❦
Пʼятниця, 30 червня 1876
Думка про зустріч з батьком — цим злісним, роздратованим, упередженим чоловіком, який завжди ставився до мене зухвало і з яким я, втім, поводилась так само. Чи вийде в мене? Хто зна? З Божою поміччю.1Vendredi 30 juin 1876L’idée de revoir mon père, cet homme méchant, irrité, prévenu, qui n’a jamais été qu’impertinent avec moi et avec lequel j’ai été de même du reste. Réussirai-je ? Chi lo sa ? Deo juvante.
Ця скотина Фолон знову не прийшов знімати мірку для дзеркал — і мені довелося вийти; а вийшовши, я погодилась послухати чудову музику в Саду2. Тим паче що пани Ґалула, Одіффре, Ґотьє були там у повному складі. Та стільки разів мої казали, що бачать їх, а ті й не підходять, — що я вже нікого не чекала, коли прийшов Ґалула. Я прибрала привітного вигляду, бо Данезі і дель Борго — двоє одружених чоловіків, але двоє італійців — стояли позаду нашого екіпажа. Через деякий час, на мій великий подив, Ґотьє і Одіффре підійшли до дверцят. Одіффре блідий, сутулий, втомлений, нещасний. Я почервоніла ще до того, як вони підійшли, тож у саму мить уже не червоніла. Тітка запитала Дивовижного*, чи знає він Олександра Лардереля. Ще б пак! Поговорили про цього чудакуватого хлопця — я говорила про його колір обличчя, такий гарний і такий блідий.
Cet animal de Folon ayant encore manqué de venir prendre mesure des glaces, je dus sortir et, une fois sortie, je consentis à entendre la belle musique du Jardin. D’autant plus que MM. Galula, Audiffret, Gautier, s’y trouvaient au complet. Mais tant de fois les miens m’ont dit les avoir vus sans qu’ils se fussent approchés que je n’attendais personne, quand Galula vint. Je pris mon air agréable car Danesi et del Borgo - deux hommes mariés mais deux Italiens - étaient derrière notre voiture. Au bout de quelque temps, à mon grand étonnement, Gautier et Audiffret vinrent auprès de la portière. Audiffret pâle, voûté, fatigué, misérable. Ayant rougi avant leur arrivée, je ne rougis pas, au moment. Ma tante demanda au Surprenant * s’il connaissait Alexandre de Larderel. Comment donc ! On parla de ce garçon toqué, je parlai de son teint, si beau et si pâle.
Я відчувала, що обличчя моє відпочило й погарнішало; поводилась просто і з великою грацією — що траплялось зі мною рідко в присутності того нещасного, що згниє. Я зверталася здебільшого до гарного Ґотьє, до славетного Пепіно, який заріс бородою, мов мавпа. Втім, ми і ці панове почувалися досить ніяково — як люди, що не знають, у яких стосунках перебувають одне з одним. Яка шкода, що не було ні Коліньйон, ні Сапоженікових — вони луснули б від заздрості. Справді, яке гідне заздрості щастя — чемність цих негідників.
Je me sentais la figure reposée et jolie aussi, je me conduisais simplement et avec beaucoup de grâce ce qui m’arrivait rarement en présence du malheureux qui pourrira. J’adressai pour la plupart la parole au beau Gautier, à l’illustre Pepino qui est devenu barbu comme un singe. D’ailleurs nous et ces messieurs nous semblions assez mal à l’aise, comme des gens qui ne savent pas en quels termes ils sont les uns avec les autres. Quel dommage qu’il n’y ait ni Collignon ni les Sapogenikoff, elles crèveraient d’envie. En effet, c’était un bonheur enviable que la politesse de ces faquins.
Ґотьє тільки й робив, що знаходив маленьких звіряток на наших сукнях і проганяв їх, а Одіффре дотепував про «молодого чоловіка з мурахами». — Боже мій, — сказала тітка, збиваючи одне таке звірятко зі своєї стрічки, — скільки ж тут звірів сьогодні ввечері! — Чуєте, — сказав Одіффре сміючись, — це на нашу адресу. — Так, — сказав Ґотьє, стискаючи губи, — багато звірів, тільки вони й є.
