❦
Четвер, 14 березня 1878
Газети пишуть, що куля пройшла в пʼяти сантиметрах від обличчя Поля де Кассаньяка і що перевага була на боці пана Андрьє, який стояв зручніше, тоді як Поль де Кассаньяк стріляв, не ставши боком, з цілком відкритими грудьми.Jeudi 14 mars 1878
Розповідаю вам про це, бо мені здається, що ви з цікавістю стежите за появами цього пана в моїй історії. Та й про що ж мені вам говорити, як не про живий предмет — але насправді... коли ви читатимете мене, ми всі, може, вже двадцять років як будемо мертві й забуті, — адже лише після значно тривалішого часу знаменитості остаточно воскресають, і аж тоді їх освячує історія.
Je vous en entretiens parce que j’ai idée que vous suivez avec intérêt les apparitions de ce monsieur dans mon histoire. Et de quoi vous parlerais-je, si je ne vous parlais du sujet vivant mais au fait... quand vous me lirez il y aura peut-être vingt ans que nous serons tous morts et oubliés car ce n’est qu’au bout d’un plus long temps que les célébrités réssuscitent définitivement alors, et sont consacrées par l’histoire.
Інколи мені все ще дуже страшно знову побачити Кассаньяка. До речі! Я ходила з Сігаль до костюмера «Французького театру». На цьому бажаю вам доброї ночі, бонапартисти й республіканці: коли ви читатимете мене, Принц Імперіальний уже буде мертвий — на троні чи деінде, — і, може, не буде вже ні Імперії, ні Республіки. Хто знає, що буде.
Par moments j’ai encore très peur de revoir Cassagnac. Au fait ! J’ai été chez le costumier du « théâtre Français » avec la Cigale. Sur ce je vous souhaite le bonsoir bonapartistes et républicains, quand vous me lirez le Prince Impérial sera mort sur le trône ou ailleurs et il n’y aura peut-être plus ni Empire ni République. Qui sait ce qu’il y aura.
Добрі душі — згадайте про Пополя і влаштуйте на його честь трохи спіритизму. Покличте мене і дайте мені поговорити — мені, яка так любить життя і живих. Не сприймайте це як жарт — заклинаю вас робити те, що я кажу, і благаю вас. Мабуть, я б стільки написала і нічого б не мала розказати — але зробіть це для мене.
Ames charitables, rappelez-vous de Popaul et faites en son honneur un peu de spiritisme. Appelez-moi et faites-moi causer, moi qui aime tant la vie et les vivants. Ne le prenez pas en riant, je vous adjure de faire ce que je dis, et je vous en supplie. Il est probable que j’aurais tant écrit et n’aurais rien à raconter mais faites-le pour moi.
Брезло попросила в мене поради щодо своєї академічної роботи.
Breslau m’a demandé un conseil pour son académie.
Портрет Етьєна дратує мене надзвичайно.
Le portrait d’Etienne m’agace au plus haut point.
Сподіваюся, настане час, коли мною зацікавляться — зараз цікавляться, але я маю на увазі газети і всіх загалом. Бо мені трохи прикро займатися іншими і бути ніким самій — навіть не жінкою, якою цікавляться, — правда, вже близько пʼяти місяців мене не бачить жодна жива душа, окрім кількох нещасних шукачів приданого, що приходять до нас. Я цілком виключаю Блана; щодо іншого — навіть говорити не варто. Утішмося... У Римі, попри багато всього, справи йшли непогано; в Неаполі Лардерель мене знищив, я нікого і нічого не бачила; відтоді живу сховавшись, і в моєму усамітненні є, може... але це нецікаво. Я так боюся, що мене вважатимуть жінкою, в якої все провалюється1. Правда, у мене ніколи не було нагоди знайти вигідну партію, але щодо того, щоб подобатися, — думаю, що подобаюся загалом досить. Ну ж бо, моя дорога, — в імʼя своєї жіночої гідності не виправдовуйся.
J’espère qu’un temps viendra où l’on s’occupera de moi, on s’en occupe à présent mais je parle des journaux et de tout le monde enfin. Car je suis un peu vexée de m’occuper des autres et de n’être rien moi-même, pas même une femme dont on s’occupe, il est vrai que depuis tantôt cinq mois je ne suis vue d’âme qui vive à part les quelques malheureux chercheurs de dots qui viennent chez nous. J’en excepte absolument Blanc, quant à l’autre, inutile même de le dire. Consolons-nous... A Rome malgré bien des choses cela n’allait pas mal, à Naples Larderel m’avait anéantie, je ne voyais rien ni personne, depuis je vis cachée et dans ma retraite il y a peut-être... mais ce n’est pas intéressant. J’ai si peur d’être prise pour une femme à fours. Il est vrai que je n’ai jamais eu occasion de faire un beau mariage mais quant à plaire je crois que je plais assez en général. Voyons ma chère au nom de ta dignité de femme ne t’excuse pas.
Примітки
Femme à fours — від театрального жаргону faire four, «провалитися»: жінка, чиї спроби сподобатися зазнають невдачі. ↩