❦
Вівторок, 3 серпня 1875
Mardi 3 août 1875
Думати цілий вечір про це чудовисько, а в нагороду дістати отакий прийом.
Penser toute la soirée à ce monstre et en récompense recevoir un accueil comme celui-là.
Я лютую! Бідолашне дівчатко, невинне ягнятко! І з твоєю вдачею ти хочеш воювати! Жалюгідна дурепо! Дитино, немовлятко, безумна!
Je rage ! Pauvre petite fille, innocente brebis ! C’est avec ton caractère que tu veux faire la guerre ! Misérable sotte ! Enfant, bébé, folle !
Ми зустрічаємось біля готелю:
Nous nous rencontrons près de l’hôtel:
— Добридень, панно.
- Bonjour Mademoiselle.
— Добридень, пане.
- Bonjour Monsieur.
— Відколи ви в Парижі?
- Depuis quand êtes-vous à Paris ?
— Із позавчорашнього вечора.
- Depuis avant-hier soir.
— І ви довго думаєте тут пробути?
- Et vous comptez rester longtemps ?
— Днів на сім-вісім.
- De sept à huit jours.
— А Ніцца, Ніцца?
- Et Nice, Nice ?
— О! Ніцца — там нудьга, спека.
- Oh ! Nice, on s’ennuie il fait chaud.
— Ви туди більше не повертаєтесь?
- Vous n’y retournez plus ?
— Більше ні.
- Plus.
— Ніколи?
- Jamais ?
— О! ні, на тиждень, місяців за два.
- Oh ! non, pour une semaine, dans deux mois.
— А зиму?
- Et l’hiver ?
— Зиму у Флоренції.
- L’hiver à Florence.
— Ах! та невже! — і недовірливі жести.
- Ah ! par exemple ! et des gestes d’incrédulité.
— То ви знову беретеся за свої сумніви!
- Vous allez donc recommencer vos doutes !
Він робить порух, і я з ним прощаюся.
Il fait un mouvement et je lui dis adieu.
— Муся, спитай-но в нього, де він купує свої парасолі,1 — каже мені Маченька.
- Moussia, demande lui donc où il achète ses parapluies, me dit Machenka.
— Добре.2 Тоді я гукаю його назад і питаю те, що просить мене спитати Маченька. І ми розходимось.
- Bien. alors je le rappelle et lui demande ce que me prie de demander Machenka. Et nous nous séparons.
Негідна істота, примхлива й зла тварюка!
Créature indigne, bête capricieuse et méchante !
Учора він аж стрепенувся, побачивши мене, а сьогодні має геть незворушний і крижаний вигляд.
Hier il a fait un soubresaut en m’apercevant, aujourd’hui il a l’air tout composé et glacial.
Та чого ж я хочу! Адже він мене не любить! Ну ж бо, треба бути розважливою! Я геть вибита з сідла, ледве тримаюся на ногах. Боже мій, кажу я, зарахуй мені цю прогулянку на небі, бо це справжня мука! Я хотіла б бути на самоті, писати чи думати, а мушу блукати вулицями — чого терпіти не можу навіть у доброму гуморі!
Mais qu’est-ce que je veux ! Puisqu’il ne m’aime pas ! Voyons il faut être raisonnable ! Je suis toute déferrée, je me soutiens à peine, Mon Dieu, dis-je, comptez-moi cette promenade, au ciel, car c’est un martyre ! Je voudrais être seule, écrire ou penser et je suis obligée d’errer par les rues, ce que je déteste même de bonne humeur !
Бути отак розбитою через дрібницю, через те, що якийсь хам не заговорив до мене так, як я хотіла!
Etre décollée ainsi pour un rien, parce qu’un cuistre ne m’a pas parlé comme je voulais !
О! я нікчемна жінка, я ніколи нічим не стану! Така слабкість!
Oh ! je suis une femme de rien, je ne serai jamais rien ! Une pareille faiblesse !
Негідно, негідно, негідно!
Indigne, indigne, indigne !
Я б дуже хотіла знати, чим усе це скінчиться.
Je voudrais bien savoir comment tout cela finira.
Цей чоловік обрав чудовий шлях, щоб досягти свого, — якщо він цього хоче.
L’homme prend un excellent chemin pour arriver, s’il veut arriver.
