❦
Вівторок, 27 липня 1875
Спекотно, і ми блукаємо із саду в дім, як тіні в Дантовому пеклі; мої собаки ходять за мною, сонце пече, усе мене дратує, я нічого не можу робити. Як же спека робить людину нещасною!Mardi 27 juillet 1875
Мені чогось бракує, або я маю щось зробити й забуваю що. І це мене мучить. Мені неспокійно.
Il me manque quelque chose ou j’ai quelque chose à faire que j’oublie. Et cela me tourmente. Je ne suis pas tranquille.
Стьопа й мавпа Смирнов пішли, тітка теж, я сама з Маченькою, дружиною Стьопи.
Stiopa et le singe Smirnoff sont sortis, ma tante aussi, je suis seule avec Machenka, la femme de Stiopa.
Ах! як мені докучає ця спека! Ах! яка я нещасна!
Ah ! que la chaleur m’ennuie. Ah ! que je suis misérable !
Саетоне чарівний: він клопочеться про мого кухаря і клопотатиметься й далі.
Saëtone est charmant, il s’occupe de mon cuisinier et s’en occupera encore.
— Знаєте, — каже він мені на музиці, — я повідомив одному своєму приятелеві про ваш відʼїзд до Парижа.
Savez-vous, me dit-il, à la musique, j’ai annoncé votre départ pour Paris à un de mes amis.
— Кому? — питаю я, анітрохи не хвилюючись.
A qui ? dis-je sans m’émouvoir.
— Панові Джирофлі, — каже він, глянувши мені просто в обличчя.
A M. Girofla, dit-il après m’avoir regardé en face.
— Навіщо? — питаю я просто.
Pourquoi faire ? dis-je simplement.
— Бо це цікава подія; назвати ваше імʼя — означало зацікавити всіх.
Parce que c’est un événement intéressant, mettre votre nom c’était donner de l’intérêt à tout le monde.
— О!
Oh !
— А ще щоб заповнити два рядки мого листа.
Et puis pour remplir deux lignes de ma lettre.
— Ото ще! А пан дʼОдіффре досі в Парижі?
Par exemple ! Mais est-ce que M. d’Audiffret est encore à Paris ?
— Так, він у готелі «Сплендід», пробуде там ще кілька днів, ще тижнів зо два.
Oui, il est à l’hôtel Splendid, il y restera encore quelques jours, encore une quinzaine de jours.
Хіба я не маю рації, називаючи його Меркурієм?
N’ai-je pas raison en le nommant Mercure ?
Ця новина мене тішить і пожвавлює. Тепер мені хочеться їхати. І недарма ж карти кажуть правду.
Cette nouvelle me réjouit et m’anime. Je désire partir à présent. Et ce n’est pas pour rien si les cartes disent vrai.
Увечері ми читаємо Соломонову Пісню над піснями. Яке нагромадження слів! яка непристойність!
Le soir nous lisons le Cantique des Cantiques de Salomon. Quel assemblage de mots ! quelle indécence !
І священики сміють казати, що ця анакреонтична пісня стосується Господа нашого Ісуса й Церкви? Фе!
Et les prêtres osent dire que ce chant anacréontique a rapport à Notre-Seigneur Jésus et à l’Eglise ? fi !
Це дурість: скільки слів, які безглузді порівняння! Фе!
C’est stupide, que de mots, quelles similitudes absurdes ! fi !