П'ятниця, 1 лютого 1878 р.

Я ходила до Музаїв і грала в Попóля. Угорка зветься мадам Бое. Вона заміжня за паном Бое, колишнім камергером шведського короля. Доходів відомих немає, грошей чимало. Займається вокалом — платить сорок франків за урок, намагалася приймати гостей, але останнім часом усі доброчесні шведки туди не ходять. Не надто розумна, жарти вульгарні. Двадцять п'ять років, виглядає на тридцять. Шкіра біла із жовтизною й пергаментна — не старий пергамент, а новий. Дізнаюся більше від своїх шведок у майстерні.
Кассаньяк прийняв листа тітки за листа від Діни й відповів відповідно — каже, що обідаючи завтра в королеви Іспанії, він не може прийти. Його листи носить його знаменитий камердинер; якщо угорка має шпигунів у домі цього нещасного бонапартиста, вона, мабуть, дивується, що тут бувають так часто.
Добре! Я розраховувала на суботу. Я розчарована, [рядок закреслено]
[П'ятниця, 1 лютого 1878 р.] «Послухайте, надзвичайна людино, за чий же лист ви прийняли листа моєї тітки? Виходить, ви звикли листуватися з дівицями! Щоб відшкодувати нам подвійну відмову, прийдіть хоча б увечері кинути промінь ясності на цих бідних дівиць, що падають до ваших ніг.
Ви були б найчарівнішою людиною на світі, якби в суботу написали і надіслали нам ці прості слова, до Блана.
Блан! Не будь жорстоким з угоркою!
Якщо не прийдете в суботу, прийдіть на обід у неділю — без вас дівиці нічого не їстимуть».
Та все ж хвилину-дві я була ніби засмучена.
Не слід так звикати бачитися з людьми... бо виходить, що я маю звичку (?) бачити Кассаньяка.
Я трохи збентежена — не знаю, як сказати, — з тих пір, як, ви знаєте, я намагаюся не казати більше, ніж треба, і давати словам і речам їхню справжню вагу.
Ця Берта, що зняла маску! Яка злісна навіжена.
Як же шукати композицію й ліпити, коли думаєш про угорку.
Ні, послухайте мене серйозно: що завгодно, але!.. щоб праця не страждала. Два тижні моя совість не чиста — це погано, тому що це мене мучить.
Боже мій, аби мені не сталося ніякого... захоплення. Це було б так дурно й так нудно, так нудно. Це захоплення може статися лише якщо мій старший брат буде зі мною різким — дивно, але так. А якщо не буде різким — може бути й гірше: я звикну. Ні, не бійтеся — ніколи нічого більшого, ніж: трохи більше ніж брат, трохи менше ніж... коханець.
Та й що мені робити з цим напівбогом на схилі, з цим чоловіком одружених жінок. Зачекаймо принаймні до шлюбу. Ні, не те.

Примітки

Ізабелла II (1830–1904) — іспанська королева, що перебувала в еміграції в Парижі після революції 1868 р.