❦
Пʼятниця, 15 березня 1878
Поки ми вечеряли, пан Жорж пройшов через кімнату, щоб зайти до батька. Міг би вибрати інший момент. Спочатку мене це вразило, а потім, розлютившись, я пішла замкнути двері на ключ — але з думкою відчинити їх знову; але... вирішили, що «я замикаю нещасного старого», — і я не захотіла, щоб це припускали даремно, і залишила ключ у себе. Відчинили інші двері, що все залагоджувало, — але мадам моя мати почала кричати і влаштовувати сцену, де мені, звісно, дісталася найжахливіша роль, оскільки я «тримала під замком вмираючого і не хотіла, щоб йому подали вечерю». Словом, мене засипали найогиднішими образами, на що я відповідала жахливо холодним і зухвалим тоном: «Іншу б уже вбили за те, що ви кажете, — але ви — моя мати, і я зобовʼязана вас поважати. Я рада, що є свідки того, що ви мені кажете через Жоржа і як ви намагаєтеся посіяти між нами сварку — ви намагаєтеся домогтися, щоб я вас образила, щоб спотворити справу».Vendredi 15 mars 1878 Pendant que nous dînions M. Georges a traversé la chambre pour entrer chez son père. Il aurait pu choisir un autre moment. D’abord j’en fus saisie et puis furieuse je suis allée fermer à clef la porte mais avec l’idée de la rouvrir, mais... mais on crut que « j’enfermais le malheureux vieillard » et je n’ai pas voulu le faire supposer en vain et j’ai gardé la clef. On ouvrit une autre porte, ce qui arrangeait tout mais Madame ma mère se mit à crier et à faire une scène où j’avais le rôle le plus monstrueux bien entendu puisque je sequéstrais un mourant et ne voulais pas qu’on lui servit son dîner. Bref on m’accabla des plus odieuses injures auquel je répondais d’un ton épouvantablement froid et insolent qu’une autre serait déjà tuée pour ce que vous dites, mais vous êtes ma mère et je vous dois du respect. Je suis bien aise qu’il y ait quelqu’un pour voir ce que vous me dites à cause de Georges et comment vous cherchez à créer une querelle entre nous, vous cherchez à vous faire insulter par moi pour dénaturer l’affaire ».
Тоді мені відповідають, що всі вже знають мене як нікчему, розбійницю, жахіття — і що саме через це мене не можна виводити в світ.
Alors on me répond que tout le monde me connaît déjà comme une misérable, une brigande, une horreur et que c’est à cause de cela que l’on ne peut pas me conduire dans le monde.
Особливо дивуюся, коли мати кричить такі наклепи на доньку перед майже чужими людьми. Я справді не можу повірити, що вона хоче мене ганьбити і губити, — це лють, безумство, якась хвороба, що її збиває зі шляху.
J’admire surtout lorsqu’une mère crie de telles calomnies contre sa fille devant des gens presque étrangers. Je ne puis vraiment pas croire qu’elle veuille me diffamer et me perdre, c’est une fureur, une folie, une maladie quelconque qui l’égare.
Я майже рада бути такою нещасною в цьому, бо це дає мені право молити Бога змилостивитися наді мною в усьому іншому.
Je suis presque contente d’être si malheureuse dans cela parce que cela m’autorise à prier Dieu d’avoir pitié de moi pour le reste.
Знаєте, що кричав пан Жорж тієї ночі і що чули лікар, Блан, усі:
Vous savez ce qu’a crié M. Georges l’autre nuit et ce qui a été entendu par le docteur, par Blanc, par tout le monde :
— Твоя донька — дівка, яка вештається по всіх кублах Парижа.
- Ta fille est une fille qui se traîne dans tous les mauvais lieux de Paris.
А коли йому затуляли рот:
Et comme on lui fermait la bouche :
— Так, вона... тощо, тощо. А потім він казав:
- Oui, elle se... etc. etc. Et puis il disait :
— Ну, покличте поліцію — комісар констатує, що ви (мама і тітка) хочете зробити мене своїм чоловіком.
- Eh bien faites chercher la police, le commissaire constatera que vous (maman et ma tante) que vous voulez me prendre pour votre mari.
Але між тим, як я це кажу, і тим, як він це говорив, — безодня; це було так огидно, що я не памʼятаю, і навіть якби памʼятала — не забруднила б свого пера, не кажучи вже про вуста, такими жахливими мерзотами.
Mais entre la façon dont je le dis et dont il l’a dit il y a un abîme, c’était si hideux que je ne m’en souviens pas et même si je m’en souvenais je ne souillerais pas ma plume, sans parler de ma bouche par des atrocités aussi horribles.
Йорк і Берта ввечері.
Yorke et Berthe le soir.