❦
Понеділок, 2 серпня 1875
Lundi 2 août 1875
Прокидаюся о сьомій годині.
Je me réveille à sept heures.
О десятій ми виходимо. Я заклякла в провінції — мені знадобиться два дні, щоб отямитися. Утім, моє вбрання гарне, бо паризьке.
A dix heures nous sortons. Je me suis engourdie en province il me faudra deux jours pour me remettre. D’ailleurs ma toilette est bien puisqu’elle est de Paris.
Яка це для мене мука! Маченька обожнює блукати вулицями й милуватися крамничними вітринами, забігати в усі крамниці. Я цього не зношу, а мушу водити її всюди. Я заходжу до Ребу, до Феррі, до Жувена, до Лаферʼєр. Та тричі шкода! Кароліни немає, її не буде два тижні! Її заступає якась дівчина, сподіваюся, вона мені добре прислужиться.
Quel supplice pour moi ! Machenka adore errer dans les rues et admirer les montres des magasins, courir dans toutes les boutiques. Je déteste cela, et dire que je suis obligée de la conduire partout. Je vais chez Reboux, chez Ferry, chez Jouvin, chez Laferrière. Mais triple hélas ! Caroline n’est pas là, elle sera absente quinze jours ! Une fille la remplace, j’espère qu’elle me servira bien.
Заходжу до Кляйна. Повертаюся й пишу тітці розпачливого листа, благаючи гроші, гроші, гроші1!
Je vais chez Klein. Je rentre et écris à ma tante une lettre désespérée lui demandant money, money, money !
Ах! Мало не забула: у Феррі я бачила Берту, елегантну й гарненьку. У неї ангельський колір обличчя. Ми кілька хвилин розмовляємо, вона обіцяє писати, а я обіцяю провідати її, коли за шість тижнів знову проїжджатиму Парижем.
Ah ! J’oublie, chez Ferry j’ai vu Berthe qui est élégante et jolie. Elle a un teint d’ange. Nous parlons quelques minutes et elle me promet d’écrire, je lui promets d’aller la voir en repassant par Paris dans six semaines.
Я втомлена.
Je suis fatiguée.
Ми їдемо в Булонський ліс. Я була в сірому, а щоб поїхати в ліс, перевдягаюся в біле. Там натовп.
Nous allons au Bois. J’étais en gris, pour aller au Bois je me mets en blanc. Il y a foule.
Ах! Боже мій, як гарно в Парижі, яким елегантним почуваєшся — від того, що бачиш стільки витончених і розкішних речей, сама стаєш кращою.
Ah ! Mon Dieu qu’on est bien à Paris, qu’on se sent élégant, à force de voir des objets gracieux et riches on devient soi-même bien.
Після Ніцци мені здається, що я на небесах. І справді, Париж — це Рай. Лондон величезний, але Париж гарніший. Я в захваті!
Après Nice il me semble être au ciel. Et en vérité Paris c’est le Paradis. Londres est immense mais Paris est plus beau. Je suis transportée !
І мій геній починає мене гризти. Ось тут — світ, ось тут і треба бути. Мені перехоплює подих. На другому колі екіпажів я опановую себе й дивлюся на людей із доброзичливою поблажливістю. Саме так і слід поводитися, щоб бути на висоті. На мене звернули увагу — не надто, визнаю. Заждіть, і ви побачите.
Et mon génie commence à me ronger. Ici c’est le monde, c’est ici qu’il faut être. La respiration me manque. Au deuxième tour des voitures, je me remets et regarde les gens avec une bienveillante condescendance. C’est ce qu’il faut pour être bien. On m’a remarquée, pas grandement je l’avoue. Attendez et vous verrez.
Хай ті, що мають вуха, слухають; хай ті, що мають очі, дивляться.
Que ceux qui ont des oreilles écoutent, que ceux qui ont des yeux regardent.
Завтра мені буде значно краще. Я не побачила жодного чоловіка, на якому варто було б спинити погляд. Самі фати! Я впізнаю безліч людей. Сен-Клер, із Ніцци, і Ламбертьє — Федюс! Ми дивимось одне на одного, і мене розбирає сміх. Окрім нього, ще ціла купа інших.
Demain je serai bien mieux. Je n’ai vu pas un homme sur qui on pourrait arrêter le regard. Des faquins ! Je reconnais une foule de gens. Saint-Clair, de Nice, et Lambertye, Fedus ! Nous nous regardons et je me mets à rire. Outre lui une quantité d’autres.
