❦
# Понеділок, 19 лютого 1877
Понеділок, 19 лютого 1877
Lundi 19 février 1877
Сьогодні вранці я каталася верхи з Альтамурою. Цей чоловік здається мені пройдисвітом, а проте я знаю, що це не так. Він завжди ніби робить кульбіти, пірнає сторч головою, гнеться в дугу, він трохи затинається й каже еу замість «і», через що здебільшого кричить, роззявляє рота й мовби осідає в собі від захвату. Він багатий, у нього прегарні коні, як ті сьогоднішні, грум; хоч він і не великий вельможа, він знає мало не все місто, я бачила, як він говорить із найкращими панами, і попри ці свідчення моїх очей і вух мені здається, що все це підлаштовано, що коні картонні, друзі — люди, яким він платить погодинно, щоб вони з ним віталися, а його дім — театральна декорація.
J’ai monté à cheval ce matin avec Altamura. Cet homme me semble un escroc et pourtant je sais le contraire. Il a toujours l’air de faire des cabrioles, de piquer des têtes, de se plier en quatre, il bégaie un peu et dit eou au lieu d’I, ce qui le fait crier pour la plupart du temps, ouvrir la bouche et comme retomber sur lui-même en extase. Il est riche, il a des chevaux fort beaux comme ceux de ce matin, un groom; sans être un grand seigneur, il connaît presque toute la ville, je l’ai vu parler avec les meilleurs messieurs et malgré ces témoignages de mes yeux et de mes oreilles il me semble que tout cela est arrangé, que les chevaux sont en carton, ses amis, des gens qu’il paye à l’heure pour le saluer, sa maison, un décor de théâtre.
Так само я не можу уявити графа де Мірафіоре інакше, ніж таким, що, вирячивши банькаті очі, розповідає якийсь жарт і тієї ж миті краде у вас носову хустинку. Цей королівський син кумедний до нестями, він, мабуть, найвеселіша людина на землі, це мені, до речі, й сказав учитель.
C’est comme je ne puis m’imaginer autrement le comte de Mirafiore que racontant une blague avec ses gros yeux en dehors et, en ce moment même, vous volant votre mouchoir de poche. Ce fils de roi est impayable, il doit être l’homme le plus amusant de la terre, c’est ce que m’a dit d’ailleurs le professeur.
І до того ж він гарний, бездоганної статури, високий. Цього вечора були майже лише він і я, кожен зі своїм учителем; я повернулася на обід знесилена — ще б пак, після шістдесяти кілометрів їзди.
Et il est beau aussi, parfaitement bien fait, grand. Ce soir il n’y avait presque que lui et moi, chacun avec professeur; je suis rentrée dîner extenuée, je crois bien après soixante kilomètres de course.
Хоч мені й було приємно верхи чи на «Skating»1, мука моя не поменшала, бо я бачила, як повз моє вікно тягнуться всі карети Неаполя, і не наважилася показатися на вулиці. Це наче хвороба, я почуваюся так, ніби щось украла… а надто після Рима, де ми так прилюдно зазнали поразки в посольстві й усюди, а потім цей масковий бал, де мені дали ляпанця по руці, я була з князем Мещерським; він приїхав сьогодні вранці, і, хоч зла мені не бажає, говоритиме про мене так, як я на те заслуговую, як про панн, що ходили на маскарад… я не знаю, чи це справді погано, але кажу вам, що я в такому стані, що хотіла б померти.
Si j’ai pris du plaisir à cheval ou au skating, mon tourment n’a rien perdu, car j’ai vu défiler devant ma fenêtre toutes les voitures de Naples et je n’ai pas osé me montrer dans la rue. C’est comme une maladie, je me sens comme si j’avais volé quelque chose... surtout après Rome où nous avons si publiquement échoué à l’ambassade et partout, et puis ce bal masqué où j’ai reçu une claque sur la main, j’étais avec le prince Mechtchersky; il est arrivé ce matin, sans me vouloir du mal il parlera comme je le mérite, comme de demoiselles qui sont allées à la mascarade... je ne sais si c’est vraiment mal mais je vous dis que je suis dans un tel état que je voudrais mourir.
Якби не Рим, ми були б просто мандрівниками… а тепер ця самотність, ця двозначність і ця дурна біла статуя, якою всі переймаються, — я!
S’il n’y avait pas eu Rome, on serait tout simplement des voyageurs... mais à présent, cet isolement, cet air équivoque, et cette stupide statue blanche dont tout le monde s’occupe, moi !
Ах! Якби не Лардерель, я б уже була в Парижі, там у мене є опора, але…
Ah ! si n’était Larderel je serais déjà à Paris, là j’ai des appuis, mais...
Мені розповіли сьогодні, що багата спадкоємиця закохана в Лардереля… У мене аж руки похололи дорогою на «Skating».
On m’a raconté aujourd’hui qu’une riche héritière était éprise de Larderel... J’en ai eu les mains glacées jusqu’au Skating.
Та це життя відрізає мені всі шляхи!
Mais cette vie me coupe tous les chemins !
Ах! Господи Боже небесний, невже можна бути такою, як я, намарне — або тільки для того, щоб на мене глянули й відвернулися…
Ah ! Seigneur Dieu du ciel, est-il possible d’être ce que je suis pour rien où pour qu’on me regarde et se détourne..
Якби я була злочинницею, у цьому була б певна пікантність, та я «панна, що подорожує з родиною, дуже шкода, але їм не пощастило».
Si j’étais une criminelle ça aurait un certain piquant, mais je suis « une demoiselle qui voyage avec sa famille, c’est bien dommage, mais ils n’ont pas réussi. »
Ах! Пекло на чотириста чортів!
Ah ! Enfer des quatre cents diables !
Моє становище дозволяє казати все, що заманеться, а надто нічого не казати, обійти мовчанкою, мов людей, що ні те, ні се, перебравши перед тим особисті переваги дурної білої постаті, що зʼявляється всюди й робить усе!
Ma position permet de dire tout ce qu’on veut et surtout ne rien dire, passer sous silence comme des gens qui ne sont ni ça, ni ça après avoir passé en revue les avantages personnels de la stupide figure blanche qui apparaît partout et fait tout !
Мені бридкий цілий світ, Ніцца, Париж і навіть Рим, словом, усі справляють на мене враження Брускетті, Анджеліні… тьху, який жах! І всі інші так само, Антонеллі — гірший за всіх. Я люблю лише тих, кого бачу тут.
Tout l’univers me dégoûte, Nice, Paris et même Rome, tout le monde enfin me fait l’effet de Bruschetti, Angelini... fi quelle horreur ! Et tous les autres de même, Antonelli pire que tous les autres. Je n’aime que ceux que je vois ici.
Примітки
«Skating» (англ.; у Марі з малої літери) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х років. ↩