❦
Четвер, 2 грудня 1875
Jeudi, 2 décembre 1875
Віщування Кассандри панові Леонові дʼОдіффре1
Prédiction de Cassandre à M. Léon d’Audiffret.
1. Твій син ізвідси подасться2 І гучно скрізь розкричиться, Співатиме, кричатиме, сміятиметься, Та гнитиме, та гнитиме. До Парижа він майне, У Біньйона поснідає, Булонським лісом гулятиме — І гнитиме, і гнитиме.
1 Ton fils d’ici partira Et très grand bruit mènera Chantera criera rira mais pourrira mais pourrira. A Paris il s’en ira, Chez Bignon déjeunera Au Bois se promènera et pourrira et pourrira.
Усі брудні місця вчащатиме, Кокоток утримуватиме, Набобом себе вважатиме — І гнитиме, і гнитиме!
Tous les sales lieux fréquentera Des cocottes entretiendra Un nabab s’estimera et pourrira et pourrira !
У «Мулен Ружі» вечерятиме, Шампанського досхочу напʼється, Тарілки й келихи трощитиме — І гнитиме, і гнитиме.
Au Moulin Rouge soupera Beaucoup de champagne boira Des assiettes des verres brisera et pourrira et pourrira.
У «Мабілі» танцюватиме,3 Аж фрак із себе поскидає, Жовті рукавички забруднить — І гнитиме, і гнитиме.
A Mabille dansera Tant que son habit ôtera Ses gants jaunes salira et pourrira et pourrira.
Циліндра свого помʼне, Сорочку на собі роздере, А потім долі качатиметься — І гнитиме, і гнитиме.
Son chapeau tube bosselera La chemise déchirera Puis par terre se roulera et pourrira et pourrira.
Великий скандал учинить, Ганебно поводитиметься, А наостанок упʼється — Гнитиме він, гнитиме!
Grand scandale produira Honteusement se conduira Et enfin se grisera Il pourrira, il pourrira !
Поліція його злапає, У буцегарню запроторить,4 Де ніч він проведе — І гнитиме, і гнитиме.
La police le pincera Au violon le fourrera Où la nuit il passera et pourrira et pourrira.
Коли ж відтіль вийде, То ще гірше за старе візьметься, У клубі гратиме й програє — І гнитиме, і гнитиме.
Quand de là il sortira Encore pire recommencera Jouera au cercle et perdra et pourrira et pourrira.
Усе програвши, плакатиме, Волосся на собі рватиме, За Андріо жалкуватиме — І гнитиме, і гнитиме.
Ayant tout perdu pleurera Les cheveux s’arrachera Andriot regrettera et pourrira et pourrira.
Тоді грецького ковпака надіне,5 До Джої зʼявиться, Кохання випрошуватиме — І гнитиме, і гнитиме.
Puis le bonnet grec mettra Chez Gioia se présentera De l’amour demandera et pourrira et pourrira.
«Я голодранець», — їй скаже, І красуня його прожене, Бо платити він не зможе — Гнитиме він, гнитиме.
« Je suis gueux » il lui dira Et la belle le chassera Car payer il ne pourra Il pourrira il pourrira.
13. До Лаури тоді повернеться, У готель її приведе, На кілька днів затримає — І гнитиме, і гнитиме.
13 Vers Laura se tournera A l’hôtel l’amènera Plusieurs jours la retiendra et pourrira et pourrira.
14. Коли вдягатись їй треба буде, Вона й ради собі не дасть, І Еміль її вдягатиме — Гнитиме він, гнитиме!
14 Quand s’habiller elle devra Comment s’y prendre ne saura Et Emile l’habillera Il pourrira il pourrira !
15. Так бучно радітиме, Що весь готель збунтує, І проженуть, проженуть його — Гнитиме він, гнитиме.
15 Tant de joie exprimera Que l’hôtel révoltera Et chassé, chassé sera Il pourrira, il pourrira.
16. Нарешті до Ніцци вернеться, У море пірне з головою, Увесь свій бруд там полишить — Та гнитиме, та гнитиме.