Gautier ne faisait que découvrir des petites bêtes sur nos robes et les chasser et Audiffret faisait de l’esprit sur « le jeune homme aux fourmis ». - Mon Dieu, dit ma tante en faisant sauter un de ces insectes de son ruban, combien de bêtes il y a ce soir ! - Vous entendez, dit Audiffret en riant, c’est à notre adresse. - Oui, dit Gautier en serrant les lèvres, il y a beaucoup de bêtes, il n’y a que ça.
Але тітка вже не слухала — говорили про мій відʼїзд. Було пізно, і я спитала, чи не час обідати, щоб дати цим людям привід піти, — але вони й не поворухнулися і сиділи так довго, що ми пообідали аж о восьмій.
Mais ma tante n’écoutait plus, on parlait de mon départ. Il se faisait tard et je demandai s’il n’était pas temps de dîner, pour donner à ces gens le prétexte de s’en aller mais ils n’en firent rien et restèrent si longtemps que nous avons dîné à huit heures.
Оскільки мама простягнула руку Дивовижному*, я теж машинально простягнула свою, всміхаючись у душі, що мені тиснуть руку після всього цього чарівного монастирського листування.
Comme maman avait tendu sa main au Surprenant *, je tendis aussi machinalement la mienne tout en souriant de me sentir serrer la main après toute cette charmante correspondance de couvent.
Не знаю, чи я писала, що в Римі вигадала одружити Ґотьє з Лолою; і сьогодні ввечері я сказала Ґотьє, що знаю одну чарівну брюнетку тощо, тощо.
Je ne sais si j’ai dit qu’à Rome j’ai inventé de marier Gautier avec Lola ; et ce soir je dis à Gautier que je connaissais une charmante brune etc., etc.
— Та дайте ж свій портрет, — сказала я, йдучи, — я їй передам.
— Donnez donc votre portrait, dis-je en partant, je le lui remettrai.
— Можете принести його нам, коли прийдете до нас завтра ввечері, — сказала мама досить голосно, щоб почув Дивовижний*.
— Vous pouvez nous l’apporter en venant chez nous demain soir, dit maman assez haut pour être entendue du Surprenant *.
Ах! Бідолаха, він не такий гарний, як Антонеллі: надто сутулий, тоді як Пʼєтро трохи надто прямий.
Ah ! ce pauvre homme, il est moins bien qu’Antonelli, il est trop courbé tandis que Pietro est un peu trop droit.
Але в Ніцці є молодий неаполітанець, друг Масси, граф де Бальцорано. Одіффре знає Пандолу! Ця тварюка знає всіх, він навіть був знайомий3 з англійським принцом Леопольдом, коли той проїжджав через Ніццу. Він грав із ним і водив його до Клубу. Отже, є на світі щасливі шахраї.
Mais il y a à Nice un jeune Napolitain ami de Massa, le comte de Balzorano. Audiffret connaît Pandola ! Cet animal connaît tout le monde, il a même été connu avec [sic] le prince Léopold d’Angleterre lors du passage de ce prince à Nice. Il a joué avec lui et l’a mené au Cercle. Il y a donc d’heureux coquins sur la terre.
— Знаєте, — сказала я йому, — у мене є для вас троянда від Ольги, тільки я, здається, її загубила.
— Vous savez, lui dis-je, j’ai une rose à vous remettre de la part d’Olga, seulement je crois que je l’ai perdue.
— Як, мадемуазель, — скривився Джирофла*, — і ви мені її не передали? Ах, а я ж так нею дорожу! Ось як ви виконуєте доручення!
— Comment, Mademoiselle, grimaça Girofla*, et vous ne me l’avez pas remise, ah ! c’est que j’y tiens, voilà comment vous faites les commissions !
— Це доручення важко було б виконати, — сказала мама, — ми вас не бачили.
— Il serait difficile de faire celle-là, dit maman, nous ne vous avons pas vu.
