Ми вигадуємо цілу історію про Ріґі в синьому оксамитовому вбранні з перламутровими ґудзиками, у шапочці в стилі Анрі III з білим пером, що танцює по ярмарках і посилає пуделя збирати дрібняки в мисочці, яку той тримає в зубах. Пудель — це пан граф.
Nous inventons toute une histoire sur la Righi en habit de velours bleu à boutons de nacre, toque Henri III à plume blanche, dansant aux foires et envoyant un caniche pour ramasser des sous dans une écuelle qu’il tient entre ses dents. Le caniche, c’est Monsieur le comte.
Позаяк Ґатовські (а не Головські) й Ольга Гамонтова були в нас, я вигадую піший похід на «Skating»1, де малий Сантасілья катає мене зі своєю чудовою усмішкою. Але мені здавалося, що решта з мене кепкує.
Les Gatowsky (et non Holowsky) et Olga Hamontoff étant chez nous, j’invente une excursion au Skating à pied, ou le petit Santasiglia me promène avec son excellent sourire. Mais il me semblait que les autres se moquaient de moi.
Сьогодні ввечері концерт у Філармоніці, ось його програма.
Ce soir concert à la Filarmonica dont voici le programme.
Я зачісуюся, як завжди, і вдягаю сукню з білого атласу, повністю вкриту смугастою східною газою, злегка протканою золотом, з гострим декольте спереду й ззаду, з короткими рукавами. Просто облямовану блондовим мереживом2 в тон тканині. Стягнуту в талії поясом з простою золотою пряжкою; сукня суцільна й надзвичайно довга. Надто «мрія», щоб почуватися невимушено
Je me coiffe comme d’habitude et met une robe de satin blanc entièrement couverte de gaze rayée orientale lamée légèrement d’or, décolletée en pointe devant et derrière, manches courtes. Simplement bordée de blonde assortie à l’étoffe. Serrée à la taille par une ceinture à simple boucle d’or; la robe est entière et extrêmement longue. Trop « rêve » pour me mettre à mon aise
Газетна вирізка · Programme du concert de musique sacrée, Società Filarmonica, Naples, 25 mars 1877 · італійською
ФІЛАРМОНІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРОГРАМА ВОКАЛЬНОГО Й ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО КОНЦЕРТУ ДУХОВНОЇ МУЗИКИ 25 березня 1877 року
SOCIETÀ FILARMONICA PROGRAMMA DEL CONCERTO VOCALE E STRUMENTALE DI MUSICA SACRA del 25 Marzo 1877
Друкована програма концерту духовної музики Società Filarmonica, Неаполь, 25 березня 1877 (титульна сторінка) Mon Journal, т. 10, с. 43 (факсиміле)
ЧАСТИНА ПЕРША 1. ГАЙДН — Друга соната із «Семи слів» для струнних інструментів. 2. МІЧЕЛІ — Соло для сопрано зі Stabat3 — синьйора Самбон 3. ЕД. МОРО — Rimember! Медитація для мелодіума — барон Ґаліані 4. МОЦАРТ — Lacrimosa — квартет із «Реквієму» для сопрано, контральто, тенора й баса — синьйора ді Луґґо, синьйора Тріфарі, синьйор Ґуарньєрі, синьйор Фаббрікаторе 5. ПЕРГОЛЕЗІ — Соло для сопрано й дует для сопрано й контральто зі Stabat — синьйора Альварес де Толедо, синьйора Тріфарі 6. ГУНО — Ave Maria на першу прелюдію С. Баха для сопрано, скрипки, мелодіума й фортепіано — синьйора Ґреко Річчі, синьйор Берардо Ґаліані, барон Ґаліані, маркіз Філіазі
PARTE PRIMA 1. HAYDN — La seconda sonata delle Sette parole per istrumenti a corde. 2. MICELI — Solo per Soprano dello Stabat — Sig.ª Sambon 3. ED. MOREAUX — Rimember!. Meditazione per Melodium — Sig. Barone Galiani 4. MOZART — Lacrimosa — Quartetto nel Requiem per Sop. Contr. Ten. e Basso — Sig.ª di Luggo, » Trifari, Sig. Guarnieri, » Fabbricatore 5. PERGOLESI — Solo per Sop. e Duetto per Sop. e Contr. nello Stabat — Sig.ª Alvarez de Toledo, » Trifari 6. GOUNOD — Ave Maria sul primo preludio di S. Bach per Sop. Violino Melodium e Pianoforte — Sig.ª Greco Ricci, Sig. Berardo Galiani, Barone Galiani, Marchese Filiasi
Друкована програма концерту, перша частина Mon Journal, т. 10, с. 44 (факсиміле)
ЧАСТИНА ДРУГА 1. Е. БЮРЕЛЬ — «Покаяння» Бетховена в перекладенні для скрипки, мелодіума й фортепіано — синьйор Берардо Ґаліані, барон Ґаліані, маркіз Філіазі 2. МОЦАРТ — Agnus Dei4, соло для сопрано — синьйора Ґуерча 3. МІЧЕЛІ — Libera me Deus, соло для сопрано з Miserere — синьйора Ді Луґґо 4. РОССІНІ — «Милосердя» — хор — синьйори Ґреко, Ґуерча, Альварес, Самбон, Ді Луґґо Філіазі й Тріфарі СКРИПКИ — синьйори Поденас, Бранкаччо, Раффаеле, Ф. Альварес, Ґаліані, Ланціллі, Наварро, Імперіалі, Ґраніто, Какаче. Сальвадоре й Россі. АЛЬТИ — синьйори Порро, Пінто й Каппуччо. ВІОЛОНЧЕЛІ — синьйори Череза, Поденас, Де Марініс, Піньятеллі, Падула. КОНТРАБАСИ — Де Ферранте, Неґрі, Флокко.
