❦
Вівторок, 24 жовтня 1876 (12 жовтня)
У мене не було дитинства, але дім, де я жила зовсім маленькою, мені милий, якщо не дорогий. Я знаю всіх і все; слуги, що служать нам із батька до сина й постаріли в нас на службі, дивуються, яка я стала велика. І я тішилася б кількома солодкими спогадами, якби мій розум не був отруєний теперішніми турботами.Mardi 24 octobre 1876 (12 octobre)
Мене звали Мушкою, Мухою, а оскільки я не могла вимовити h із російським придихом, то робила, як французи, і казала «Moucha», що означає: мука. Похмурий збіг.
On m’appelait Mouche, Mouha et comme je ne pouvais aspirer l’h à la russe je faisais comme les Français, je disais Moucha, ce qui veut dire: martyrisation. Une lugubre coincidence.
Це прізвисько так прижилося, що залишилося, і тепер так називають Жюлі, тобто селяни й слуги.
Ce nom était si populaire qu’il est resté et c’est Julie que l’on nomme ainsi, je veux dire les paysans et les domestiques.
Мені вперше від Ніцци наснився Антонеллі.
J’ai rêvé d’Antonelli pour la première fois depuis Nice.
Доменіка з дочкою приїхали ввечері, отримавши мою ранкову записку. Ми довго сиділи в їдальні, яка сполучається з залою аркою без драпіровок. Моя сукня «Агриппіна» має великий успіх.
Domenica et sa fille arrivèrent le soir à la suite de mon billet de ce matin. On resta longtemps dans la salle à manger, qui communique avec la salle par un arc sans draperies. Ma robe Agrippine a un grand succès.
Я співала на ходу, щоб подолати страх, який завжди охоплює мене, коли я співаю.
J’ai chanté en marchant pour dominer cette peur qui me gagne toujours lorsque je chante.
Навіщо писати? Що мені розповідати! Я, мабуть, до смерті набридаю людям! Терпіння. Сікст Пʼятий був лише свинопасом, а Сікст Пʼятий став Папою!
Pourquoi écrire ? Qu’ai-je à raconter ! Je dois ennuyer les gens à périr ! Patience. Sixte Quint n’était qu’un gardeur de pourceaux et Sixte Quint devint pape !
Продовжмо.
Reprenons.
З Лолою до мене ніби долинув подих Рима... мені здалося, що ми повертаємося з Опери чи з Пінчо.
Avec Lola il m’arriva comme un courant d’air de Rome... il me sembla que nous revenions de l’Opéra ou du Pincio.
Прогулянка чи театр, скрізь, де платиш, — ось воно що!
La promenade ou le théâtre, partout où l’on paye, c’est cela !
Величезна дідусева бібліотека має цінні й рідкісні томи, і серед усіх цих книжок я вибрала одну — як через моральну неможливість дістати її деінде, так і для того, щоб відбити собі охоту до книжок... як би це сказати? Словом, я поцупила «Мадемуазель де Мопен» Т. Ґотьє. Хо! хо! — кажете ви. Чи не так?
L’immense bibliothèque de grand-papa offre des volumes précieux et rares et parmi tous ces livres j’en ai choisi un, tant à cause de l’impossibilité morale de me le procurer ailleurs que pour me dégoûter des livres... comment dire ? Enfin, j’ai soustrait “Mlle de Maupin” par Th. Gautier. Ho ! ho ! dites-vous. N’est-ce pas ?
Я запхала її під матрац і звеліла Лолі спати в тій самій кімнаті, щоб почитати її разом. Але замість цього ми проговорили до другої й встигли (на превелике щастя) прочитати тільки передмову до твору, яку вважають чудовою.
Je l’ai fourré sous mon matelas et je fis Lola coucher dans la même chambre pour le lire ensemble. Mais au lieu de cela nous avons causé jusqu’à deux heures et nous n’avons eu le temps (bien heureusement) que de lire la préface de l’ouvrage qui, trouve-t-on, est remarquable.
навскоси
Я прочитала цю книжку, але сама, без Лоли, і не всю. Навіщо пишуть такі книжки?
en travers J’ai lu ce livre, mais toute seule, sans Lola, et pas en entier. Pourquoi écrit-on de pareils livres ?
Від Лоли та її матері я дізналася полтавські плітки. Лолі писали про мої «незвичайні» фотографії, про мене багато говорять, а славнозвісна Діна Бедряга одного чудового дня зʼявилася в капелюшку, прикрашеному вороновим пірʼям, і сказала, що поцупила це пірʼя в Мішеля, який привіз його з Гавронців, де я вбила того самого ворона.
Par Lola et sa mère j’eus les cancans de Poltava. On a écrit à Lola de mes photographies « extraordinaires », on s’occupe fort de moi, et la célèbre Dina Bedriaga arriva un beau jour avec son chapeau orné de plumes de corbeau, en disant qu’elle avait chippé ces plumes à Michel qui les avait apportées de Gavronzi où j’ai tué le corbeau en question.
— Це пірʼя Мусі Башкирцевої.
- Ces plumes sont de Mousse Bashkirtseff.
Лола розповідала мені про цю панну казкові речі. Кажуть, ніби вона чоловік, — принаймні вона закохується в жінок і шалено за ними упадає, вдягається як чоловік, хіба що без штанів, і прислуговує дамам, мов кавалер.
Lola m’a raconté des choses fabuleuses de cette demoiselle. On dit que c’est un homme, tant il y a qu’elle tombe amoureuse et fait une cour effrénée aux femmes, s’habille comme un homme, sauf le pantalon, et sert les dames comme un cavalier.