Четвер, 28 серпня 1876 (16 серпня)

# Jeudi, 28 août 1876 (16 août) - Theatre Evening

Я зовсім не була голодна; настав час іти до театру, що міститься в саду, як і ресторан.

Je n'avais pas faim du tout, il était temps d'aller au théâtre qui se trouve dans le jardin commle restaurant.

[Слова закреслено: Я запропонувала] трохи прогулятися, а потім піти туди. Взірець батьків кидається між мене й Гриця, а коли настав час іти до театру, він підбіг і жваво підставив мені руку. Справжній батько, слово честі, наче в книжках. Це мене бавило й трохи дратувало, хоч я й визнавала всю гідність такої поведінки й усю повагу, яку вона викликає до молодої дівчини з боку молодиків.

[Mots noircis : Je proposai] de nous promener un peu et d'y aller ensuite. Le modèle des pères se précipite entre moi et Gritz, et lorsqu'il fut temps d'aller au théâtre il accourut et me présenta vivement son bras. Un vrai père, parole d'honneur, comme dans les livres. Cela m'amusait et me contrariait un peu, bien que je reconnusse toute la dignité de cette conduite et tout le respect qu'elle rapporte à la jeune fille de la part des jeunes gens.

Велетенська авансцена в першому ярусі, [слова закреслено: оббита] червоним сукном, навпроти префекта.

Une immense avant-scène au premier, [Mots noircis: tendue] de drap rouge, en face du préfet.

Букет від князя, який цілий день освідчується мені, щоб дістати «ідіть собі, любий» або ж «ви — цвіт усіх gommeux, кузене».

Un bouquet du prince qui passe la journée à me faire des déclarations pour recevoir des -allez-vous-en mon cher - ou bien, - vous êtes la fleur des gommeux, mon cousin.

Мало людей і нікчемна п'єса. Але наша ложа сама собою містила чимало цікавого.

Peu de monde et une pièce insignifiante. Mais notre loge renfermait à elle seule beaucoup d'intérêt.

Паша — цікавий чоловік. Щирий і прямий до дитячості, він усе сприймає серйозно й так каже те, що думає, з такою простотою, що мені часом здається, ніби під цією добродушністю він приховує величезний хист до сарказму, — а проте нічого подібного. Він іноді хвилин десять мовчить, а коли до нього звертаються, стрепенеться, наче після сну; а коли на його комплімент усміхнешся або скажеш: «Який ви люб'язний!» — він ображається й відходить у куток, кажучи: «Я зовсім не люб'язний, якщо я це кажу, то тому, що так думаю. Іншого разу нічого не скажу, якщо ви мені не вірите».

Pacha est un homme curieux. Franc et droit jusqu'à l'enfantillage, il prend tout au sérieux et dit tellement ce qu'il pense, avec tant de simplicité qu'il me semble parfois qu'il cache sous cette bonhommie un immense esprit de sarcasme, et pourtant il n'en est rien. Il reste quelquefois dix minutes sans rien dire et quand on lui parle se secoue comme après un rêve, et lorsqu'à un compliment de lui on sourit ou on lui dit : - que vous êtes aimable ! il s'offense et s'en va dans un coin en disant : Je ne suis pas du tout aimable, si je le dis c'est que je le pense. Une autre fois je ne dirai rien si vous ne me croyez pas.

Я сіла наперед, щоб потішити батькове марнославство.

Je me suis mise sur le devant pour gratifier la vanité de mon père.

— Ось, — казав він, — ось я тепер у ролі батька! Дивно. Але ж я ще молодик!

— Voilà, disait-il, voilà, me voilà dans le rôle d'un père à présent ! C'est drôle. Mais je suis encore un jeune homme, moi !

— Ага! Тату, ось ваша слабкість. Гаразд. Ви будете моїм старшим братом, і я зватиму вас Костянтином. Згода?

— Ah ! ha ! papa, voilà votre faible. Soit. Vous serez mon frère aîné et je vous nommerai Constantin. Cela va-t-il ?

— Чудово!

— Parfaitement !

— Ну, Костянтине, подай мені бінокль.

— Eh bien, Constantin, passe-moi le binocle.

— Із задоволенням. Дуже добре, так, дуже добре.

— Avec plaisir. Fort bien, oui, fort bien.

Бачите, кляті-читачі, який клятий-батько.

Vous voyez, fichu-lecteurs, quel fichu-père.

Попередній запис Огляд зошита Наступний запис