❦
Пʼятниця, 13 квітня 1877
Після кількох візитів, які я дозволила мамі приймати самій, ми їдемо до фотографа. Я часто позую, щоб у видання мого Щоденника можна було вставити фотографії, які цілком відповідають тексту й точно передають мій настрій і мій стан у ту мить.Vendredi 13 avril 1877
Лардерель приїхав о пʼятій вечора. Він і Меліссано вже бачилися з мамою — не памʼятаю вже де, — і проговорили цілу годину.
Larderel est arrivé à cinq heures du soir. Lui et Melissano ont déjà vu maman je ne sais plus où, mais ils se sont parlés pendant une heure.
Його кімната на антресолі, і від моєї її відділяє лише церква. Я стояла на своєму балконі, а він на своєму, ми привіталися. Він дуже блідий і має зовсім розгублений вигляд. Я бачила, як він поїхав фіакром, він знову мені вклонився, а я подала йому знак прийти, який він сприйняв як вказівку на «Skating»1. Я й сама до пуття не знала, що роблю.
Sa chambre est à l’entresol et n’est séparée de la mienne que par l’église. J’étais sur mon balcon et lui sur le sien, nous nous sommes salués. Il est très pâle et l’air tout à fait égaré. Je l’ai vu partir en fiacre, il m’a de nouveau saluée, je lui fis signe de venir qu’il prit pour une désignation du Skating. Je ne savais pas bien ce que je faisais.
Мені все ж треба його побачити, щоб його заспокоїти, і... словом, я конче мушу його побачити.
J’ai besoin pourtant de le voir pour le rassurer et... en un mot il faut absolument que je le voie.
навскоси
Меліссано катався з нами в екіпажі, що справило величезне враження.
en travers Melissano s’est promené en voiture avec nous, ce qui a produit un effet immense.
Замість того щоб піти до театру Фіорентіні (неаполітанської «Комеді Франсез»), де в нас ложа, ми йдемо на «Skating». Меліто, Скініна й Маріні — єдині мої знайомі там, бо я мала дурість сказати іншим, що піду до Фіорентіні, а пізніше приходять Меліссано й Лардерель — вони повертаються з Фіорентіні, де мама призначила їм зустріч.
Au lieu d’aller aux Fiorentini (le Français de Naples) où nous avons une loge, nous allons au Skating. Melito, Schininà et Marini sont mes seules connaissances, j’ai eu la bêtise de dire aux autres que j’irais aux Fiorentini, et plus tard viennent Melissano et Larderel, ils reviennent du Fiorentini où maman leur avait donné rendez-vous.
— Добрий вечір, панно, як ви поживаєте? — каже він дуже сердечно, простягаючи руку.
- Bonsoir Mademoiselle, comment allez-vous ? me dit-il très cordialement et en tendant sa main.
— Добрий вечір, пане, дуже добре, дякую, а ви? — відповіла я весело й з цікавістю.
- Bonsoir Monsieur, je vais très bien je vous remercie, et vous ? lui répondis-je gaiement et avec intérêt.
— Знаєте, я щойно з Фіорентіні.
- Vous savez je reviens des Fiorentini.
— Там вам і місце, ви ж флорентинець.
- C’est votre place, vous êtes Florentin.
— Ні, я чекав там на вас.
- Non, je vous y attendais.
— Ах! а я туди не пішла. Яке розчарування!
- Ah ! je n’y suis pas allée. Quelle déception !
Ще кілька слів, після чого він іде й досить довго розмовляє з мамою.
Encore quelques mots après lesquels il va causer assez longtemps avec maman.
Він зовсім змінився. Обличчя бліде, схудле, сорочка помʼята, фрак погано вичищений... Він знову пʼяний! Ми з ним найкращі друзі в світі, я сміюся йому в обличчя, як і Меліссано.
Il est tout changé. Figure pâle, maigre, chemise fânée, habit mal brossé... Il est encore ivre ! Nous sommes les meilleurs amis du monde ensemble, je lui ris au nez comme à Melissano.
Але чого ви не знаєте — то це того, що, за чутками, це я йому відмовила — стараннями Фаббрікаторе та Насимова.
Mais ce que vous ne savez pas c’est qu’il passe pour être refusé par moi grâce aux Fabbricatore et à Nasimoff.
Я перечитала нашу дивну розмову — вона скидається на уривок з архіву божевільні. Коли він зник, мені стало нудно, і ми повернулися додому.
J’ai relu notre singulière conversation, elle m’a l’air d’un fragment d’archives de fous. Lorsqu’il eut disparu je me suis ennuyée et nous sommes rentrées.
Але чого ви не можете собі уявити — то це нового божевілля цього чоловіка. Два дні тому в Римі він ходив до Короля й попросив у нього дозволу й протекції, щоб вступити добровольцем до російської армії того дня, коли оголосять війну. А оголосять її, може, завтра. Його Величність пообіцяв усунути перешкоди, які існують для людини, що ніколи не служила у війську, і дати йому рекомендаційні листи. Король його заохочує й схвалює. Отже, вирішено: з Неаполя він їде просто до Відня, а звідти — до Санкт-Петербурга й до армії. Мама спитала його, чи не через пані Шльондру він отак іде у вигнання, і він відповів, що через жалюгідний стан своїх фінансів.
