❦
Середа, 1 грудня 1875
Mercredi, 1er décembre 1875
Я бачу всю цю справу наскрізь. Ґалула нічого не казав, він надто розумний, щоб щось бовкнути. Цю гарну новину вигадали Ніна й Марі, ці дурні товстолобі довбні. Аж тепер я пригадую, скільки разів Марі говорила мені про нещасливу пристрасть Ґалули до мене. Барнола, цей збирач усячини, був у Ніни, і ця чарівна мавпа наговорила йому про Ґалулу, а великий пліткар підхопив цю новину й розносить її далі. Ось і все, ясно як білий день опівдні.
Je vois toute l’affaire. Galula n’a rien dit, il a trop d’esprit pour dire quelque chose. Cette belle nouvelle est inventée par Nina et Marie, ces grosses cruches stupides. A présent seulement je me rappelle combien de fois Marie m’a parlé d’une passion malheureuse de Galula pour moi. Barnola, ce ramasseur de tout, a été chez Nina et cette charmante singesse lui a parlé de Galula, et le grand cancanier a saisi cette nouvelle et s’en va bavardant. Voilà tout, c’est clair comme le jour, à midi.
Сьогодні вранці я пішла на прогулянку сама, але людей надто багато, щоб виходити самій.
Ce matin je suis allée me promener toute seule, il y a trop de monde pour sortir seule.
Приходить Біховець, і ми йдемо на музику. Юрба. Біховець і Варпаховський, колишній адʼютант того великого князя Миколи, який наробив стільки скандалів, поряд із нами.
Bihovetz vient et nous allons à la musique. Il y a foule. Bihovetz et Varpahovsky, l’ex-aide de camp de ce grand-duc Nicolas qui a fait tant de scandale, sont près de nous.
І ось Одіффре підходить до екіпажа, виринувши не знати звідки, як це у нього заведено.
Et voilà Audiffret qui s’approche de la voiture, sortant on ne sait d’où selon sa manière.
Він пританцьовує, базікає й щомиті ніби збирається піти.
Il saute, bavarde et a l’air de s’en aller à chaque instant.
— Ви надовго в Ніцці?
— Est-ce que vous êtes pour longtemps à Nice ?
— Гадаю, на тиждень.
— Pour huit jours je crois.
— Як, ви знову їдете!
— Comment, vous repartez encore !
— Та так, — каже тітка.
— Mais oui, dit ma tante..
— І куди.
— Et où.
— До Рима.
— A Rome.
— Так, до Рима, — кажу я.
— Oui, à Rome, dis-je.
— Та ви тільки те й робите, що мандруєте, панно, це справді жахливо! Ви — револьвер!
— Mais vous ne faites que voyager, Mademoiselle, c’est terrible vraiment ! Vous êtes un revolver !
Хай хто хоче, той і пояснює! Я — револьвер! Що за безглуздий чоловік.
Explique qui pourra ! Je suis un revolver ! Quel homme absurde.
— А ви ж що поробляєте? — питає тітка.
— Et que faites-vous donc ? demande ma tante.
— Та нічого, піду обідати, потім до театру, а потім спати. Я надзвичайно милий, коли сплю.
— Mais rien, je vais dîner, puis j’irai au théâtre et puis j’irai dormir. Je suis excessivement gentil quand je dors.
Тричі дурень!
Triple sot !
Він іде, а ми йдемо пішки — я, тітка й генерал, який смішить мене, звертаючи мою увагу на те, як по-різному на мене дивляться: чоловіки — на обличчя, жінки — на сукню.
Il s’en va et nous allons à pied, moi, ma tante et le général qui me fait rire en me faisant remarquer les différentes façons dont on me regarde, les hommes la figure, les femmes la robe.
Ми зустрічаємо Дивовижного з Дезіре й отримуємо два гарні вітання; понад це — нічого1.
Nous rencontrons le Surprenant avec Désiré et recevons deux beaux saluts; nec plus.
Повернувшись, розповідаю Коліньйон про свої листи до Одіффре й читаю їй «Віщування Кассандри», яке вона визнає дуже добрим, але надто зухвалим. Сьогодні ввечері в Опері, з генералом.
Rentrée je raconte mes lettres à Audiffret à Collignon et lui lis la prédiction de Cassandre, qu’elle trouve très bien mais fort lancée. Ce soir à l’Opéra, avec le général.
Я розчервонілася й не почуваюся гарною.
Je suis rouge et ne me sens pas jolie.
Дивовижний у своїй ложі зі старою клятою шкапою, і всі інші пси приходять до нього, мов до якоїсь дами чи до префекта.
