❦
Субота, 24 березня 1877
Samedi 24 mars 1877Depuis ce matin
Я довго лежала в ліжку, силкуючись заснути, щоб мене розбудив лист. Та ні, нічого не приходить, окрім ящика від Ворта1, а потім Насимов і нарешті герцог де Меліто. Прийняли лише Насимова, бо мама хвора.
Je suis restée longtemps au lit m’efforçant de dormir pour être réveillée par une lettre. Mais non, rien n’arrive si ce n’est une caisse de Worth et puis Nasimoff et enfin le duc de Melito. On n’a reçu que Nasimoff parce que maman est malade.
Я їду до міста з Діною. Молодий Піньятеллі починає дивитися на мене серйозно. Та найпалкіший — це Меліссано.
Je vais en ville avec Dina. Le jeune Pignatelli commence à me regarder sérieusement. Mais c’est Melissano qui est le plus fervent.
Урешті я знов поринаю в якусь меланхолію, з якої мене виводить — щоб увігнати в якийсь гнів — Розалі, що приносить цього листа.
Enfin je retombe dans une sorte de mélancolie de laquelle vient me tirer, pour me mettre dans une sorte de colère, Rosalie qui apporte cette lettre.
Він видається мені зухвалим, і я аж червонію з досади.
Elle me semble impertinente et j’en suis rouge de contrariété.
Змусити мене чекати до середи — це негідно!
Me faire attendre à mercredi, c’est indigne !
Я вся стривожена. Перебираю в думках усе, що робила й казала, і мені здається, що я набридла цьому осоружному Violet2.
Je suis toute troublée. Je repasse dans l’esprit tout ce que j’ai fait et dit, il me semble que j’ai ennuyé ce détestable Violet.
У мене такий вигляд, наче мене образили, біс його знає чому.
J’ai l’air de recevoir un affront, le diable sait pourquoi.
Мама, здається, ображена цим аркушем. Які ж у нас удома нестерпні!
Maman semble vexée de cette feuille. On est détestable chez nous !
Я не витримую і, схопивши клапоть старого конверта, пишу на ньому:
Je n’y tiens pas et saisissant un lambeau de vieille enveloppe j’écris dessus :
Переписаний лист · Billet de Marie à Larderel, 24 mars 1877— «О! Який бридкий клаптик паперу!- “Oh ! le vilain bout de papier !Трішки бридкіший за ваш».Un peu plus vilain que le vôtre.”
І, поклавши його у величезний конверт, я сама спускаюся до контори, щоб наклеїти дві марки й кинути його в скриньку.
Et le mettant dans une immense enveloppe, je descends en personne au bureau pour y coller deux timbres et le jeter dans la boîte.
Хто б повірив? Я серйозно ображена, і через цей лист на моїх вустах завмирають усі ті маленькі ніжності, які я звикла щодня жартома казати.
Le croirait-on ? Je suis sérieusement offensée et cette lettre fait mourir sur mes lèvres toutes les petites tendresses que j’avais l’habitude de dire chaque jour en riant.
Примітки
Ворт — славетний паризький кутюрʼє Чарльз Фредерік Ворт (1825–1895), чий дім одягав європейську еліту. ↩
Violet — так Марі називає Лардереля: чоловіча (і водночас англійська) форма її власного псевдоніма Violette («Фіалка»), яким вона підписує листи до нього. Пізніше Лардерель і сам підписується «Violet» (072). ↩