❦
Четвер, 22 липня 1875
Учора я говорила з місяцем, а цієї ночі він показує мені — вгадайте кого? дʼОдіффре! Це негідно. Місяць переходить усякі межі.Jeudi 22 juillet 1875
Мені тривожно. Усі ці сни, а потім карти раз у раз пророкують мені шлюб, де чорнявий чоловік завжди сам. [?]. Цікаво було б знати, яким дивом це могло б статися. Ніколи з моєї волі, ніколи. Зрештою, чорнявих багато. Милорадович чорнявий, Блекпринс теж. Ах! якби це був Блекпринс!
Je suis inquiète. Tous ces rêves, puis les cartes sans cesse me disent mariage où un homme brun est toujours seul. [?]. Je serais curieuse de savoir par quel miracle cela pourrait se faire. Jamais par ma volonté, jamais. D’ailleurs il y a beaucoup de bruns. Miloradovitch est brun, Blackprince aussi. Ah ! si c’était Blackprince !
Уві сні Джирофла приймав нас у себе на обіді, і в його саду стояв будиночок, збудований із полуниць, чарівно великих і свіжих. Підходить Саетоне, я дивлюся — а в нього й жилет із полуниць. Джирофла пригощав мене корнішонами: корнішони — ви вийдете заміж за дурня, каже мій сонник. Це заспокоює: отже, за ніццянця я не вийду.
Dans le rêve, Girofla nous recevait à dîner chez lui, et dans son jardin il avait une maison bâtie avec des fraises d’une grandeur et d’une fraîcheur ravissantes. Saëtone s’approche, je regarde, et son gilet est aussi fait de fraises. Girofla m’offrait des cornichons: cornichons - vous épouserez un imbécile, dit ma clef des songes. C’est rassurant, je n’épouserai donc pas le Niçois.
Примітка упорядників
[Два рядки закреслено]
[Deux lignes cancellées]
На музиці ми бачимо Саетоне, Ґалулу й Даніса. Останній каже, що ні він, ні дʼАспремон не можуть забути моєї появи в карнавальному комітеті. Що це було зроблено надто граційно й чарівно. Я посилаю його від свого імені до Саетоне викликати того на дуель, а коли Меркурій відмовляється, кидаю йому свою рукавичку. Тим часом Ґалула краде в мене другу. Вони не хочуть їх віддавати й отак забирають у мене пару новісіньких рукавичок. Та, правду кажучи, вони її не варті.
A la musique nous voyons Saëtone, Galula et Danis. Ce dernier dit que ni lui ni d’Aspremont ne peuvent oublier mon entrée au comité du Carnaval. Que c’était fait avec trop de grâce et de charme. Je l’envoie de ma part à Saëtone le provoquer en duel et, comme Mercure refuse, je lui jette mon gant. Pendant ce temps Galula me vole l’autre. Ils ne veulent pas les rendre et m’enlèvent ainsi une paire de gants tout neufs. Vrai, ils ne la valent pas.
Перед тим як повернутися додому, ми йдемо до кавʼярні. Грації й Маченька обідають у мене, а потім ми балакаємо й сміємося — звісно ж, про Джирофлу.
Avant de rentrer nous allons au café. Les Grâces et Machenka dînent chez moi et après nous bavardons et rions: sans doute de Girofla.
Пригадували, яким чудовиськом я була — і горбата, і худа, і кульгава; як ми прогулювалися під його вікнами, а він дивився на нас із них здивовано, без жилета, в сорочці.
On se souvenait de moi, quel monstre j’étais et bossue et maigre et boiteuse; comment nous nous sommes promenées devant ses fenêtres, desquelles il nous regardait d’un air étonné sans gilet, en chemise.
І нарешті як ми віталися з усіма перехожими й пішли на купання, на берег моря, де було повно людей.
Enfin comment nous avons salué tous les passants et sommes allées au bain, au bord de la mer, où il y avait foule.
Пригадуються тисячі дрібниць, яких тоді навіть не помічали і які тепер здаються нам такими кумедними.
On se rappelle mille petites choses qu’on n’a même pas remarquées alors et qui nous semblent si amusantes à présent.
Мені сумно, а проте причини для цього в мене нема жодної. Я хотіла б побути сама, щоб подумати.
Je me sens triste et pourtant je n’ai aucune raison pour l’être. Je voudrais être seule pour penser.
О! не про цього чоловіка, хай мене не ображають такою думкою. Він мене розважив, от і все. Я даремно сердилася, кипіла, хвилювалася. Це людина, наскрізь сповнена лукавства, він хотів мене впіймати; на щастя, я не дурна й бачу, яку гру він веде.
Oh ! pas à cet homme, qu’on ne me fasse pas l’injure de penser cela. Il m’a amusée voilà tout. J’avais tort de me fâcher, de bouillir, de m’agiter. C’est un homme tout cousu de malice, il voulait me prendre; heureusement je ne suis pas sotte et vois clair dans son jeu.
І справді, дати урок цьому шельмі було б ділом, угодним Богові. Не всі дівчата такі, як я, і він цим користується без жодних докорів сумління.
Et vraiment ce serait être agréable à Dieu que de donner une leçon à ce drôle. Toutes les jeunes filles ne sont pas comme moi et il en profite sans scrupule aucun.
Яке ж щастя, що я така. Покарати його — означало б помститися за безліч людей. Ах, якби Бог захотів дарувати мені цю ласку!
Que c’est donc heureux que je sois ainsi. Ce serait venger une quantité de personnes que de le punir. Ah si Dieu voulait m’accorder cette grâce !