Четвер, 31 січня 1878 р.

Блан! Ти не був жорстоким з угоркою?! Я надіслала йому три телеграми, що містили лише ці слова.
Берта все ходить малювати зі мною, і я дедалі більше злюся на її дурість у неділю ввечері.
Тобто це просто позбавило нас можливості ходити туди щомісяця, а мене — можливості йти на бал Опери напівнепізнаною, достатньо непізнаною, щоб дуже добре розважитися.
Тітка написала йому, просить квитки й запрошує на обід у суботу. Я кажу, що не хочу ні бачити його, ні запрошувати — і, мабуть, говорю правду. Він заважає мені працювати.
Гадаєте, якби я спала більше трьох годин на ніч протягом тижня конкурсу, я б посіла таке місце, яке посіла?
Ми мали весь час зберігати свої імена й маски, якби не ця...
— Дай мені ім'я, Полю.
— Те, яке я найбільше люблю?
— Так.
— Сюзанна.
— То виходить, ти — старець? — запитала мадам де Дайан.
Не хочу, щоб думали, що мій добрий брат залицяється до мене — це розпугало б усіх інших. Це було б так само, як якби пан Робер-Флері прийшов змагатися з нами. На щастя, ні про яке безглуздя такого роду мови немає.
Блан! Ти не був жорстоким з угоркою?
Це тітка вигадала, ніби Блан має обов'язок виводити угорку на прогулянку і що після прогулянки Кассаньяк запитував: «Блан! Ти не був жорстоким з угоркою?!»

Примітки

Тоні Робер-Флері (1837–1911) — французький живописець, викладач у майстерні Жуліана, де навчалася Марі.