Субота, 24 липня 1875

І місяць показує мені Джирофлу, що спить на тітчиному шезлонгу.
Хай йому грець!
Добре, що можна не вірити снам.
Уже кілька днів карти пророкують мені болі й прикрощі, і все через якогось старого чи лиху людину. Дійшло до того, що я вся стривожена.
Але ось, послухайте, я щойно знову розклала карти — і що ж, цього разу це повний успіх повне здійснення всіх моїх бажань, шлюб і щастя, але велика прикрість через того самого чоловіка, того жахливого пікового короля, який переслідує мене вже два тижні. Стьопа мені поворожив — і знову сльози й страшні прикрощі.
У тих ворожіннях, що я роблю собі сама, завжди є король на шлюб, як кажуть по-російському, закоханий король і часто чорнявий король, але чорнявий — то з поганими, то з добрими картами. Бачу з усього цього, що в мене будуть неприємності.
Хай Бог мене від цього вбереже і простить мені, що я вірю картам, але ж вони кажуть таку правду!
На купанні ледь не сталося страшне нещастя. Клара Вайт, одна з красунь Ніцци, що блищали тут два роки тому, — її сестра щойно тут померла, а мати збожеволіла, — Клара Вайт приходить на купання зі своїми маленькими племінниками-сиротами та зятем і купає немовля, якому ледве два роки. Величезна хвиля набігає саме тоді, коли батько ніс дитину у воду, перекидає їх, накриває, і якусь мить вони були під водою. Усі з криком відсахнулися, але, на щастя, один із купальних служителів схопив дитину, а чоловік утримався за мотузку.
Ще кілька секунд ми ніяк не можемо оговтатися від цього жахливого переляку — і їдемо геть.
У нас кухар-росіянин; я обідаю з приємністю і зʼїдаю цілий кавун.
Люблю такі подвиги.
Увечері Пепіно й Фіулулу змушують мене сидіти до першої години. Прикро — і через кого, через таких нікчем!
Я бачилася з мулярем, який має облаштувати мої кімнати, звеліла при мені спакувати мої речі, замовила в російської кравчині свій костюм Грації. Я готуюся їхати в четвер.
Ці нікчеми мені набридли. Товариство Джирофли мені подобалося, серед іншого, тим, що він чудово знається на всіх тонкощах убрання, а товариство Дезіре — тим, що він наївний.
Я ніколи не забуду того вечора на другому сільському балу: Ольга знімала з мене черевики, Джирофла сказав Ґодарові заплющити очі, а сам тим часом дивився, — і малий затулив очі руками й капелюхом, послухавшись буквально.
Мені нудно в Ніцці, треба їхати.

Примітки

В оригіналі ніццько-провансальською: «Cap de Biou!» — помʼякшена лайка («Бичача голова!»); пор. запис від 18 липня. ↩