16 Enfin a Nice reviendra Dans la mer se plongera Toutes ses saletés y laissera Mais pourrira, mais pourrira.
17. До замку нагору здійметься, Клятого батька свого обійме, Білий убір надіне — І гнитиме, і гнитиме.
17 Au chateau remontera Son fichu père embrassera L’habit blanc endossera Et pourrira et pourrira.
18. Що порозумнішав, тебе запевнить, Тисячу нісенітниць наплете, Як старого дурня, тебе обкрутить — І гнитиме, і гнитиме.
18 Qu’il est sage t’assurera Mille balivernes te contera Comme une vieille bête te dupera Et pourrira et pourrira.
19. Із Саетоне обідатиме, У «Французькому» показуватиметься, Палкі погляди розкидатиме — Та гнитиме, та гнитиме!
19 Avec Saëtone dînera Au Français se montrera Des regards de feu lancera Mais pourrira mais pourrira !
20. Уроки співу братиме, Та голосу свого не верне, Кашлятиме й завиватиме — І гнитиме, і гнитиме.
20 Des leçons de chant prendra Mais sa voix ne retrouvera Toussera et hurlera Et pourrira et pourrira.
21. Про спекуляції мріятиме, Оперою керуватиме, Тисячу витрат поскасовує — Та гнитиме, та гнитиме.
21 A speculer songera L’Opéra dirigera Mille dépenses supprimera Mais pourrira, mais pourrira.
22. Декорації замаже, Актрис нафарбує, На входах чергуватиме — Та гнитиме, та гнитиме.
22 Les decors barbouillera Les actrices fardera Aux entrées assistera Mais pourrira, mais pourrira.
23. Витвором своїм милуватиметься, У ложі своїй чванитиметься, На другій дії спати ляже На своєму сидінні засне — І гнитиме, і гнитиме.
23 Son ouvrage admirera Dans sa loge se pavanera Au deuxième acte se couchera Sur son siège s’endormira Et pourrira et pourrira.
24. Стрепенувшись, прокинеться Від пронизливого зойку, що видасть Актриса, чий голос дасть півня — І гнитиме, і гнитиме.
24 En sursaut s’eveillera Au cri aigu que poussera L’actrice dont la voix craquera Et pourrira et pourrira.
25. Публіка обуриться, До Еміля юрбою рине нагору І звідти його жбурне — І гнитиме, і гнитиме.
25 Le public se recriera Chez Emile en foule montera Et d’en haut le lancera Et pourrira et pourrira.
26. Розбитий, він підведеться, До замку, шкутильгаючи, побіжить, Як ти, загнаною шкапою лишиться — І гнитиме, і гнитиме.
26 Brise il se relevera Au château boiteux courra Comme toi fourbu demeurera Et pourrira et pourrira.
27. Театр зачинять, Майно розпродадуть, Еміль перуку матиме — І гнитиме, і гнитиме.
27 Le theatre on fermera Des effets on disposera Emile une perruque aura Et pourrira et pourrira.
28. Переможеним не визнає себе, За зрошення землі візьметься, Та й тут зазнає поразки — І гнитиме, і гнитиме.
28 Pour battu ne s’avouera L’arrosage entreprendra Mais là aussi échouera Et pourrira et pourrira.
29. Усі статки розтринькає, Гарний свій замок продасть, Тебе самого в заставу віддасть — І гнитиме, і гнитиме.
29 Tous ses biens dissipera Son joli château vendra Toi-meme il t’hypothéquera Et pourrira et pourrira.
30. Ці уламки позбирає, Знову все розтринькає, Останній день блисне — І гнитиме, і гнитиме.
30 Ces epaves ramassera De nouveau tout dépensera Un dernier jour brillera Et pourrira et pourrira.
31. У друзів позичатиме, Ніколи нічого їм не верне, Останні гроші проковтне — І гнитиме, і гнитиме.
31 Aux amis empruntera Jamais rien ne leur rendra Tous les derniers sous gobera Et pourrira et pourrira.
32. Нарешті розкається, До ремесла свого вернеться, Сукно ліктем міряти буде — Та гнитиме, та гнитиме.
32 Enfin se repentira Le métier il reprendra Et le drap mesurera Mais pourrira mais pourrira.
33. Та ніколи не виправиться, Крамницю догори дриґом переверне, Прикажчиків збурить — І гнитиме, і гнитиме.
