❦
# Середа, 17 січня 1877
Середа, 17 січня 1877
У Ніцці запитують — і, прошу вам повірити, цілком серйозно, — чим оздоблена моя сукня: лебединим пухом чи пірʼям. Я ж кажу, що це сибірські мавпи.Mercredi 17 janvier 1877 On se demande à Nice, et je vous prie de croire que c’est sérieux, de quoi est garnie ma robe, de cygne ou de plumes. Quant à moi je dis que ce sont des singes de Sibérie.
Мій невеликий успіх змушує вас гадати, що я вважаю себе кращою, ніж є, що перебільшую свою вроду. Помиляєтеся. Якби я тільки могла зʼявлятися у вітальнях із пристойною супровідницею, я побачила б усю цю наволоч біля своїх ніг. Їм потрібен поштовх, інакше вони не насмілюються відбитися від своїх і підійти до мене. От і все.
Le peu de succès que j’ai vous fait présumer que je me crois mieux que je suis, que j’exagère mes beautés. Détrompez-vous. Si je pouvais seulement paraître dans les salons avec un chaperon convenable je verrais toute cette canaille à mes pieds. Il leur faut un choc, sans cela ils n’osent pas se détacher des leurs pour venir à moi. Voilà tout.
Барнола прийшов і за сніданком розповідав новини.
Barnola est venu raconter les nouvelles en déjeunant.
Коліньйон проводжає нас аж до , де я дуже граціозно прогулююся на очах у Манари, грубого власника великого сірого пса. Я вже не дивуюся його грубості: він займається тим самим ремеслом, що й Юрков. І схожий на кокотку. Фе.
Collignon nous accompagne jusqu’au où je me promène avec beaucoup de grâce en vue de Manara, le grossier propriétaire du grand chien gris. Je ne m’étonne plus de sa grossièreté, il fait le métier de Yourkoff. Et il a l’air d’une cocotte. Fi.
навскоси
Манара має сто тисяч франків ренти й не займається жодним поганим ремеслом.
en travers Manara a cent mille francs de rente et ne fait aucun vilain métier.
Віденка Дивовижного була там: вона маленька, але гарненька, і я ненавиджу її, як і всіх, до кого залицяється цей чоловік, — і тому, що він насміявся з мене, і тому, що він дедалі більше входить у моду.
La Viennoise du Surprenant était là, elle est petite mais jolie et je la déteste comme toutes celles que courtise l’homme, tant parce qu’il s’est moqué de moi que parce qu’il devient de plus en plus à la mode.
Потім, коли всі пішли на денне зібрання в Клубі, ми лишилися самі з Анічковими, пані Смельською, яка представляє мені свого чоловіка, і її сестрою. Якби Паттон знав, що ми знайомі, він знову заходився б розкланюватися. Смельські мали для нас лист від княгині Ґаліциної, пані Тютчева завадила їм ним скористатися, а тепер Пелікан і пані Анічкова її врівноважують. Мержевський був у нас. А ввечері зібралися вічні друзі: Пелікан, Анічков, Цурмюллен, Бруссе… Я співала.
Puis quand tout le monde fut allé à la matinée du Cercle, nous sommes restés seuls avec les Anitchkoff, Mme Smelsky qui me présente son mari, et sa sœur. Si Patton savait que nous sommes connus il se remettrait à faire des révérences. Les Smelsky avaient une lettre de la princesse Galitzine pour nous, Mme Tutcheff les a empêchés de s’en servir et à présent Pelikan et Mme Anitchkoff, contrebalacent. Merjeewsky a été chez nous. Et le soir il y eut réunion des amis éternels, Pelikan, Anitchkoff, Zurmüllen, Broussais... J’ai chanté.
Ах! що за життя.
Ah ! quelle vie.
Берта пише мені й кличе до Парижа. Я поїду, тільки плакатиму, доки не повернуся до Рима.
Berthe m’écrit et m’appelle à Paris. J’irai, seulement je pleurerai tant que je ne retournerai pas à Rome.
Коли ж нарешті я дізнаюся, що ж воно таке те Кохання, про яке стільки говорять?
Quand donc saurais-je ce que c’est que cet Amour dont on parle tant ?
Я могла б покохати Антонеллі, але я його зневажаю.
J’aurais aimé Antonelli, mais je le méprise.
Я могла б покохати Одіффре, але він нас образив у тому, що виключає будь-яке кохання.
J’aurais aimé Audiffret mais il nous a froissés dans des choses qui excluent tout amour.
Колись я обожнювала Бореля… мені було тринадцять…
J’ai jadis adoré Boreel... j’avais treize ans...
Потім я кохала герцога Гамільтона, аж до екзальтації. Кохання, яким я цілком завдячую статкам, імені, екстравагантностям герцога і уяві… незвичайній.
J’ai ensuite aimé le duc de Hamilton, jusqu’à l’exaltation. Amour dû tout entier à la fortune, au nom, aux extravagances du duc, et à une imagination... hors ligne.
Отож., по цьому каламбуру Кому ж мені будувати амури?
Donc., après ce calembour A qui ferai-je la cour ?
Я хотіла б вийти за принца й овдовіти, давши йому двох синів, щоб не лишитися ні з чим, якби один із них помер. Регентка… може спати спокійно. А тоді.