PARTE SECONDA 1. E. BURELLE — La Penitenza di Beethoven trascritta per Violino Melodium e Pianoforte — Sig. Berardo Galiani, Barone Galiani, Marchese Filiasi 2. MOZART — Agnus Dei solo per Soprano — Sig.ª Guercia 3. MICELI — Libera me Deus solo per Soprano nel Miserere — Sig.ª Di Luggo 4. ROSSINI — La Carità — Coro — Sig.re Greco, Guercia, Alvarez, Sambon, Di Luggo Filiasi e Trifari VIOLINI — Signori Podenas, Brancaccio, Raffaele, F. Alvarez, Galiani, Lanzilli, Navarro, Imperiali, Granito, Cacace. Salvadore e Rossi. VIOLE — Signori Porro, Pinto e Cappuccio. VIOLONCELLI — Signori Ceresa, Podenas, De Marinis, Pignatelli, Padula. CONTROBASSI — De Ferrante, Negri, Flocco.
Друкована програма концерту, друга частина Mon Journal, т. 10, с. 45 (факсиміле)
Коли ми ввійшли, мене охопив панічний жах. А що як усі інші будуть у чорному! Так ми дійшли до правих дверей, біля яких стояв герцог де Сан-Чезаріо; він, підставляючи руку, рушив до мами, але я, нічого не бачачи під владою дурного хвилювання, круто повернула ліворуч, і всі вчинили так само, мама теж.
En entrant une terreur panique s’empara de moi. Si toutes les autres allaient être en noir ! Nous arrivions ainsi devant la porte de droite sur laquelle se tenait le duc de San Cesario qui arrondit son bras s’avançant vers maman, mais moi qui ne voyais rien sous l’empire d’une émotion stupide, je fis un brusque demi-tour vers la gauche et les autres m’imitèrent, maman aussi.
Що й казати, підбадьорлива поява.
Voilà une entrée encourageante.
Я відчула справжню полегкість, побачивши оголені шиї та сукні всіх кольорів. Фаббрікаторе, які сиділи за дві лави від нас, подавали знаки, що біля них є місця; тож я перебралася туди з Діною; саме тоді один за одним зʼявилися дилетанти, з яких складався оркестр, і залою прокотилося щось наче залп вдячності й схвалення, веселощі, гамір, і справді не було на світі нічого чарівнішого за ці обличчя, що силкувалися бути поважними, що були горді й сміялися. Серед співачок було кілька гарних жінок, усього їх було, здається, девʼять.
J’éprouvai un véritable soulagement en voyant des cous nus et des robes de toutes les couleurs. Les Fabbricatore qui se trouvaient à deux bancs de nous faisaient des signes qu’il y avait des places auprès d’eux; j’ai donc déménagé avec Dina; en ce moment apparurent un à un les dilettanti qui composaient l’orchestre et il s’éleva dans la salle comme une salve de reconnaissance et d’approbation, une gaieté, un tapage, et c’était en effet la chose la plus charmante de la terre que ces figures qui s’efforcaient d’être graves, qui étaient fières et qui riaient. Parmi les chanteuses il y eut quelques jolies femmes, elles étaient neuf en tout je crois.
Славетна Жізель сиділа переді мною, притискаючи своє голе й худюще плече до Бальцорано, який майже торкався її обличчя і який гарний так, що аж мороз поза шкірою.
La fameuse Giselle était devant moi pressant son épaule nue et décharnée contre Balzorano qui lui effleurait presque la figure et qui est beau à faire frémir.
Пан Фаббрікаторе брав участь у квартеті Моцарта.
M. Fabbricatore prit part dans un quatuor de Mozart.
Герцог де Сан-Мартіно грав на контрабасі.
Le duc de San Martino jouait de la contrebasse.