І нарешті — Одіффер. Я в захваті, що бачу його таким елегантним і так гарно спорядженим. Гарний кінь, гарний екіпаж, гарно вбраний і сам гарний. Ми швидко розминаємось, він зно, озираємось і вітаємось. Я ледь зашарілася, але не так, щоб це помітили. Смирнов і Стьопа, які сидять навпроти мене, кажуть, що він довго озирався. Ми зустрічаємось кілька разів, і він щоразу вітається, а його лагідна усмішка тішить мене.
Et enfin Audiffer. Je suis enchantée de le voir si élégant et si bien monté. Joli cheval, jolie voiture, bien mis et joli lui-même. Nous nous passons vite, il se re, nous nous retournons et nous saluons. J’ai rougi légèrement mais pas de façon à remarquer. Smirnoff et Stiopa qui sont en face de moi disent qu’il s’est retourné longtemps. Nous nous rencontrons plusieurs fois et il salue chaque fois et son gentil sourire me fait plaisir.
Він зійшов з екіпажа й прогулювався пішки із золотою молоддю; мені безмежно подобається бачити його в добрім товаристві, гарно спорядженим.
Il est descendu de voiture et s’est promené à pied avec la jeunesse dorée, ce qui me plaît infiniment c’est de le voir bien entouré, bien monté.
Я всміхалася сама до себе, бачачи, як нас обох перенесено з осоружної Ніцци в мій прекрасний Париж — але від цієї зміни ми не лише не програємо, а й виграємо.
Je souriais à moi de nous voir tous deux transporté de la sale Nice dans mon beau Paris mais, loin de perdre, nous gagnons au changement.
Я невдоволена: я хотіла б, щоб він підʼїхав до екіпажа. Це або дуже добре, або дуже погано. Дуже погано, якщо це байдужість, дуже добре, якщо навпаки. Гадаю, що останнє, бо якби нічого не було, він просто розвернув би екіпаж, як зробив би кожен, зустрівшись у чужому місті, — як зробив де Тансле, як зробили багато інших.
Je suis mécontente, j’aurais voulu qu’il s’approchât de la voiture. C’est ou très bien ou très mal. Très mal si c’est indifférence, très bien si c’est le contraire. Je pense ce dernier, car s’il n’y avait rien il aurait simplement fait tourner sa voiture comme ferait chacun en se rencontrant dans une autre ville, comme a fait de Tanlay, comme ont fait plusieurs.
Я обідаю, розводячись зі Смирновим про різні політичні устрої; у мені такі суперечливі ідеї, що аж страшно. Утім, я завжди говорю лише глузливо. Так найзручніше.
Je dîne en dissertant avec Smirnoff sur les différents gouvernements politiques; Il y a dans moi de tels contrastes d’idées que c’est effrayant. D’ailleurs je ne parle jamais qu’en raillant. C’est le plus commode.
Після цілого дня крамниць, кравчинь і капелюшниць, легковажної прогулянки, кокетувань я вдягаю пеньюар і читаю свого доброго друга Плутарха.
Après une journée de magasins, de couturières et de modistes, de promenade frivole, de coquetteries je passe un peignoir et lis mon bon ami Plutarque.
Знаєте, чим я розважаюся вже кілька днів? Дивлюся всім просто в очі. У Ніцці я останніми днями тішилася, бачачи, як кожен на мене задивляється. Мені кортить заговорити до всіх, кого бачу. Мені здається, що я королева й що всі мають мене вітати. Я люблю дивитися чоловікам просто в обличчя, але з таким гордовитим і всевладним виглядом, що хочеш не хочеш вони звертають увагу на цю істоту, яка немовби є все. Не знаю, чому я цього вечора чекаю на Одіффера. Та ні ж, знаю чому — бо я цього хочу.
Savez-vous à quoi je m’amuse depuis quelques jours ? A regarder tout le monde dans les yeux. A Nice je prenais plaisir, ces derniers jours, à voir combien chacun me regardait. J’ai envie de parler à tous ceux que je vois. Il me semble que je suis reine et que tous doivent me saluer. J’aime à regarder les hommes en face mais d’un air si hautain et tout-puissant que bon gré mal gré ils font attention à cette créature qui semble être tout. Je ne sais pourquoi j’attends Audiffer ce soir. Si fait, je sais pourquoi, c’est parce que je le désire.
Примітки
В оригіналі англійською: «money, money, money». ↩