❦
Субота, 14 квітня 1877
Ах! він хоче її вдочерити. Мені наснилося, що я тримаю її на колінах, а вона раптом перетворилася на маленького чорного песика. Ах! він хоче її вдочерити... це ми ще побачимо.Samedi 14 avril 1877
Про що, по-вашому, мені говорити, про що мені думати!
De quoi voulez-vous que je parle, à quoi voulez-vous que je pense !
Учора на «Skating»1 мені представили такого собі пана Шеттіно, який сьогодні залишив свої візитні картки і який разом із Паскаролою водить нас залами Виставки, що я оглядаю вдруге. Стара зброя, старі меблі, старі гобелени мене схвилювали й заспокоїли, бо нагадали, що в Лардереля нічого такого немає.
On m’a présenté hier au Skating un Monsieur Schettino qui a déposé ses cartes aujourd’hui et qui ensemble avec Pascarola nous mènent à travers les salles de l’Exposition que je revois pour la seconde fois. Les vieilles armes, les vieux meubles, les vieux Gobelins m’ont agitée et calmée en me faisant penser que Larderel n’avait rien de tout cela.
Розмовляючи зі своїми кавалерами, я стискала в руці, схованій у кишені, хусточку із Сорренто. Моя хусточка в нього, але йому на неї начхати. Мені теж начхати, тепер це радше питання самолюбства перед своїми й Розалі.
Tout en parlant à mes cavaliers, je tenais dans ma main cachée dans ma poche le mouchoir de Sorrento. Il a le mien mais il s’en fiche. Moi aussi je m’en fiche, à présent c’est plutôt une affaire d’amour-propre devant les miens et Rosalie.
— Ну от, — каже вона, — пан граф так і не прийшов до вас.
- Eh bien, me dit celle-ci, Monsieur le comte n’est pas venu vous voir.
Ніщо ще ніколи не зачіпало мене так прикро, як ця фраза.
Je n’ai jamais été plus désagréablement contrariée que par cette phrase.
Війна неминуча. Він здатен і не поїхати... кажуть (Денгоф казав це сьогодні), що в нього стільки боргів, що він не знає, куди подітися. Ах! Господи, якби в мене були гроші.
La guerre est imminente. Il est capable de ne pas partir... on dit, (Doenhoff l’a dit aujourd’hui) qu’il a tant de dettes qu’il ne sait où se mettre. Ah ! Seigneur, si j’avais de l’argent.
Гроші — це все. Кажуть, що я зблідла. Дай-то Боже.
L’argent, c’est tout. On dit que j’ai pâli. Plût au ciel.
Я вдавала, ніби шалено закохана в цього чоловіка, я виставляла це напоказ, а тепер мені ніяково.
J’ai posé pour être folle de cet homme, je me suis affichée et maintenant je suis confuse.
І так у моєму житті все!!!!
Et tout va comme ça dans ma vie !!!!
Мені конче треба його побачити.
J’ai absolument besoin de le voir.
Бідолаха, він божевільний — утім, трохи як і я. Він не може лишатися в Римі, бо ненавидить принцесу Марґеріту, червоні лівреї його дратують; у Флоренції йому отруює життя Нікколліні, а в Неаполі — Джиністреллі, з яким у нього вийшла історія через парі.
Pauvre homme, il est fou, un peu comme moi d’ailleurs. Il ne peut pas rester à Rome parce qu’il déteste la princesse Marguerite, les livrées rouges l’agacent, à Florence c’est Niccollini qui lui rend la vie amère et à Naples c’est Ginistrelli avec lequel il a eu une histoire à propos d’un pari.
Вʼїзд до Франції йому заборонено ще до серпня. Він усе це розповів мамі. Отже, він їде до Росії. Дурість — бути такою, як я. Діна каже, що мене просто соромно бачити такою. І справді, це соромно й смішно.
L’entrée de la France lui est encore interdite jusqu’au mois d’août. Il a raconté tout cela à maman. Donc il s’en va en Russie. C’est stupide d’être comme moi. Dina dit que c’est simplement honteux de me voir ainsi. En effet c’est honteux et ridicule.
Ну от і все. Я хочу, щоб це скінчилося. Лишається тільки побачитися з ним, щоб пояснитися щодо його безглуздої заяви... хоча й обґрунтованої; а потім знайти когось іншого, щоб остаточно вибити з голови цього. Я хочу, щоб це скінчилося, — з гордості. Я не зношу, коли мною нехтують.
Eh bien c’est fini. Je veux que cela soit fini. Il n’y a plus qu’à le voir pour m’expliquer à propos de sa déclaration insensée... et fondée pourtant; et puis à trouver quelqu’un d’autre pour me faire entièrement passer celui-là. Je veux que cela soit fini, par orgueil. Je ne me supporte pas dédaignée.
Це просто соромно, як каже Діна, це не заслуговує навіть на співчуття.
C’est tout bonnement honteux, comme dit Dina, cela ne mérite même pas la compassion.
Ні, він божевільний! Навіщо ці листи, навіщо цей квапливий приїзд, попри рану, попри лікарів, попри все, навіщо ця візитка вранці, ця поява в читальні. Цей обід за табльдотом?? А потім цей дурний, неймовірний кінець...
Non, il est fou ! Pourquoi ces lettres, pourquoi cette arrivée pressée, malgré la blessure, malgré les médecins, malgré tout, pourquoi cette carte le matin, cette apparition au salon de lecture. Ce dîner à la table d’hôte ?? Et puis cette fin stupide, invraisemblable...
Тепер я думаю, що ніхто не може мене покохати...
Maintenant je crois que personne ne peut m’aimer...
Раніше, памʼятаєте, як я дивувалася й обурювалася через Антонеллі? Тепер мені це здається цілком простим: я надаю речам, а надто словам, природнішої ваги.
Avant, vous vous souvenez, comme je m’étonnais et m’indignais d’Antonelli ? A présent je trouve que c’est tout simple, j’accorde aux choses et aux mots surtout une valeur plus naturelle.
Річ у тім, що... бачите, Лардерель... я ні з ким його не порівнюю і... це істота особлива — і вадами, і божевіллям, і екстравагантністю, і становищем у світі, і поведінкою... і обличчям, усім. Тому й почуття до нього в мене особливе. Він просто зводить мене з розуму. І я щаслива, щаслива, що він такий. Він стане статечним, одружиться і... зогниє. Тоді все зміниться. Сподіваюся, це станеться не раніше, ніж моя доля визначиться і я буду спокійна... на свій лад.
C’est que... voyez-vous Larderel... je ne le compare à personne et... c’est un être à part comme vices, folie, extravagance, position sociale, conduite... figure, tout. Aussi ai-je pour lui un sentiment à part. Il m’affole tout bonnement. Et je suis heureuse, heureuse qu’il soit ainsi. Il se rangera, se mariera et... pourrira. Alors tout changera. J’espère que ce n’arrivera que lorsque je serai fixée et tranquille... à ma façon.
Якби він помер, він став би моєю великою пристрастю — і вічною, чудовою, чарівною печаллю, змішаною з жалем і вдячністю.
S’il mourait, il deviendrait ma grande passion, et un éternel, un délicieux, un ravissant chagrin mêlé de regrets et d’action de grâce.
Примітки
«Skating» (англ.) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х. ↩