Le Surprenant est dans sa loge avec le vieux chien fourbu et tous les autres chiens viennent chez lui comme chez une dame ou chez un préfet.
Рікардо й Фіулулу заходять до нас.
Ricardo et Fiouloulou viennent nous voir.
Клятий Дивовижний виходить за кожним антрактом, але в жодній ложі його не видно.
Le fichu Surprenant sort à chaque entracte mais on ne le voit dans aucune loge.
Він клопочеться лише своїми співаками. Дають «Фаворитку»,2 Паскуа співає, мов сама душа співає.
Il ne s’occupe que de ses chanteurs. On donne « La Favorite », Pasqua chante comme un cœur.
Я не розчарована, я вже ні на що не сподіваюся, та тітка казиться за мене, вона гадала, що він прийде, бо ж підходив поговорити з нами на музиці.
Je ne suis pas désappointée, je ne m’attends plus à rien, mais ma tante est furieuse pour moi, elle croyait qu’il viendrait puisqu’il est venu nous parler à la musique.
Справді, я не розумію цих ніццьких панів: вони домоглися, щоб їх відрекомендували, виявляли таку запопадливість, їх приймали — а тепер жоден не приходить з візитом.
Vrai, je ne comprends pas ces messieurs de Nice, ils se sont fait présenter, ont montré tant d’empressement, on les recevait et à présent pas un ne fait de visiste.
Хоч як силкуйся, а я цього ніколи не зрозумію.
Avec la meilleure bonne volonté du monde je ne comprendrai jamais cela.
Клята шкапа худа й стара, але схожа на свого клятого сина. Любо глянути на них удвох.
Le chien fourbu est maigre et vieux, mais il ressemble à son fichu fils. Ils sont beaux à voir ensemble.
Бідолашна Проджерс сама, ніхто до неї не заходить.
Pauvre Prodgers est seule, personne ne vient la voir.
Манара розглядає мене в бінокль, і двоє інших у ложі Бібі роблять те саме.
Manara me lorgne et deux autres dans la loge de Bibi en font autant.
На виході я бачу лише Дезіре й Енотеаса.
A la sortie je ne vois que Désiré et Enoteas.
Не можу збагнути, що з Одіффре, він якийсь дивний, ні до кого не ходить, ні до кого не залицяється, клопочеться лише співаками. Можливо, він чекає, поки зʼявиться Робенсон, яка, як свого часу у Спа, не показується.
Je ne puis m’imaginer ce que fait Audiffret, il est tout drôle, il ne va chez personne, ne fait la cour à personne, ne s’occupe que des chanteurs. Peut-être attend-il l’apparition de Robenson qui, comme le premier temps à Spa, ne se montre pas.
Боюся, що сьогодні ввечері я надто на нього дивилася, але ми ж навпроти нього, мимоволі дивишся перед собою. Він тримався цілком невимушено й не уникав дивитися на мене, ба навіть розглядав у бінокль, хоч і ховаючись за батьком.
Je crains de l’avoir trop regardé ce soir, mais nous sommes en face de lui, sans y penser on regarde devant soi. Il s’est tenu tout naturellement et n’a pas évité de me regarder, mais a même lorgné, mais caché derrière son père.
Так мені більше до вподоби, принаймні я знаю, чого триматися, він більше не кривляється й поводиться, як усі.
Comme cela, j’aime mieux, au moins je sais à quoi m’en tenir, il ne fait plus de grimaces et se tient comme les autres.
Я кохаю його значно менше, майже зовсім ні. Я спокійна, майже вдоволена. У театрі я трималася весело. Я переймаюся ним за звичкою.
Je l’aime beaucoup moins, presque pas. Je suis tranquille, presque contente. Je me suis montrée gaie au théâtre. Je m’occupe de lui par habitude.
Віднині я більше не хочу ніким перейматися, ні за ким бігати.
Dès à présent je ne veux plus m’occuper de personne, courir après personne.
Я стаю Галатеєю.3 Хай мене оживляють, коли хочуть.
Je deviens Galatée. Qu’on m’anime si l’on veut.
Так принаймні не матимеш вигляду побитого пса, загнаної шкапи.
Comme cela au moins on n’aura pas l’air d’un chien battu, d’un chien fourbu.
Примітки
В оригіналі латиною: «nec plus» — «і не більше», тобто жодного дальшого спілкування. ↩
«Фаворитка» — опера Доніцетті (1840). ↩
Галатея — статуя, оживлена Пігмаліоном; Марі обирає для себе пасивну роль, чекаючи, поки її «оживить» кохання. ↩