❦
Пʼятниця, 3 листопада 1876 (22 жовтня)
Розпачливі листи з Ніцци, заплутані справи тут, жодного виходу — і мій батько!Vendredi 3 novembre 1876 (22 octobre)
Я між двох вогнів. Башкирцев каже, що я його виганяю? Поль наплів йому дурниць і вдається до пліток, щоб заслужити його ласку. Я ще розумію, коли переказують чиїсь слова, але вигадувати, але підло брехати! Ось що мене обурює!
Je suis entre deux feux. Bashkirtseff dit que je le chasse ? Paul lui a inventé des bêtises et se donne dans les cancans pour mériter sa faveur. Je comprends encore quand on rapporte des propos mais inventer, mais mentir lâchement! Voilà ce qui me révolte !
Мішель, Геданов і вся ця наволоч зібралися в Башкирцева, куди пішла й я, коли приїхав Абаза, а потім Забаринський; пані Забаринська в селі. Батько збентежений і перепрошує за своє товариство.
Michel, Gedanoff, et toute cette canaille étaient réunis chez Bashkirtseff où j’allai aussi lorsqu’arriva Abaza, puis Zabarinsky, Mme Zabarinsky est à la campagne. Mon père est confus et excuse son monde.
Я вийшла з Надін, сподіваючись, що холодне повітря мене заспокоїть. Ниці батькові витівки, напружене становище моїх рідних, брехня Поля!
Je suis sortie avec Nadine espérant que l’air froid me rendrait plus calme. Les vils accrocs de mon père, la position tendue des miens, les mensonges de Paul !
Ми пішли до такої собі пані Трегубової, доньки Доменіки від першого шлюбу. Доменіка й Лола гостюють у неї. Там ми змогли зібрати новини. Кажуть (пан Трегубов — очевидець), що, коли концерт скінчився, як завжди, утворилися гуртки, і Мечников, здається, прокурор, вигукнув:
Nous allâmes chez une Mme Tregouboff, la fille du premier mariage de Domenica. Celle-ci et Lola sont chez elles. Nous y pûmes ramasser les nouvelles. On dit (M. Tregouboff témoin oculaire) que, le concert fini, il se forma des groupes comme toujours et Metchnikoff le procureur, je crois, s’écria :
— Як у біса Башкирцев примудрився зробити таку доньку? Я б ніколи не подумав, що він на таке здатен, це ж перлина!
- Comment diable, Bashkirtseff a-t-il pu faire une fille comme celle-là, je l’en aurais cru incapable, c’est une perle !
Саме тоді ввійшов Башкирцев, і до нього підійшли, щоб привітати, наче автора успішної пʼєси. Він не зрозумів, чи йому роблять комплімент, чи щось інше, і так затинався, що з його вуст замість слів вирвалося майже гавкання.
En ce moment Bashkirtseff entra et on s’approcha de lui, pour le féliciter comme l’auteur d’une pièce à succès. Il ne comprit pas si on le complimentait ou autre chose et bégaya tellement que ce fut presque un aboiement qui sortit de sa bouche au lieu de paroles.
навскоси
Це розповіли Олександрові, а він переказав мені. У Полтаві кажуть, що пан Башкирцев дзявкає, коли хвилюється.
en travers Cela fut raconté à Alexandre qui me le redit. A Poltava on dit que M. Bashkirtseff jappe quand il est ému.
Я остаточно попрощалася й повернулася до готелю, щоб вийти на прогулянку з нашим героєм, який казиться невідомо чому.
Je fis mes adieux définitifs et revint à l’hôtel pour sortir avec le héros, qui rage on ne sait pourquoi.
Моє становище напружене, як скрипкова струна.
Ma position est tendue comme la corde d’un violon.
Батько дивно змінився, каже про мене найгірше, чіпляється до мене. О! якби не... як би я його спровадила геть!
Mon père est changé étrangement, dit le plus grand mal de moi, me chicane. Oh ! si ce n’était... comme je l’enverrais promener !
Мене так смикають і так дошкуляють звідусіль, що я не тямлю, що пишу.
Je suis si tiraillée et ennuyée de toute part que je ne sais ce que j’écris.
Я обідала з ним, Полем, Пашею, Гедановим; я старалася бути лагідною — і була. Краще вже залишити приємне враження. Я лицемірю, я гризу собі пальці.
Je dînai avec lui, Paul, Pacha, Gedanoff, je tâchai d’être douce, je le fus. Autant vaut laisser une impression agréable. Je fais de l’hypocrisie, je me ronge les doigts.
І все це марно, мій батько — негідна людина! Батьківська ніжність... облуда, почуття обовʼязку — облуда, зворушення, вдячність, симпатія — облуда, облуда й облуда!
Et tout cela est inutile, mon père est un homme indigne ! De tendresse paternelle... blague, sentiment du devoir, blague, attendrissement, reconnaissance, sympathie, blague, blague et blague !
Старатися для людини з дерева! Розриватися на шматки для бездушного чудовиська!
Tâcher pour un homme de bois ! Se multiplier pour un monstre sans cœur !
Я зустріла в коридорі графа Ельстон-Сумарокова...
Je rencontrai le comte Elstone-Soumarokoff dans le corridor...