Час від часу я оберталася до мами, вона здавалася невдоволеною, і я страждала, що принижую її своєю негарністю. Паскарола сів біля мене й незабаром відрекомендував мені маркіза ді Кампомаріно, сина герцога де Санчезо, і графа Караччоло. Перший — зовсім маленький білявий лис із величезним носом і моноклем, другий — трохи високий, трохи гладкий, трохи лисий, трохи негарний, трохи схожий на Брускетті. Герцог де Меліто приєднався до цих панів, і незабаром я опинилася в центрі гурту чоловіків, серед яких мені було аж ніяк не ніяково. Меліто сказав, що «Жаннеттине весілля» йому миліше, ніж «ця музика Перголезі й Моцарта».
De temps en temps je me tournais vers maman, elle me semblait mécontente et je souffrais de l’humilier par ma laideur. Pascarola se mit près de moi et bientôt me présenta le marquis di Campomarino, fils du duc de Sanceso et le comte Caracciolo. Le premier est un tout petit renard blond à nez énorme et à monocle, le second est un peu grand, un peu gras, un peu chauve, un peu laid, un peu ressemblant à Bruschetti. Le duc de Melito se joignit à ces messieurs et bientôt je devins le centre d’un groupe d’hommes au milieu duquel j’étais loin d’être mal à l’aise. Melito dit qu’il préferait “Les noces de Jeannette” à “cette musique de Pergolèse et Mozart ».
Сан-Чезаріо, тобто Кампомаріно, говорив про живопис, Караччоло — про мандоліну, Паскарола — про красу, а Фаббрікаторе, що повернувся зі сцени, отримав мої щирі компліменти. Пані Фаббрікаторе втішалася, кажучи, що впадають коло двадцяти семи мільйонів. Це припущення завдало б мені величезного болю, якби я не памʼятала про те враження, яке справляла деінде, там, де мені не те що не приписували мільйонів, а живцем дерли з мене шкуру.
San Cesario, c’est-à-dire Campomarino, parla peinture, Caracciolo mandoline, Pascarola beauté, et Fabbricatore qui revenait de la scène reçut mes sincères compliments. Mme Fabbricatore se consolait en disant qu’on faisait la cour aux vingt-sept millions. Cette supposition me ferait une peine énorme si je ne me souvenais pas de mes effets ailleurs et là où loin de me prêter des millions on m’écorchait la peau.
Чарівно було те, що Ольга Гамонтова, яка була з нами, зі святою щирістю запевняла, що всі ці залицяння — через те, що її вважають моєю сестрою й хочуть дістатися до неї. Вона просто безцінна зі своїм квадратним, кутастим, жовтим і простацьким обличчям із зеленкуватим полиском, але з доволі гарними очима й розкішним чорним волоссям.
Ce qui était ravissant c’est qu’Olga Hamontoff qui était avec nous, assurait avec une sainte franchise que toutes ces assiduités étaient dues à ce qu’on la croyait ma sœur et voulait arriver à elle. Elle est impayable avec sa figure carrée, anguleuse, jaune et commune avec un reflet verdâtre mais d’assez beaux yeux et des cheveux noirs superbes.
— Ви сьогодні не біла, а з золотим обрізом, — сказав мені герцог де Сан-Чезаріо, підходячи до нас в останньому салоні.
- Vous n’êtes pas blanche aujourd’hui, mais dorée sur tranches - me dit le duc de San Cesario en venant à nous dans le dernier salon.
Коли мене спитали, чи можна відрекомендувати мені Караччоло, я подумала, що це буде Караччоло ді Белло, син римського префекта, наш сусід того вечора на премʼєрі «Аїди» цієї зими в Римі, і була в захваті від такої честі й приємності; той, інший Караччоло, вишуканий і приємний.
Lorsqu’on m’a demandé de présenter Caracciolo, j’ai pensé que ce serait Caracciolo di Bello, fils du préfet de Rome, notre voisin le soir de la première d’ “Aida” cet hiver à Rome, et j’étais enchantée de l’honneur et du plaisir, l’autre Caracciolo est distingué et agréable.
Ви, певно, помічаєте, що я ще не віднайшла мистецтва заповнювати сторінки, я плутаюся, мені нудно писати.
Vous remarquez sans doute que je n’ai pas encore retrouvé l’art de remplir des pages, je m’embarrasse, je m’ennuie d’écrire.
Удома вийшла невеличка сварка, мама мала невдоволений вигляд, я лютувала. Якщо я стала негарна, хіба ж я в цьому винна!!
A la maison il y eut une légère altercation, maman avait l’air mécontente, j’étais furieuse. Si je suis enlaidie, est-ce de ma faute !!
Примітки
«Skating» (англ.) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х років.↩
Блондове мереживо (фр. blonde) — кремове шовкове мереживо.↩
Назви творів у програмі лишено мовою оригіналу: лат. Stabat (Stabat Mater) — «Стояла Мати»; Lacrimosa — «Слізний [той день]» (з секвенції Dies irae, «День гніву»); англ. Rimember! (так у програмі, має бути Remember) — «Згадай!».↩
Лат. Agnus Dei — «Агнець Божий»; Libera me Deus — «Визволи мене, Боже»; Miserere — «Помилуй».↩