Я ніколи не була такою нещасною, бо предмет того не вартий.
Je n’ai jamais été aussi misérable car le sujet est indigne.
Це жахливо, бачте, мріяти про покору, любов, поклоніння — і дістати байдужість… а може, й глузування.
C’est terrible, voyez-vous, de rêver soumission, amour, hommages et d’avoir indifférence... et moquerie peut-être.
Я смішна — де ж та горда вдача! Горда вдача, що виявляється кількома фразами в цьому щоденнику! Гарна горда вдача, що принижується до мрійливості через цього чоловіка й до того, щоб бренькати ніццькі мелодійки!
Je suis ridicule, où donc est cette fière humeur ! Fière humeur qui se manifeste par quelques phrases dans ce journal ! Jolie fière humeur qui s’abaisse jusqu’à être rêveuse à cause de cet homme et a pianoter des airs niçois !
Я лютую на себе, я хотіла б відлупцювати себе за цю неможливу слабкість!
Je suis furieuse contre moi, je voudrais me bétonner pour cette faiblesse impossible !
Зрештою, мені й нема чого так соромитися: я помилилася, всі повірили в те саме, що й я.
Après tout je n’ai pas de quoi être si honteuse, je me suis trompée, tout le monde a cru comme moi ce que j’ai cru.
Та ні ж! Ніколи я не вбʼю собі в голову, що помилилася. Але тоді який же грізний боєць цей чоловік; не мені, миршавій, із ним мірятися. А втім, раз я розгадую його гру, то я сильніша за нього, бо він моєї не розгадує. Це мене трохи втішає. Та чи розгадую я? Чи є тут що розгадувати? Ось які питання3. Гадаю, що нічого немає. Жоден чоловік не зміг би так панувати над собою.
Eh bien non ! Jamais je ne me mettrai dans la tête que je me sois trompée. Mais alors quel rude jouteur que cet homme, ce n’est pas moi, chétive, qui me mesurerai avec lui. Et cependant du moment que je devine son jeu je suis plus forte que lui puisque lui ne devine pas le mien. Ceci me console un peu. Mais est-ce que je devine ? Y a-t-il rien à deviner ? These are the questions. Je crois qu’il n’y a rien. Un homme ne pourrait se posséder si bien.
Річ у тім, що в мене велетенська уява: я мрію про любовні залицяння минулих століть, сама того не помічаючи, я найромантичніша з усіх жінок. І як це нездорово!
C’est que j’ai une imagination gigantesque, je rêve les galanteries des siècles passés, sans m’en douter je suis la plus romanesque des femmes. Et que c’est malsain !
Пригадую, я писала тут цієї зими, після вечора в опері: іду, підібгавши хвоста, мов побитий пес. Буде мені наука, як вирізняти людей, які мене не вирізняють. Та нічого воно мене не навчило, на жаль!
Je me souviens avoir dit ici, cet hiver, après une soirée d’opéra. Je sors la queue basse, comme un chien battu. Ça m’apprendra à distinguer les gens qui ne me distinguent pas. Cela ne m’a rien appris hélas !
Та хіба ж не казали всі — навіть наш кучер Амбруаз, — що така вже звичка цього чоловіка. Позалицятися, а тоді покинути. Як то кажуть.
Mais n’a-t-on pas, tout le monde, même notre cocher Ambroise, n’a-t-on pas dit que c’est l’habitude de cet homme. Faire la cour et puis planter là. Comme on dit communément.
Я вважала себе винятком — кожен вважає себе винятком.
Je me croyais une exception, chacun se croit une exception.
Я чепурюся і у своїй білій сукні з білою облямівкою, завжди незрівнянна, їду в Булонський ліс. Маченька, я і Смирнов. Сонця немає, зате повно вищого товариства.
Je me fais belle et avec ma robe blanche à galons blancs toujours incomparable, je vais au Bois. Machenka, moi et Smirnoff. Pas de soleil mais grand monde.
І Джирофла — ні, не хочу називати його Джирофлою, це імʼя годилося раніше, — і дʼОдіффре, хочу я сказати, там. Він мене дратує до краю, він не поводиться як чоловік, якому нічого не треба. Ах! якби він поводився, як усі, але ні, він хоче довести мене до сказу.