Je voudrais épouser un prince et devenir veuve après lui avoir donné deux fils pour n’en rester point dépourvue si l’un d’eux venait à mourir. Une... régente peut dormir tranquille. Et alors.
О! Мій батько — боягуз!
Oh ! Mon père est un lâche !
Перечитуючи дні, проведені з Одіффре, особливо два сільські бали, я відчуваю пориви… а коли розглядаю свою поведінку, мені здається, що через надмір гордості й бажання здаватися зневажливою я відштовхнула цього чоловіка… А проте… До біса! Мені лишається тільки заспівати, як Фауст.
En relisant les journées passées avec Audiffret, surtout les deux bals champêtres j’ai des élans... et quand j’examine ma conduite il me semble que par excès de fierté et de désir de paraître dédaigneuse, j’ai repoussé l’homme... Pourtant... Au diable ! Je n’ai qu’à chanter comme Faust.
О джерело жалю й вічних сумнівів.
O source de regrets, et de doutes éternels.
Що більше я перечитую, то більше вірю, що коли я й була колись закохана, то влітку 1875 року. Може, він теж мене кохав, і ми не порозумілися через одне з тих непорозумінь, що часом виникають через дрібницю…
Plus je relis plus je crois que si j’ai jamais été amoureuse, ça a été l’été de 1875. Peut-être lui aussi m’aimait et nous ne nous sommes pas entendus par un de ces malentendus produits par un rien quelquefois...
Річ у тім, що я ніколи не була щасливішою, ніж тоді, і що попередня зима та літо були й будуть моїми найкращими спогадами. Уся та пора була лише одним довгим вибухом сміху впереміш із ніжними зітханнями.
Le fait est que je n’ai jamais été plus heureuse qu’alors et que l’hiver précédent et l’été, ont été et seront mes plus beaux souvenirs. Toute cette époque n’été qu’un long éclat de rire entremêlé de doux soupirs.
І знову мене мучить думка, що це моя вина! Ні, ні, не треба так думати, я сто разів довела собі, що такі жалі ні до чого не ведуть.
Et de nouveau je suis tourmentée, il me semble que c’est ma faute ! Non, non, il ne faut pas le penser, je me suis prouvé cent fois que ces regrets là ne conduisaient à rien.
Бо, бачте… я читала книжки, де через одне слово чи через найнезначнішу, наймимовільнішу річ двоє сердець розлучалися назавжди.
C’est que voyez-vous... j’ai lu des livres où faute d’un mot ou à cause de la chose la plus insignifiante, la plus involontaire, deux cœurs étaient séparés à jamais.
Як не шкодувати за найщасливішим роком мого життя! Як не жалкувати… Адже я ніколи вже не буду такою веселою.. Мені було шістнадцять, отже, я ще не пережила цих вісімнадцяти місяців розпачу, я покладала надії на Росію, усе було в мене попереду, у мене було чимало ілюзій… і це було вперше…
Comment ne pas regretter la plus heureuse année de ma vie ! Comment ne pas déplorer... Car je ne serai jamais aussi gaie.. J’avais seize, je n’avais par conséquent pas encore enduré ces dix-huit mois de désolation, j’espérais en la Russie, j’avais tout devant moi, j’avais bien des illusions... et c’était la première fois...
З ним це було непорозуміння…. а інші?
Lui c’était un malentendu.... et les autres ?
Ну що ж, грубими були тільки Саетоне й Ґодар.
Eh bien il n’y eut de grossier que Saëtone et Godard.
Даніса вже давно немає в Ніцці, а інші чемні.
Danis n’est plus à Nice depuis longtemps et les autres sont polis.
Навіщо ця мука отруює найчарівніші пахощі!!
Pourquoi ce tourment vient-il empester les plus charmants parfums !!
І все ж я постійна. Рим і все, що в ньому було, прокотилися по Джирофлі, а він підводиться лише з кількома синцями, як Багатель з-під брека в Спа… та що я кажу? Джирофла підвівся, як Антей, з новими силами. Потрібні розваги… це справді жахливо — стільки говорити про чоловіка, якому до вас не байдуже, коли вас не винагороджують інші. І хто знає? Є такі, що мною переймаються, а я переймаюся ним і шаленію від цього. Я хотіла б ніколи про нього не згадувати і бачити його приниженим, жебраком, торговцем сукном. Найболючіше те, що я заздрю успіхам цього чоловіка, як успіхам суперниці.
Je suis constante tout de même. Rome et tout ce qu’elle contenait ont passé par dessus Girofla et il s’en relève rien qu’avec quelques contusions comme Bagatelle dessous le break à Spa...mais que dis-je ? Girofla s’est relevé comme Antée avec de nouvelles forces. Il faut des distractions... c’est vraiment atroce de tant dire d’un homme qui ne se fiche pas de vous quand on n’est pas dédommagé par d’autres. Et qui sait ? Il y en a qui s’occupent de moi, et moi je m’occupe de lui et j’en rage. Je voudrais ne jamais m’en souvenir et le voir avili, mendiant, marchand de draps. Ce qui est le plus tourmentant c’est que j’envie les succès de l’homme comme ceux d’une rivale.
Нарешті я знайшла точний вираз своїх почуттів!
Enfin j’ai trouvé la juste expression de mes sentiments !
Мені завжди треба списати три сторінки, перш ніж знайду.
Je suis toujours à écrire trois pages avant de trouver.