❦
Вівторок, 31 жовтня 1876 (19 жовтня)
Батько приїхав зранку, радий-радісінький з моїх скарг на Олександра; він тримався пихато й був дуже холодний. Тоді я пішла до його кімнати й сказала йому, що він помиляється і що, коли він і далі говоритиме таким тоном, я буду змушена порвати з ним; що дядько і його дружина — мої найдорожчі друзі і що коли я в хвилину гніву дозволила собі нерозважні слова, то не бажаю, щоб інші цим користалися й ставали нечемними. Пан, який думав догодити мені, пристаючи до мого погляду, був дуже здивований цією промовою і повернувся до нас запобігати перед моїми дорогими друзями.Mardi 31 octobre 1876 (19 octobre)
Це, мабуть, Геданов мене їм розписав, бо тут ці офіцери мене не бачили.
C’est Gedanoff qui m’a sans doute racontée, car ces officiers ne m’ont pas vue ici.
Я попросила запросити їх усіх, але батько сухо заперечив, а коли доповіли про Геданова, звелів сказати, що я неодягнена; те саме й про іншого.
Je demandai de les inviter tous mais mon père s’y opposa sèchement, et lorsqu’on annonça Gedanoff il fit dire que j’étais déshabillée, la même chose pour un autre.
Не розумію цієї манії тримати мене взаперті! Він навіть намагався не пустити мене на прогулянку з Надін, але я таки поїхала зі своєю любою доброю подругою; ми каталися містом саме тієї години, коли всі ці тварюки були надворі. На мені був капелюшок увесь із чорних крил із зеленими відблисками і моя біла шуба. Це було скромно, але я гарненька, і люди зупинялися, щоб на мене подивитися.
Je ne comprends pas cette manie de me séquestrer ! Il essaya même de m’empêcher de sortir avec Nadine, mais je suis sortie avec ma chère et bonne amie; nous nous sommes promenées par la ville à l’heure où tous ces animaux étaient dehors. Je portais un chapeau tout en ailes noires avec des reflets verts, et ma pelisse blanche. C’était modeste mais je suis jolie et on s’arrêtait pour me regarder.
Ми зустріли Милорадовича, який жваво вклонився мені, а я ледве відповіла на уклін. Далі ми взяли Олександра до нашого екіпажа, і він сказав мені, що зустрів Гриця на сходах і що цей молодий бовдур1 розпитував його, з ким я була в Харкові і скільки часу я провела в нього тощо, тощо; зрештою натякнув, що уникає зустрічей з Башкирцевим чи щось таке.
Nous rencontrâmes Miloradovitch qui me salua vivement et que je saluai à peine. Plus loin, nous fîmes monter Alexandre dans notre voiture et il me dit qu’il a rencontré Gritz sur l’escalier et que ce jeune bêtard [sic] lui a demandé avec qui j’étais à Harkoff et combien de temps j’ai passé chez lui etc. etc. enfin il fit entendre qu’il évitait de rencontrer Bashkirtseff ou à peu près.
Ми бачили його ще кілька разів, і щоразу він зупиняється мов приголомшений і дивиться на мене. Олександр і Надін запевняють, що він у мене закоханий. Велике діло.
Nous le vîmes encore et chaque fois il s’arrête comme étourdi et me regarde. Alexandre et Nadine prétendent qu’il est amoureux de moi. La belle affaire.
— Тебе від нього відвернули, — сказав Олександр, — але повір мені, він ще буде твій. Його прогнали. І стережися: ніхто тобі цього не скаже, але стережися... Твоя молодість і твоя невинність, хай що ти кажеш, не досить тебе захищають, будь обачна.
- On l’a détourné de toi, dit Alexandre, mais crois-moi, tu l’auras encore. On l’a chassé. Et prends garde, personne ne te dira cela, mais prends garde... Ta jeunesse et ton innocence, quoique tu dises, ne te sauvegardent pas assez, fais attention.
Я хотіла проїхати іншими вулицями, але Надін благала мене цього не робити.