Et Girofla, non, je ne veux pas le nommer Girofla, ce nom était bon avant, et d’Audiffret, je veux dire est là. Il m’exaspère, il ne se conduit pas comme un homme qui ne veut rien. Ah ! s’il faisait comme tout le monde, mais non, il veut m’exaspérer.
Боже! Боже, дозволь мені помститися!
Dieu ! Dieu permettez-moi de me venger !
Лаферʼєр робить мені дива простоти, Ребу — картини-капелюшки, Феррі — поеми-черевички, Ворт — цукерочку-сукню, Дюпюї — чарівну парасольку, Жувен — рукавички, Огюст зачеше мене завтра.
Laferrière me fait des merveilles de simplicité, Reboux des tableaux de chapeaux, Ferry des poèmes de chaussures, Worth un bonbon de robe, Dupuis un charme de parasol, Jouvin des gants, Auguste me coiffera demain.
Як солодко мені усвідомлювати, що довкола всі заклопотані мною, що кожен із цих фатів і фаток4 трудиться, щоб мене прикрасити.
Qu’il m’est doux de savoir que, tout autour, on s’occupe de moi, chaque de ces faquins et faquines travaille à m’embellir.
На мене задивлялися в лісі. І цього вечора мені знову вистачило дурості чекати на мою Муку.
J’ai été regardée au Bois. Encore ce soir j’avais la bêtise d’attendre mon Tourment.
О! як мені було краще, коли я думала тільки про коней і про герцога. Це було чисто, це було мило. Немає нічого прекраснішого в світі за Єлисейські поля, авеню Імператриці й Булонський ліс. Там добре, весело, свіжо.
Oh ! combien j’étais mieux quand je ne pensais qu’aux chevaux et au duc. C’était propre, c’était gentil. Il n’y [a] rien de plus beau au monde que les Champs-Elysées, l’avenue de l’Impératrice et le Bois de Boulogne. On y est bien, gai, frais.
О! яке приниження ця історія з дʼОдіффре!
Oh ! quelle humiliation que cette affaire avec d’Audiffret !
О! які ж брехливі ці карти! Брехуха та ворожка зі старої Ніцци! Наобіцяти все — і нічого не справдити!
Oh ! quelles menteuses que les cartes ! Menteuse la sorcière de la vieille Nice ! Me promettre tout et ne rien tenir !
Підсумуймо й покінчмо з цим. Цей чоловік мене не любить. Нічого не вдієш, поставмо його в один ряд з усіма.
Résumons et finissons. L’homme ne m’aime pas. Il n’y a rien à faire, mettons-le au rang de tout le monde.
Чудове рішення, та нездійсненне.
Admirable résolution mais impossible.
Диявол хоче, щоб я думала інакше. Диявол підтримує в мені переконаність у тому, чого немає, чого не існує.
Le Diable veut que je pense autrement. Le Diable soutient en moi la conviction de ce qui n’est pas, de ce qui n’existe pas.
Боже мій, прожени Диявола. Бо я в Диявола вірю. Я твердо вірю в три речі.
Mon Dieu chassez le Diable. Car j’y crois au Diable. Je crois fermement en trois choses.
У Бога, у Диявола й у монархію.
En Dieu, en Diable et en la monarchie.
Котрогось із цих днів я докладно поговорю про всі переваги, які дає монархія.
Un de ces jours je parlerai en détail de tous les avantages que présente la monarchie.
навскоси
Ой-ой-ой.
en travers Oh ! la la.
викресленоСереда, 4 серпня 1875
А подумати тільки, що я хвилювалася, говорячи з цим чоловіком, я навіть тремтіла. О! який жах!
Et dire que j’étais émue en parlant à cet homme, je tremblais même. Oh ! quelle horreur !
Це ница змова із Саетоне й усіма! Він гадає, що я закохана, — слово честі. Ах! як би я довела йому, що він помиляється, якби Бог захотів! Та Бог не хоче, Богові не до цих дрібниць! Бог дбає про все. Він міг би й мені трохи посприяти — спершу в мене не було лихих думок. А якщо вони в мене тепер є, то це через те, що мене довели до сказу! Що довше зволікатиме помста, то більшою вона буде.