Не пригадую його в Петербурзі, але колись давно я бачила, як він танцював із великою княжною Марією, тоді шістнадцятирічним дівчам, у Лівадії.
Je ne m’en souviens pas à Pétersbourg, mais, il y a longtemps je le vis dansant avec la grande-duchesse Marie, alors fillette de seize ans, à Livadia.
Я дивилася у вікно на імператорський бал у Криму.
Je regardais par la fenêtre un bal impérial en Crimée.
Ще одне, за що я маю дякувати батькові!
Encore quelque chose que je devrai à mon père !
Саме такі речі, дрібʼязкові й марні, сердять мене найбільше.
Ces choses-là, insignifiantes et vaines, me fâchent le plus.
Я пишу перед дзеркалом. Моє бідне обличчя! Втомлене, втомлене, втомлене!
J’écris devant ma glace. Ma pauvre figure ! Fatiguée, fatiguée, fatiguée !
О Риме, о образо, о ганьбо!
O Rome, ô insulte, ô honte !
Боже мій, Боже мій, помстися за мене, дай мені забути, врятуй мене!
Mon Dieu, mon Dieu vengez-moi, faites-moi oublier, sauvez-moi !
Я лишаюся до завтра, я відпустила (?) батька сьогодні ввечері, ми розсталися добрими друзями. Поль лишився зі мною, але це злостивий і бридкий хлопець: щоб догодити татові, він не ходить до нас, а живе десь там, не знаю де.
Je reste jusqu’à demain, je laissai (?) mon père partir ce soir, nous nous quittâmes bons amis. Paul est resté avec moi mais c’est un garçon haineux et vilain, pour plaire à papa il ne vient pas chez nous et reste je ne sais où, là-bas.
Я не розумію, що відбувається. Усі ці інтриги, усі ці похмурі міни!
Je ne comprends pas ce qui se passe. Toutes ces intrigues, tous ces airs maussades !
Паша теж поїхав, це добре, може, він утовкмачить трохи розуму старому дурневі.
Pacha est aussi parti, c’est bien, il fera peut-être entendre quelque raison au vieux fou.
Цікаво, що сталося? Неможливо порозумітися, коли тільки й думаєш, як би вколоти одне одного «шпильками».
Je me demande ce qui s’est passé ? Il n’y a pas moyen de s’entendre lorsqu’on ne pense qu’à se dire des “épingles”.
Отже, ось де я тепер. Ще менше просунулася, ніж першого дня.
Voilà donc où j’en suis. Moins avancée que le premier jour.
Капітан-батько й син, інші... хто? байдуже, я їх бачила, але я не про це хочу сказати.
Kapitan père et fils, les autres... qui ? n’importe, je les ai vus, mais ce n’est pas cela que je veux dire.
Я не розумію, чого хоче батько... тим часом він обмежується тим, що через інших просить у мене грошей, щоб годувати своїх кучерів, і не платить мого рахунку в готелі. Це ж, певно, робиться з якимсь наміром? Він хоче мене позбутися? А я — його! Великий Боже.
Je ne comprends pas ce que veut mon père... en attendant il se contente de me faire demander de l’argent pour nourrir ses cochers et ne pas payer ma note. C’est fait évidemment avec une intention quelconque ? Il veut se défaire de moi ? Et moi donc de lui ! Grand Dieu.
Я поспішаю туди, додому, і житиму там у чорному оксамиті, раз Бог не хоче нічого іншого.
Je cours là bas, chez moi, et j’y vivrai en velours noir puisque Dieu ne veut pas autre chose.
І я лютую! Ах! якби мене вивозили у світ, якби мене показували пристойним людям... якби...
Et je rage ! Ah ! si on me conduisait dans le monde, si on me montrait à des gens comme il faut... si...
Сиди в багні, проклята істото! Якби ти була така, як інші, ти мала б забагато успіху, а суспільна рівновага цього не допускає.
Reste dans la boue, créature maudite ! Si tu étais comme les autres tu aurais trop de succès et l’équilibre social ne le veut pas.
Лютуй, нищ себе, компрометуй себе!
Rage, extermine-toi, compromets-toi !
Як створюються репутації? Ось як! Сцени через учорашню сукню — даю голову на відсіч — уже знає й обговорює все місто!
Comment se font les réputations ? Eh voilà comment ! Les scènes à propos de la robe d’hier sont, je parie ma tête, connues de toute la ville et commentées !
Змучена, переслідувана всім, що є ницого, хвора, доведена до краю, розчарована, щохвилини ошукана, я не можу стримати крику болю... звісно, людина ж не з дерева, а світ засуджує!
Harassée, poursuivie par tout ce qu’il y a d’ignoble, souffrante, exaspérée, désillusionnée, trompée à chaque instant, il m’échappe un cri de douleur... sans doute, on n’est pas de bois, et le monde condamne !
Ось бачите, так і казали! Ось вона, ось що вона робить, ось яка вона.
Tenez, on le disait bien ! La voilà, voilà ce qu’elle fait, comment elle est.
Засуджена до вічної кари вічної заздрості... О зневіро, о втомо, о розпачу!
Condamnée à la peine éternelle d’une éternelle envie... O découragement, ô lassitude, ô désespoir !
Боже мій.
Mon Dieu.
Я більше не хочу скаржитися.
Je ne veux plus me plaindre.