33 Jamais ne se corrigera La boutique bouleversera Les commis ameutera Et pourrira et pourrira.
34. Ремеслом обуриться, Добрі часи пригадає, А наостанок утече — І гнитиме, і гнитиме.
34 Du metier s’indignera Du bon temps se souviendra Et enfin s’échappera Et pourrira et pourrira.
35. Дядько на нього плюне, Негідником його назве, А тоді його прокляне — Гнитиме він, гнитиме.
35 Son oncle sur lui crachera Scélérat le nommera Et ensuite le maudira. Il pourrira, il pourrira.
36. Тоді він спиниться, Грецького ковпака насуне, Довкола себе озирнеться — І гнитиме, і гнитиме.
36 Alors il s’arretera Son bonnet grec enfoncera Autour de lui regardera Et pourrira et pourrira.
37. Одного дня одружиться, У дружину, як ти, стрілятиме, І нею прогнаний буде — Гнитиме він, гнитиме.
37 Un beau jour se mariera Sur sa femme comme toi tirera Et par elle chassé sera Il pourrira, il pourrira.
38. Блідою тінню блукатиме, Хитатиметься й кружлятиме, Та гнити йому судилося довіку — І гнитиме, і гнитиме.
38 Comme une pale ombre errera Chavirera et tournera Mais pourrir toujours devra Et pourrira et pourrira.
Як бачите, я розширила й переробила цю поему на тридцять вісім куплетів.
J’ai comme on a pu le voir augmenté et revu ce poème de trente-huit couplets.
Ми зробили це з Коліньйон, а вона жінка поважна.
Nous avons fait cela avec Collignon qui est une femme sérieuse.
Я вже почала переписувати, і незабаром цю красу отримають.
J’ai déjà commencé à copier et l’on recevra cette beauté sous peu de temps.
Яка ж я нещасна, коли йде дощ! Я не виходила, нікого не бачила. Я нічого не знаю про те, що діється! Які ж ми самотні, які покинуті!
Suis-je assez misérable quand il pleut ! Je ne suis pas sortie, je n’ai vu personne. Je ne sais rien de ce qui ce fait ! Sommes-nous assez seuls, assez abandonnés !
Варпаховський тут обідав.
Varpahovsky a dîné ici.
Яке ж велике людське марнославство! — думала я, дивлячись на замок, — якби в Одіффре не було цієї великої камʼяної громади, я б про нього й не згадувала.
Que la vanité des hommes est grande ! pensai-je en regardant le château, si Audiffret n’avait pas cette grande masse de pierres je n’en parlerais même pas.
Щоразу, коли я ладна його полишити, мені досить глянути на його замок, щоб сказати собі: Ні, у нього надто гарний замок.
Chaque fois que je suis prête à l’abandonner je n’ai qu’à regarder son château pour me dire: Non, il a un trop beau château.
А проте що мені до того замку, коли я навіть не прагну його мати. Самого по собі — так, але з Одіффре всередині — ні.
Et pourtant que me fait ce château, puisque je ne désire même pas l’avoir. Tout seul oui, mais avec Audiffret dedans non.
Жорж, цей любий чоловік, тут у стані, який годі й уявити. На щастя, він не зчиняє галасу, і його від мене ховають.
Georges, cet homme chéri, est ici dans un état impossible à imaginer. Heureusement il ne fait pas de tapage, et on le cache de moi.
Ах! яке ж нудне життя!
Ah ! que c’est embêtant, la vie !
Примітки
Кассандра — троянська віщунка, чиїм пророцтвам ніхто не вірив; Марі іронічно обирає цю постать для свого сатиричного «віщування» про моральний занепад Одіффре. ↩
Біньйон — модний паризький ресторан. ↩
Бал «Мабіль» — паризький танцювальний сад біля Єлисейських Полів, відомий канканом і кокотками. ↩
В оригіналі violon — на сленгу 1870-х: поліцейська камера (за формою, схожою на футляр для скрипки), а не музичний інструмент. ↩
Грецький ковпак — мʼяка хатня шапочка з китицею, яку чоловіки носили вдома. ↩