C’est un infâme complot avec Saëtone et tout le monde ! Il me croit amoureuse, lui, ma parole d’honneur. Ah ! comme je lui prouverais qu’il se trompe si Dieu voulait ! Mais Dieu ne veut pas, Dieu ne s’occupe pas de ces misères ! Dieu s’occupe de tout. Il devrait me favoriser un peu, au commencement je n’avais pas de méchantes idées. Et si j’en ai maintenant c’est que je suis exaspérée ! Plus la vengeance tardera de venir plus elle sera grande.
Та ні ж, я не почуваюся здатною на жодну злобу.
Eh bien, non je ne me sens capable d’aucune méchanceté.
Я готова заприсягтися, що не мститиму, аби тільки він прийшов до мене. Сама того не бажаючи, я помщуся, бо я його не любитиму.
Je suis prête à jurer de ne me venger point pourvu qu’il vienne à moi. Sans le vouloir je me vengerai puisque je ne l’aimerai pas.
Навіщо жадати чоловіка, до якого мені байдуже.
Pourquoi désirer un homme dont je n’ai que faire.
Та, Боже мій, усіх жінок люблять, не можуть же вони повиходити заміж за всіх. Чому ж тільки я, нещасна, маю самі розчарування, самі приниження!
Mais, mon Dieu, toutes les femmes sont aimées, elles ne peuvent pas épouser tout le monde. Pourquoi moi, seule, misérable je n’ai rien que des déceptions, des mortifications !
Інші не просять — і мають. А я цілий рік морочуся з цією істотою, псую собі кров — і не маю нічого.
Les autres ne demandent pas et ont. Moi je m’occupe un an de cette créature, je me fais du mauvais sang et je n’ai rien.
Змилуйся5! Почитаю Плутарха, а тоді помолюся Богові.
Miserere ! Je vais lire Plutarque et puis prier Dieu.
Та навіть якщо це й станеться, це вже буде не те… Я так цього жадала, що мені аж соромно. Ах, якби він прийшов сам, ось тоді б я тріумфувала! Але після такої мороки я, далебі, виснажена.
Mais si la chose arrive même, elle ne sera plus bien... J’ai tant désiré que je suis honteuse. Ah s’il était venu tout seul, voilà quand je triompherais ! Mais après tant de tracasseries je suis lasse en vérité.
Хіба ж я не казала, що він віддячить мені за моє дводенне спізнення, якщо помітив його.
N’ai-je pas dit qu’il me rendrait mon retard de deux jours, s’il l’a remarqué.
Те, що я кажу, годилося б для герцога й пера, для порядного чоловіка, а не для цього фата!
Ce que je dis serait assez pour un duc et pair, pour un homme convenable et non pour ce faquin !
Перешкоди мене розпалюють, а ще змушують таїти злобу; мені прикро, що я дала себе спіймати.
Les obstacles m’excitent et aussi ils me font garder rancune, je suis fâchée de m’être laissée prendre.
Це наче коли я, бувало, просила тітку піти до театру: якби вона зібралася вмить, я була б їй вдячна й тішилася б, але вона зволікає, вигадує труднощі — і я лютую, невдоволена й похмура.
C’est comme lorsque, quelquefois, je demandais à ma tante d’aller au théâtre, si elle allait à l’instant je lui serais reconnaissante et j’aurais du plaisir, mais elle traîne, elle fait des difficultés, je m’enrage et suis mécontente et maussade.
Отак і в мене з Одіффером. Я так серджуся на нього за те, що він змусив мене стільки писати й дратуватися, що аж страшно. Я серджуся на себе, серджуся на всіх.
J’en suis là avec Audiffer. Je lui en veux tellement de m’avoir fait tant écrire et me fâcher que c’est effrayant. Je m’en veux à moi, j’en veux à tout le monde.
Якщо нарешті я його дістану — що навряд, — мені це вже не буде в радість… А втім, ні, це все ж було б дуже приємно.
Si enfin je l’ai, ce qui n’est pas probable, je ne jouirais plus de ce plaisir... Cependant non, ce serait encore bien agréable.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: «These are the questions» (відлуння гамлетівського «That is the question»). ↩
У Марі: «faquins et faquines» — жіночу форму faquines до faquins («фати») вона утворила сама. ↩
В оригіналі латиною: «Miserere» (початок 50-го (51-го) псалма). ↩