❦
Четвер, 12 квітня 1877
Мені наснилося, що донька Лардереля — кішка.Jeudi 12 avril 1877
Мені так сумно, що Розалі приходить розповідати всякі дурниці, аби мене розвеселити, і старання цієї доброї дівчини засмучують мене ще більше. Я можу відповісти їй лише:
Je suis si triste que Rosalie vient me raconter des bêtises pour m’égayer et les efforts de cette bonne fille m’attristent encore. Je ne puis que lui répondre:
— Я нуджуся без пана графа, — і кажу це з меланхолією, яка здається мені кумедною, а насправді похмура.
- Je m’ennuie sans Monsieur le comte, avec une mélancolie qui me semble comique et qui est lugubre.
Так, це правда, я нуджуся без пана графа. Задум, про який ідеться і про який ви дізнаєтеся лише тоді, коли я його здійснюватиму, якщо ця мить настане, поглинає мене.
Oui, c’est vrai, je m’ennuie sans Monsieur le comte. Le projet en question, et que vous ne saurez qu’au moment de l’exécution si ce moment arrive, m’absorbe.
Так, ну так, я нуджуся без пана графа.
Oui, eh bien oui, je m’ennuie sans M. le comte.
Я схудла, як після хвороби; на прогулянці я була гарненька. Увечері в нас був молодий Неаполь — Караччоло, Порчінарі, Дзуніка, Сантасілья і... Меліссано. І, певна річ, Маркуар. Уявіть собі — танцювали. Ніколи не забуду Меліссано, що танцював тарантелу з носовою хусточкою замість помпейського шарфа.
J’ai maigri comme après une maladie, j’étais jolie à la Promenade. Le soir nous avons eu le jeune Naples, Caracciolo, Porcinari, Zunica, Santasiglia et... Melissano. Et sans doute Marcuard. Pensez donc, on a dansé. Je n’oublierai jamais Melissano dansant la tarentelle avec son mouchoir de poche en guise d’écharpe pompéienne.
Лардерель був такий гарний, коли я вперше побачила його після дуелі... Ет! може, так воно й краще... та й що це за вигадка — кохання, та ще й нещасливе. Фе!
Larderel était si beau lorsque je l’ai vu pour la première fois après le duel... Ah bah ! c’est peut-être mieux ainsi... d’ailleurs qu’est-ce que c’est que cette idée d’amour et encore d’amour malheureux. Fi, donc.
Меліссано каже, що він приїжджає завтра. Я зовсім не знаю, як він триматиметься, і це мене дуже непокоїть.
Melissano dit qu’il arrive demain. Je ne sais pas du tout quelle contenance il va avoir, ce qui m’inquiète beaucoup.
А я... я з нього покепкую й засміюся йому в обличчя через його надто обачну заяву... так, якщо він підійде досить близько, щоб дати мені таку нагоду.
Moi... je me moquerai de lui et lui rirai au nez de sa trop prudente déclaration... oui s’il s’approche assez près pour m’en donner l’occasion.
А ви помітили, що я пророкую, передбачаю всі свої халепи! Вони зрештою роблять мене смішною! Бо я говорю лише про нещастя, лишаючи осторонь маленькі тріумфи, які мене не цікавлять, особливо тепер.
Mais avez-vous remarqué que je prédis, que je prévois toutes mes mésaventures ! Elles me rendent ridicule enfin ! Parce que je ne parle que des malheurs, laissant là les petits triomphes qui ne m’intéressent pas, surtout en ce moment.
Я серйозно обмірковую цю справу, річ у тім, що, бачите, я була б така щаслива, якби... ах! ха! Годі1. Не видаймо нашої таємниці.
Je songe sérieusement à cette affaire, c’est que voyez-vous je serais si heureuse d... ah ! ha ! Basta. Ne trahissons pas notre secret.
Примітки
В оригіналі італійською: «Basta». ↩