Je voulus passer par les autres rues mais Nadine me supplia de n’en rien faire.
— Усе місто знатиме, де ти проїжджала, і скажуть, що ти навмисне проїхала повз дім такого-то чи такого-то.
- Toute la ville saura par où tu as passé et on dira que tu es allée passer devant la maison d’un tel ou tel.
Кляте містечко-діра! Мерзенне товариство, брудні звичаї!
Maudit trou de ville ! Abominable monde, sales mœurs !
Панночка, яку мені вчора представили, уже встигла переказати це нашій родичці, а та розповіла Олександрові.
La demoiselle qui me fut présentée hier a déjà été le dire à une parente à nous qui l’a raconté à Alexandre.
Батько спʼянів за обідом, і Олександр узявся вихваляти йому мою особу й доводити, що ніщо на світі не було б кращим за наше воззʼєднання — його, мами й мене: «Поживіть за кордоном кілька місяців», — казав він йому.
Mon père se grisa à dîner et Alexandre se mit à lui vanter ma personne et lui prouver que rien ne serait mieux au monde que notre réunion, lui, maman et moi : “Vivez à l’étranger pendant quelques mois” - lui disait-il.
Але Башкирцев був напідпитку, а втім, напідпитку чи ні — однаково.
Mais Bashkirtseff était gris, d’ailleurs gris ou non c’est égal.
Олександр вийшов, сказавши мені, що свині нічого не тямлять у перлах.
Alexandre sortit en me disant que les cochons n’avaient aucune connaissance des perles.
— А я ж говорив з ним від щирого серця! — сказав він.
- Et moi qui lui ai parlé du fond du cœur ! - dit-il.
Увечері батько повіз мене кататися у фіакрі, сказав, що від туги був мов божевільний, поки мене не було, і наговорив про Бабаніних таких дурниць — щоб ущипнути, — що я навіть не відповіла.
Mon père m’emmena, le soir, promener en fiacre, me dit qu’il était comme fou de tristesse pendant mon absence, et essaya de telles bêtises contre les Babanine, en guise de méchancetés, que je n’y répondis même pas.
Він похвалив мій квітучий вигляд.
Il me complimenta sur mon air florissant.
— Це місто, Харків, мене оживило, бо, — сказала я, — у Гавронцях я вже не вбиралася, я занедбала себе — та й для кого старатися? Ти ж маєш любити мене й без цього... батьку.
- C’est la ville, Harkoff, qui m’a ranimée, car, dis-je, à Gavronzi je ne m’habillais plus, je me laissais aller et pour qui faire des frais ? Tu dois m’aimer sans cela... mon père.
— Гм, так, ти помиляєшся, у мене немає до тебе батьківської любові, але...
- Hum, oui, tu te trompes, je n’ai pas d’amour paternel pour toi mais...
Він був, певно, пʼяний.
Il était ivre sans doute.
Я застала своїх друзів стривоженими; вони сказали, що мене дуже довго не було, і дивно на мене подивилися.
Je trouvai mes amis inquiets, ils me dirent que j’étais bien longtemps et me regardèrent étrangement.
Я червоніла від жаху.
Je rougissais d’horreur.
Бог мені свідок, я приїхала сюди без упереджень, без ненависті. Я не викладатиму своїх висновків — я відтворю одну розмову, спробую.
Dieu m’est témoin, je suis venue ici sans préventions, sans haine. Je ne raconterai pas mes conclusions je reproduirai une conversation, je tâcherai.
Коли батько після візиту Мішеля пішов з ним до панів, які в сусідніх із нашими кімнатах святкують річницю втечі князя з Імператорського ліцею, я відчинила двері між кімнатами й з-за портьєри слухала їхні балачки. Батько сів біля Милорадовича, виголошували тости, сміялися, а Геданов, підвівшись, проказав таку промову:
Lorsque mon père, après une visite de Michel, alla avec lui retrouver les messieurs qui fêtent à côté de nos chambres l’anniversaire de la fuite du prince du Lycée Impérial, j’ouvris la porte de communication et écoutai derrière un rideau leurs débats. Mon père s’assit près de Miloradovitch, on porta des toasts, on rit et Gedanoff se levant prononça le discours suivant :
— Ви смієте сміятися з Мішеля, панове! Він утік із ліцею, а ви глузуєте! Ви й не здогадуєтеся, який героїзм у цьому вчинку! Князь відчув, що він паршива вівця в отарі, і, щоб не поширювати зарази, утік!
