❦
# П'ятниця, 16 лютого 1877
Пʼятниця, 16 лютого 1877
Vendredi 16 février 1877
Я не знаю, куди себе подіти, тому ми їдемо сьогодні вранці о девʼятій оглянути Кастелламаре, Сеяно, Віко, Сорренто тощо. Щодо краси природи, то вона справила на мене приємне враження, більше не скажу, бо вражена не була, можливо навіть тому, що… усе… ціле так дивовижне, що жодна частина не впадає в око. Море було синє й тихе, а сонце сяяло: від Кастелламаре до Сорренто ми заледве перемовилися, тільки я час від часу всміхалася. Було дуже гарно, скрізь напівголі лаццароні, оливи, божественне повітря, легенький вітерець, що румʼянив щоки, де-не-де квіти серед яскравої зелені, що вирізнялася на тлі синьої води; скелі обабіч дороги, що здаються прямими, мов стіни, а проте в якійсь розколині, чи радше на якомусь виступі, спить коза.
Je ne sais où me mettre, c’est pour cela que nous allons ce matin à neuf heures visiter Castellamare, Sejano, Vico, Sorrento etc. Ce qui est de la beauté de la nature, elle a fait sur moi une impression flatteuse, je ne dis pas davantage car je n’ai pas été frappée, peut-être même parce que... tout... l’ensemble est si merveilleux qu’aucune partie ne se jette aux yeux. La mer était bleue et calme et le soleil resplendissait: de Castellamare à Sorrento nous avons à peine parlé entre nous, seulement je souriais de temps en temps. Il faisait très beau, des lazzaroni à moitié nus partout, des oliviers, un air divin, une petite brise qui rosissait les joues, ça et là des fleurs, au milieu d’une verdure éclatante tranchant sur le bleu de l’eau; des rochers bordant le chemin qui semblent droits comme des murs et pourtant dans une sorte de crevasse ou plutôt sur une sorte d’aspérité, une chèvre endormie.
Ми прогулялися пішки по Сорренто, я купила кілька деревʼяних виробів, а мене всюди переслідували родинні картини.
Nous avons fait une promenade à pied dans Sorrento, j’ai acheté quelques objets en bois, toujours poursuivie par des tableaux de famille.
Сідаючи знову в карету, Діна зробила мені знак глянути праворуч… дідусь підтримував немовля, що силкувалося йти… Діти викликають у мене щось на кшталт сорому.
En remontant en voiture Dina m’a fait signe de regarder à droite... un vieillard soutenait un bébé qui essayait de marcher... Les enfants me causent comme une honte.
На зворотному шляху розмова ще нікчемніша, навкруги ті самі розкоші, а на тому самому місці, де була коза, замість кози — чоловік, що так само спить.
Au retour, encore plus nulle la conversation, tout autour les mêmes splendeurs, mais au même endroit que la chèvre, au lieu de la chèvre, un homme également endormi.
Пан Насимов, консул, приходив удруге.
M. Nasimoff, consul, est venu pour la deuxième fois.
Я обідала сама під акомпанемент розповідей Розалі про Лардереля. Я опускаюся, на жаль!
J’ai dîné seule avec accompagnements de Larderel par Rosalie. Je m’encanaille hélas !
Краще було б його не зустрічати, він дав мені на мить угледіти… суцільно блакитний обрій, і я нуджуся вдвічі дужче.
Il aurait mieux valu ne pas le rencontrer, il m’a laissé entrevoir.... un horizon tout bleu et je m’ennuie doublement.
Я отупіла від пасьянсів, більше не розкладатиму.
Je me suis hébétée par des patiences, je n’en ferai plus.
Ні, послухайте, що завгодно, але уявити, що Лардерель має… дитину. Я… я не знаю, але це справляє на мене найдивніше на світі враження.
Non, écoutez, tout ce que vous voulez, mais imaginer que Larderel ait... un enfant. Je... je ne sais pas, mais ça me fait l’effet le plus singulier du monde.