Mais ce que vous ne pouvez pas vous imaginer c’est la nouvelle folie de cet homme. Il y a deux jours à Rome il est allé chez le Roi et lui a demandé sa permission et sa protection pour s’engager volontaire dans l’armée russe le jour où la guerre sera déclarée. Elle le sera demain peut-être. Sa Majesté a promis d’aplanir les obstacles qui existent pour un homme qui n’a jamais été militaire, et de lui donner des lettres de recommandation. Le Roi l’encourage et l’approuve. Ainsi c’est décidé, il part de Naples directement pour Vienne d’où il gagnera Saint Pétersbourg et l’armée. Maman l’a demandé, si c’était grâce à Mme la Coquine qu’il s’exilait ainsi et il répondit que c’était l’état déplorable de ces finances.
О! влада золота, найбільша, найсправжніша з усіх!!! О! якби в мене було золото, з якою радістю я сплатила б усі його борги!! Із золотом маєш усе! Як я пішла б до нього... чи ні! Я сплатила б усе потай.
Oh ! puissance de l’or, la plus grande, la plus vraie de toutes !!! Oh ! si j’avais de l’or, avec quelle joie je lui payerais toutes ses dettes !! Avec l’or on a tout ! Comme j’irais à lui... ou bien non ! Je payerais tout secrètement.
Але ж він мене не кохає... о! тоді він би мене покохав... настільки, щоб звикнути до мене. А чи кохав він Ріґі?
Mais il ne m’aime pas... oh ! alors il m’aimerait... assez pour s’habituer à moi. Est-ce qu’il aimait la Righi ?
Погляньте, люди добрі, якби в мене були мільйони...
Voyez bonnes gens, si j’avais des millions...
Мало золота бруднить, багато — робить богом...
Peu d’or salit, beaucoup d’or déifie...
Якби в мене його було досить, щоб усе сплатити й щоб купити його собі, щоб узяти його...
Si j’en avais assez pour tout payer et pour me l’acheter pour le prendre...
Я в такому стані, що хоч на стіну лізь!
Je suis dans un état à grimper sur un mur !
Чи не поїхати мені до Росії? Якби я поїхала, Лардерель став би великою пристрастю мого життя, але я залишуся, щоб забути, і це, може, й краще.
Vais-je partir pour la Russie ? Si je partais Larderel deviendrait la grande passion de ma vie, mais je resterai pour oublier et cela vaut peut-être mieux.
Більше, ніж будь-коли, я хочу... зробити те, про що скажу тільки в саму ту мить.
Plus que jamais je veux... faire ce que je ne dirai qu’au moment même.
Більше, ніж будь-коли!! Якби ви знали...
Plus que jamais !! Si vous saviez...
Ну так, я страждаю, так, ну так, ви задоволені?
Eh bien oui, je souffre, oui, eh bien oui, êtes vous content ?
Якби він мене кохав, я пішла б за ним будь-куди... але йти за ним отак — соромно і ... соромно... Бо зрештою йому це могло б набриднути.
S’il m’aimait je le suivrais partout... mais suivre comme ça c’est honteux et ... honteux... Car enfin il pourrait en être ennuyé.
А втім, хто доглядав би його краще, ніж я, хто був би відданіший... звідки, хай йому біс, у мене всі ці думки... це для мене так ново...
Et pourtant qui le soignerait mieux que moi, qui serait plus dévouée... d’où diable ai-je tiré toutes ces idées... c’est si nouveau pour moi...
Ну то хай іде воювати, але хай помре! Я поїду дивитися, як він помирає в моїх обіймах... силоміць! О! чому він мене не ненавидить.
Eh bien alors qu’il aille se battre, mais qu’il meure ! J’irai le voir mourir dans mes bras... par force ! Oh ! pourquoi, il ne me hait pas.
Раз він туди їде, Росія всміхається мені, мов рай.
Du moment qu’il y va, la Russie me sourit comme un paradis.
Мені треба з ним поговорити, щоб засміятися йому в обличчя, щоб покепкувати з нього! Мама мені це радить і майже наказує.
Il faut que je lui parle pour lui rire au nez, pour me moquer de lui ! Maman me le conseille et me l’ordonne presque.
О! ці довгі, довгі, довгі ночі в Неаполі. Цей абажур із краєвидами Рима і ці карти, які не віщують мені нічого доброго і яких я питаю сто разів! Напишу слово — і розкладаю карти, і це триває, і це мене мучить.
Oh ! ces longues, longues, longues nuits à Naples. Cet abat-jour avec ces vues de Rome et ces cartes qui ne me disent rien de bon et que j’interroge cent fois ! J’écris un mot et je fais les cartes et cela dure et cela me tourmente.
Я хочу поїхати, і я забуду, це лише хвороба, я знервована, от і все. Я й сама не знаю, що це таке: я стільки разів помилялася, і мої реторти й перегінні куби стільки разів кидали мені в обличчя уламки, що я наполовину осліпла.
Je veux partir et j’oublierai, ce n’est qu’une maladie, je suis énervée voilà tout. Je ne sais moi-même ce que c’est, je me suis trompée tant de fois et mes cornues et mes alambics m’ont tant de fois envoyé des éclats au visage que je suis en partie aveuglée.
Ні, я змучена, мені хочеться померти, плакати; якби мені не перечили в цій справі, я, може, й не думала б про неї...
Non, je suis tourmentée, je voudrais mourir, pleurer; si je n’étais pas contrariée dans cette affaire je n’y penserais peut-être pas...
Боюся, що й цього разу це така сама нісенітниця, як уявне захоплення Торлонією. Ні, те було просто способом щось змінити...
Je crains que cette fois encore ne soit une absurdité comme la toquade imaginaire pour Torlonia. Non, l’autre était tout bonnement un moyen de changement...
Не знаю, байдуже, ідіть ви до біса.
Je ne sais, peu importe, allez-vous en au diable.
Примітки
«Skating» (англ.) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х. ↩