- Vous osez rire de Michel, messieurs ! Il a fui du Lycée et vous vous moquez ! Vous ne soupçonnez pas l’héroïsme de cette action ! Le prince a senti qu’il était la brebis galeuse du troupeau et pour ne pas répandre la contagion il s’enfuit !
Але йдеться не про це.
Mais ce n’est pas de cela qu’il s’agit.
Я пішла до Олександра й Надін, чия кімната поруч із моєю, поговорити про Полтаву, про прогулянку, про Гриця, про все.
J’allai chez Alexandre et Nadine dont la chambre est à côté de la mienne parler de Poltava, de la promenade, de Gritz, de tout.
— Де це ви так довго каталися? — спитав дядько. — Я вже боявся; ні, раніше я був про нього кращої думки!.. З ним навіть говорити не треба, не варто. Я відчинив двері й застав його на колінах перед тобою, поки ти поправляла зачіску.
- Où vous êtes-vous promenés si longtemps ? demanda mon oncle, j’avais déjà peur; non, j’ai été de meilleure opinion que lui auparavant !.. Il ne faut même pas lui parler, ça ne vaut pas la peine. J’ai ouvert la porte et je l’ai trouvé à genoux devant toi pendant que tu t’arrangeais les cheveux.
Це правда. Я сховала палаюче обличчя за самоваром, а дядько провадив у тому ж дусі.
C’est vrai. Je cachai ma figure brûlante derrière le samovar pendant que mon oncle continuait sur ce ton.
— Бідолашна мала, бідна моя дитино, часом це нещастя — бути надто гарною. О! навіщо впадати у відчай, заспокойся!
- Pauvre petite, pauvre chère enfant, c’est quelquefois un malheur d’être trop jolie. Oh ! pourquoi désespérer, sois calme !
— Чи ж це можливо! Але якби ти знав, що зі мною діється відтоді, як ти вперше сказав мені цю жахливу річ!
- Est-ce possible ! Mais si tu savais comment je me sens depuis que pour la première fois tu m’as dit cette horreur !
— Пробач мені, ти мені як донька; я грубий, але ти невинна, і ніхто, крім мене, тебе не застереже, ніхто на світі. Ти ще дитина, янгол, але будь обачна; ти ж мене розумієш і прощаєш, що я так із тобою говорю.
- Pardonne-moi, tu es comme ma fille, je suis brutal, mais tu es innocente et personne ne te préviendra si ce n’est moi, personne au monde. Tu es encore une enfant, un ange, mais sois prudente., tu me comprends et tu me pardonnes de te parler ainsi.
— Надін, серденько, — вів він далі, звертаючись до дружини, — це дивовижно! Усі в неї закохані, і навіть... гм, навіть цей бовдур, цей чорт...
- Nadine chérie, poursuivit-il parlant à sa femme, c’est merveilleux ! Tout le monde en est amoureux et même... hum, même ce bêtard, [sic] ce diable...
— Хто?
-Qui ?
— Башкирцев.
- Bashkirtseff.
— Який жах!
- Quelle horreur !
— Бідне серденько.
- Pauvre chérie.
І він засміявся якось дивно, [Слова викреслено]
Et il se mit à rire d’un air étrange, [Mots cancellés]
— У мене?!
- De moi ? !
— Так.
- Oui.
— О!
- Oh!
— Моя люба, моя бідна дитино, — вигукнула Надін, обіймаючи мене.
- Ma chère, ma pauvre enfant, s’écria Nadine en m’embrassant.
— Дядьку, — сказала я, — це неможливо.
- Mon oncle, dis-je, c’est impossible.
