❦
Вівторок 25 квітня 1876
Mardi 25 avril 1876
Розплющивши очі опівдні, я подумала насамперед: чи можливо так поводитися, як учора? Чи можливо так забути про свою гордість? Але це не моя вина. Я говорила з твердим переконанням, що кожне моє слово сприймається як дар небесний; бачачи дію, відмінну від тієї, яку сподівалась справити, я дедалі більше заходила вперед — бо мені видавалось неможливим, що... зрештою... ви мене розумієте.
En ouvrant les yeux à midi ma première pensée fut...
Поки він був Петруччо — шалений і чесний хлопець, — я могла чинити, як чинила, але як тільки це граф Антонеллі — стоп. Не треба забувати, що ні він, ні я вже не діти, і між молодим чоловіком і молодою дівчиною є стільки тонкощів, яких слід дотримуватись. Потрібна скромність, стриманість. Ні — потрібна байдужість, і тоді я добре побачу, чи він мене кохає.
Tant que c'était Petruccio... Non, il faut de l'indifférence, alors je verrai bien s'il m'aime.
[Навскоси: Уривок, який треба пам'ятати I]
[En travers: Passage dont on doit se souvenir I]
Ви не можете уявити, як ніяково я себе почуваю! Я дорікнула йому в очі в усьому, у чому дорікала в цьому щоденнику, — а він не звернув уваги і не подумав виправдовуватись, навпаки — просив мене самої визнати свої провини.
Vous ne pouvez pas vous faire idée combien je me sens mal à l'aise !...
— Нічого собі жарт!1 — вигукнула я. — Я ніколи не бачила такої зухвалості, я хрещусь від голови до ніг. Моя вина! Клянусь, що ви кажете щось неймовірне. Якби я вас кохала — прокляла б вас, але оскільки те, що колись нагадувало кохання, перетворилось на зневагу через вашу боягузливу поведінку, — не проклинаю вас, і нехай диявол буде з вами! Хоча ні; диявол не здатен довго знаходитись поруч з дурнем!
- La plaisanterie est bonne !... le diable ne saurait longtemps demeurer avec un imbécile !
А він стояв під цим градом слів — незворушний, мов фортечна стіна під градом сухих горошин.
Et il était là sous cette grêle de paroles, impassible comme un mur de forteresse sous une grêle de petits pois secs.
— Я прийду завтра, — сказав він, немовби бажаючи мене заспокоїти, — і ми поговоримо про все це серйозно.
- Je viendrai demain dit-il, comme pour me calmer, et nous parlerons de tout cela sérieusement.
Примітки
«Нічого собі жарт!» — іронічний вигук недовіри та обурення; буквально «жарт гарний!» ↩