Я думала, що він зніяковіє, але він, навпаки, узяв свого блазнювато-серйозного тону.
Je crus qu’il s’embarrasserait, mais au contraire il prit son ton bouffon-sérieux.
— Але ж, мадам, треба було тільки прийти туди.
— Mais Madame, il n’y avait qu’à venir là-bas.
— Куди це?
— Où ça ?
— Туди, до Вежі.
— Là-bas, à la Tour.
Колись я сказала б: «Оце так ідея!» або: «Яка дурниця!». А тепер я кажу просто:
Jadis j’aurais dit : « Voilà une idée ! » ou : « Quelle bêtise ! ». A présent je dis simplement :
— Завтра я до вас завітаю, пане.
— Demain, je me présenterai chez vous, Monsieur.
— Мадемуазель, я й кроку з дому не ступлю.
— Mademoiselle, je ne bougerai pas.
Мама й тітка вже бачать цілий новий роман, а мені до цього навіть діла немає. Я тільки сподіваюся, що в цього чоловіка вистачить глузду не зʼявитися — я звеліла б вимести його за двері, слово честі.
Maman et ma tante voient déjà tout un roman nouveau, moi je ne m’occupe seulement pas de cela. J’espère seulement que cet homme aura assez de bon sens pour ne pas se présenter, je le ferais balayer, ma parole d’honneur.
Ні, не він мене займає. Мені сімнадцять з половиною! І досі нічого! Якби Пій IX помер, принаймні було б ясно, чого триматися.
Non ce n’est pas celui qui m’occupe. J’ai dix-sept ans et demi ! Et rien encore ! Si Pie IX mourait, on saurait à quoi s’en tenir au moins.
Живучий же цей Мастаї Ферретті. О ні, бідний старий.
Ce Mastaï Ferretti a la vie dure. Oh ! non, pauvre vieillard.
Мені шкода стариків, особливо відтоді, як дідусь зовсім осліп; мені так його жаль!
J’ai pitié des vieillards surtout depuis que [bon-]papa est devenu tout à fait aveugle, je le plains tant !
Сьогодні мені довелося вести його сходами й самій годувати. Йому соромно через ту своєрідну гордість — бажання завжди здаватися молодим, — і треба було робити це з такою делікатністю; зрештою, він прийняв мої послуги з вдячністю, бо я запропонувала їх з рвучкою наполегливістю, змішаною з ніжністю, якій неможливо опиратися.
Aujourd’hui j’ai dû le conduire par l’escalier et lui donner à manger moi-même. Il est honteux à cause de cette espèce d’amour-propre de vouloir toujours paraître jeune et il a fallu le faire avec tant de ménagements ; au fait, il a accepté mes services avec reconnaissance, car je les avais offerts avec une brusque insistance mêlée de tendresse à laquelle on ne peut résister.
Росія! Мені приємно уявляти, як Антонеллі приїде до Ніцци й уже мене не застане. Сьогодні він, мабуть, отримав листа від Валіцького.
La Russie ! Je me plais à m’imaginer qu’Antonelli va venir à Nice et ne me trouvera plus. Il a dû recevoir aujourd’hui la lettre de Walitsky.
Ах, от як, невже він справді мене кохає?
Ah ! ça, est-ce qu’il m’aime en vérité ?
Через суворість російської цензури, яка не пропускає жодної книжки, поки її не перевірить, я змушена залишити тут свій щоденник. Ось тяжка розлука. Я залишу половину самої себе, але нічого не вдієш.
Grâce à la sévérité de la censure russe qui ne permet l’entrée d’aucun livre avant de l’avoir examiné, je suis forcée de laisser ici mon journal. Voilà une séparation pénible. Je laisserai la moitié de moi-même, mais on n’y peut rien.
Примітки
В оригіналі італійською та латиною: «Chi lo sa ? Deo juvante». ↩
Громадський сад (Jardin Public) у Ніцці, де літніми вечорами грав оркестр, — модне місце зустрічей. ↩
У Марі: il a même été connu avec [sic] le prince Léopold dʼAngleterre (так у тексті). ↩