— Дурненька, вір мені, коли я тобі кажу. Ти надто молода, ти ще й не таке побачиш! Не говорімо більше про це, це нічого, не обурюйся, але я люблю твою матір, я люблю тебе і виконую свій обовʼязок, я тебе застерігаю: вони всі в тебе закохані.
- Petite sotte, crois-moi quand je te dis. Tu es trop jeune, tu en verras bien d’autres ! N’en parlons plus, ce n’est rien, ne sois pas révoltée, mais j’aime ta mère, je t’aime et je fais mon devoir, je te préviens : Ils sont tous amoureux de toi.
— Навіть мій батько!.. фе, ніколи.
- Même mon père !. fi, jamais.
— Навіть він. Ох і голова! не обурюйся, підтримуй добрі стосунки, забери його за кордон, але стережися! Вони прогнали Гриця, бо знали наперед, що ти віддаси перевагу йому, а не їм.
- Même lui. Quelle tête, ne te révolte pas, continue les bons rapports, emmène-le à l’étranger, mais prends garde ! Ils ont chassé Gritz, parce qu’ils savaient d’avance que tu le préférais à eux.
— Але навіщо тоді його забирати! У такому разі він не може бути мені корисним, навпаки!
- Mais pourquoi l’emmener alors ! Dans ce cas il ne peut pas m’être utile, au contraire !
— Ні, ні, мала, ти ще не все розумієш. Він буде корисним; затримай його на місяць — ти це можеш, — а тоді хай їде; його присутність піде на користь вашому становищу там.
- Non, non, petite tu ne comprends pas tout encore. Il sera utile, retiens-le un mois, tu le peux, et puis qu’il s’en aille; sa présence fera du bien à votre position là-bas.
— О! який жах, який жах!
- Oh ! quelle horreur, quelle horreur !
— З нею не можна говорити! це ж живе срібло: вона кричить, впадає у відчай. Бачиш, погано бути вродливою.
- On ne peut pas lui parler ! c’est du vif argent, elle crie, elle se désespère. Tu vois c’est mal d’être belle.
— Я не вродлива, є вродливіші за мене, я ледве стерпна!
- Je ne suis pas belle, il y en a de plus belles que moi, je suis à peine supportable !
— Серденько, ви нічого не знаєте. Є врода, на яку дивляться, як на витвір мистецтва, як на гарні меблі, і проходять далі. А ваша врода кидається в очі, затримує і захоплює... ви жінки, ви в цьому не тямите. Того вечора, виходячи з ложі під час антракту, у натовпі я наслухався досить! Я знаю, що кажу.
- Petite chérie, vous ne savez rien. Il y a des beautés qu’on regarde comme un objet d’art, comme un beau meuble, et on passe. Mais votre beauté se jette aux yeux, retient et entraîne... vous êtes femmes, vous autres, vous ne vous y entendez pas. L’autre soir en sortant de la loge, pendant l’entracte, mêlé à la foule j’en ai entendu assez ! Je sais ce que je dis.
Потім він знову повертався до Башкирцева, казав мені стерегтися й сміявся ніби сам до себе.
Puis il revenait encore à Bashkirtseff, me disait de prendre garde, et riait comme à lui-même.
Без нього я б ніколи в житті не наважилася сказати те, що зрозуміла ще до нього.
Sans lui je n’oserai jamais de ma vie dire ce que j’ai compris, avant lui.
— О! — вигукнула я, — від цього можна збожеволіти, утопитися, померти!
- Oh ! m’écriai-je, c’est à en devenir folle, à se noyer, à mourir !
У мене страшенно болить голова. Я довго плакала.
J’ai un violent mal de tête. J’ai longtemps pleuré.
Я загрузла з усіх боків. Мені не треба казати про свою огиду!
Je me suis enfoncée de tous les côtés. Je n’ai pas besoin de dire mon dégoût !
викреслено[Чотири рядки закреслено, але замінено нижче]
[Quatre lignes rayées mais remplacées ci-dessous]
Буває, що знаєш певні речі, не зізнаючись у них собі, а коли зізнаєшся — вони вражають, наче це справді щось нове й несподіване.
On sait certaines choses sans se les avouer et quand on se les avoue on est frappé comme si c’était vraiment nouveau et inattendu.
Чи є на світі істота, яку жах переслідує більше, ніж мене!
Y-a-t-il au monde un être plus poursuivi d’horreur que moi !
Скрізь безодні, скрізь мерзоти.
Partout des abîmes, partout des abominations.
Тепер, гадаю, чаша переповнена, і все, що можна витерпіти морально, я витерпіла.
A présent je crois que la mesure est comble, et tout ce qu’on peut supporter au moral je l’ai supporté.
Найдрібніші обставини знову постають у моїй памʼяті, і я розумію багато такого, чого не розуміла тоді.
Les moindres circonstances repassent dans mon esprit et je comprends bien des choses que je ne comprenais pas alors.
Так ось чому... і те, і інше, і це, і все!
Voilà donc pourquoi... cela et autre chose et ceci et tout !
А я ж сподівалася знайти батька, опору! Ах! він справді був би мені корисний — щоб розганяти всіх, щоб влаштовувати сцени, як тепер!
Et moi qui espérais trouver un père, un appui ! Ah ! il me serait utile en vérité, pour chasser tout le monde, pour faire des scènes comme à présent !
— Я розумію, — сказала Надін, — чому Марі не змогла жити з цією людиною.
- Je comprends, dit Nadine, pourquoi Marie n’a pas pu vivre avec cet homme.
О! так, я розумію свою матір! Тепер я пригадую ті слова Олександра, сказані давно, три тижні тому.
Oh ! oui je comprends ma mère ! A présent je me souviens de ces paroles d’Alexandre dites il y a longtemps, il y a trois semaines.
— Це мерзенна людина, — сказав він, — і він ні перед чим на світі не зупиниться. У нього немає ні принципів, ні моралі, ні чесності; він здатен на все.
- C’est un vilain homme dit-il, et il ne s’arrêterait devant rien au monde. Il n’a pas de principes, pas de morale, pas d’honnêteté; et il est capable de tout.
О! мій батько!
Oh ! mon père !
— Ти мене не жалієш, ти мене не любиш! — казав він.
- Tu ne me plains pas, tu ne m’aimes pas ! - disait-il.
Я хотіла ще говорити, ще пригадувати — так, як пригадують фрази чужою мовою, що їх знали напамʼять, не розуміючи, коли цю мову нарешті вивчили. Я хотіла ще й ще вражатися людською мерзотою — і не знаходжу нічого іншого сказати, крім цих слів: який жах!
Je voulais encore parler, encore me souvenir, comme on se souvient de phrases d’une langue étrangère, qu’on savait par cœur sans les comprendre, lorsqu’on a appris cette langue. Je voulais m’extasier encore sur l’abomination humaine et je ne trouve pas autre chose à dire que ces mots : quelle horreur !
То це не вигадка розпусних романістів! То таке справді буває в природі!
Ce n’est donc pas une invention de romanciers dépravés ! Cela peut donc être dans la nature !
Але навіщо вигукувати. Він мене...
Mais pourquoi m’écrier. Il m’a...
Що ще ти мені готуєш? Боже мій, що ще доведеться вистраждати? Я готова, Боже мій; що більше ти мене гнітиш, то більше я кораюся.
Que me préparez-vous encore. Mon Dieu, que faudra-t-il souffrir ? Je suis prête mon Dieu, plus vous m’accablez plus je me résigne.
Великий Боже! якщо ти існуєш, зʼявися, скажи, що Ти Є, — і я врятована.
Grand Dieu ! si tu existes montre-toi, dis que Tu Es et je suis sauvée.
Тоді я повірю в Тебе, бо мерзоти цієї землі змушують мене думати, що Бог — вигадка.
Alors je croirai en Toi, car les abominations de cette terre me font penser que Dieu est une invention.
Боже мій, відкрийся мені, і я служитиму Тобі й поклонятимуся Тобі все життя.
Mon Dieu, révélez-Vous à moi et je Vous servirai et Vous adorerai toute ma vie.
Боже мій, зроби так, щоб це був сон! Боже мій, поглянь, що діється, змилуйся над своїм створінням...
Mon Dieu faites que cela soit un rêve ! Mon Dieu regardez ce qui se passe, prenez en pitié votre créature...
Отже, я вродлива.... Я навіть не дуже гарненька. Якби я була історичною особою, усі ці мерзоти наводили б як докази моєї краси.
Je suis donc belle.... Je ne suis même pas très jolie. Si j’étais un personnage historique on citerait toutes ces infamies comme preuves de ma beauté.
(замріяно) О жінко.
(rêveuse) O femme.
А Олександр, застерігаючи мене, казав, що всі чоловіки такі, і на мої розпачливі, обурені, сповнені огиди фрази запевняв, сміючись із мого переляку, що це нічого, а Надін утішала мене й просила потерпіти, не здіймати галасу.
Et Alexandre tout en me prévenant, disait que les hommes étaient tous ainsi, et en réponse à mes phrases désespérées, révoltées, dégoûtées, il assurait en riant de mon épouvante que ce n’était rien, et Nadine me consolait et me priait de patienter, de ne pas faire d’éclat.
— Якщо я тобі це сказав, — вів далі Олександр, — то тому, що ніхто інший тобі б цього ніколи не сказав.
- Si je t’ai dit cela, reprenait Alexandre, c’est que personne d’autre ne te l’aurait jamais dit.
І, розчулившись, він знову казав: «Ми ще маленька, бідолашна люба Мухо».
Et s’attendrissant il reprenait: “Nous sommes petite encore, pauvre chère Mouche”.
Я йому вдячна. Він мене приголомшив, але й урятував. Хто знає, що могло б статися. Саме за таких обставин пізнаєш своїх друзів і рідних.
Je le remercie. Il m’a bouleversée mais il m’a sauvée aussi. Qui sait ce qui pourrait arriver. C’est dans de pareilles circonstances qu’on reconnaît ses amis et ses parents.
Не підозрюйте ні хитрощів, ні наклепів. Я визнаю за дядьком деякі грошові грішки, але щодо його родини, щодо всіх нас... я хотіла б, щоб усі були такі, як він. Утім, я вже казала: ми вирізняємося добрими, щирими стосунками, відсутністю інтриг чи хитрощів одне проти одного. Людина недосконала, але щодо цього — напевно. І це велика Божа втіха в наших нещастях.
Ne supposez ni ruses, ni calomnies. J’accorde quelques peccadilles pécuniaires à mon oncle, mais quant à sa famille, à nous tous... je voudrais que tout le monde fût comme lui. D’ailleurs, je l’ai déjà dit, nous sommes remarquable pour nos bonnes relations sincères, pour l’absence d’intrigues ou de ruses les uns envers les autres. L’homme n’est pas parfait, mais quant à ceci, c’est sûr. Et c’est une grande consolation de Dieu pendant nos malheurs.
Усі брати Бабаніни обожнюють маму і люблять мою тітку, бо вона обожнює маму. Олександр і Етьєн вирізняються, бо бачать їх частіше. Еміль любив найбільше з усіх, але він помер.
Tous les frères Babanine adorent maman et aiment ma tante parce qu’elle adore maman. Alexandre et Etienne sortent parce qu’ils les voient plus souvent. Emile était le plus aimant de tous mais il est mort.
Отже, не підозрюйте жодного віроломства. Утім, коли вже я сама його не підозрюю...
Ainsi donc ne supposez aucune perfidie. D’ailleurs du moment que je n’en suppose point...
Олександр тільки сказав, а бачила я й сама.
Alexandre n’a fait que dire, je voyais moi-même.
О! але який жах!
Oh ! mais quelle horreur!
Примітки
Слово-вигадка Марі: фр. bêtard [sic] (злиття bête «дурний» і bâtard «байстрюк»); те саме слово далі в 067.0428. ↩