❦
Середа, 21 липня 1875
На жаль! тітка навіть не побачила цього листа, і я його розірвала.Mercredi 21 juillet 1875
Примітка упорядників
[Шість рядків закреслено]
[Six lignes cancellées]
Саме коли я сідаю в екіпаж, надходить Ґодар із Шевальє; Ґодар сяючий, легкий, любʼязний — він не йде, а летить до нас. Лише сьогодні вранці він дізнався, що склав іспит на бакалавра.
Au moment où j’entre en voiture arrive Godard avec Chevalier, Godard, rayonnant, léger, aimable, il ne marche pas, il vole vers nous. Ce matin seulement il a su qu’il a été reçu bachelier.
Ми хотіли вийти з екіпажа, щоб його привітати, але замість цього всі їдемо купатися. Жарти жартами, а він чарівний хлопець. Він вихований як слід і розумний. Він молодий і ще не зіпсований. Він чемний і запобігливий, [Слова викреслено], не те що тутешні молодики, які вдають із себе недбайливих і думають, що вони галантні, коли поводяться нечемно.
Nous voulions descendre pour le recevoir, mais au lieu de cela, allons tous au bain. C’est un charmant garçon, plaisanterie à part. Il est comme il faut et intelligent. Il est jeune et pas encore gâté. Il est poli et prévenant, [Mots rayés], pas comme ces jeunes gens d’ici qui affectent des airs nonchalants et croient être galants en étant impolis.
Ми пишемо анонімного листа Леклеркові з проханням прийти завтра на Мон-Борон будувати аеростат, із підписом: М.Б. М.Ґ. — Марі Башкирцева, Моріс Ґодар. Саетоне й Лоренті тут. Мені майже шкода, що Дезіре їде. Його мені там зіпсують. Ах! якби він був у мене хоч на місяць. Він їде завтра.
Nous écrivons une lettre anonyme à Leclerc le priant de venir construire un aérostat demain sur le mont Boron, signé: M.B. M.G. Marie Bashkirtseff, Maurice Godard. Saëtone et Laurenti sont là. Je suis presque chagrinée du départ de Désiré. On va me le gâter. Ah ! si je l’avais au moins pour un mois. Il part demain.
Саетоне питає мене, коли я їду, — точно.
Saëtone me demande quand je pars, pour sûr.
— Наступного тижня, у середу чи в четвер.
La semaine prochaine, mercredi ou jeudi.
— І залишитеся в Парижі?
Et vous resterez à Paris ?
— Днів на десять.
Une dizaine de jours.
— Я отримав депешу... від дʼОдіффре (я стискаю зуби, щоб не почервоніти): він щойно приїхав до Парижа й пробуде там десять чи дванадцять днів. Він у готелі «Сплендід». І, може, ви його побачите, якщо поїдете.
J’ai reçu une dépêche... d’Audiffret, (je serre les dents pour ne pas rougir), il vient d’arriver à Paris et il y restera dix ou douze jours. Il est à l’hôtel Splendid. Et peut-être vous le verrez si vous partez.
— Можливо, — кажу я, ще міцніше стискаючи зуби.
Peut-être, dis-je, en serrant les dents plus fortement encore.
— А ні, то за десять чи дванадцять днів він повернеться до Ніцци. В якому готелі ви зупинитеся?
Sans cela, dans dix ou douze jours il revient à Nice. Dans quel hôtel irez-vous ?
— У «Гранд-Готелі» або в «Британських островах»: там тісно, зате зручно.
Au Grand Hôtel ou aux Iles Britanniques, c’est petit, mais commode.
Вірний посланець! Бачите цього нового Меркурія?
Fidèle messager ! Voyez-vous ce nouveau Mercure ?
Що це означає? Я не розумію поведінки Джирофли. Якби щось було, він би заговорив, бо я не можу повірити, що він соромʼязливий. Ет! хтозна, найбільші гульвіси, закохавшись, стають схожі на школярів.
Qu’est-ce que cela veut dire ? Je ne comprends pas la conduite de Girofla. S’il y avait quelque chose il aurait parlé, car je ne puis croire qu’il soit timide. Eh ! qui sait, les plus grands roués une fois amoureux, ressemblent à des collégiens.
Ні, я не хочу вірити в таке — це було б для мене надто великою радістю.
Non, je ne veux pas croire à une pareille chose, elle me ferait trop grand plaisir.
Дезіре каже мені «прощавайте», я йому — «до побачення». Він повертається сюди в листопаді. Я вже буду у Флоренції. Але в мене є думка, що сповнює мене радістю. Я приїду з тіткою до Ніцци на перегони. І розважуся:
Désiré me dit adieu, je lui dis au revoir. Il revient ici en novembre. Je serai déjà à Florence. Mais j’ai une idée qui me remplit de joie. Je viendrai avec ma tante, à Nice, pour les courses. Et je m’amuserai:
— Панна повернеться, щоб побачитися з вами, пане Ґодар, — каже Саетоне.
Mademoiselle reviendra pour vous voir, M. Godard, dit Saetone.
— Звісно, пане. Я повернуся, щоб побачитися з вами, — кажу я, сміючись.
Certainement Monsieur. Je reviendrai pour vous voir, dis-je en riant.
Коли він пішов, я заводжу розмову з Лоренті, цим таким чорнявим, таким маленьким і таким поважним графом. Ми говоримо про революцію в Росії, про революції взагалі, про королівську владу. Ми цілком згодні в усіх пунктах. Мені приємно бачити людей, які думають так, як він.
Lui parti, je noue conversation avec Laurenti, ce comte si noir, si petit et si grave. Nous parlons de la révolution en Russie, des révolutions en général, de la royauté. Nous sommes parfaitement d’accord sur tous les points. J’aime à voir des gens pensant comme lui.
Повернувшись додому, я знаходжу його візитівку.
En rentrant je trouve sa carte.
Увечері йдемо до Ніни. Там із нами Смирнов, Даніс, мій дядько, Меркурій і Фіулулу. Останній намалював тутешню площу: Дюрани, всі ці панове і я прибуваємо на хмарі, в мушлі, яку везуть голуби й оточують троянди.
Ce soir on va chez Nina. Nous avons là Smirnoff, Danis, mon oncle, Mercure et Fiouloulou. Ce dernier a dessiné la place d’ici. Les Durand, tous ces messieurs et moi arrivons dans un nuage, sur une coquille traînée par des colombes et entourée de roses.
Ми говоримо про моє королівське достоїнство; Саетоне називає мене Величністю, я його — паном моїм великим канцлером, Даніса — моїм великим адміралом, а Фіулулу — моїм пажем.
Nous parlons de ma royauté, Saëtone me nomme Majesté, je le nomme Monsieur mon grand-chancelier, Danis mon grand-amiral et Fiouloulou mon page.
Я мало рухаюся й майже весь час сиджу на канапі, а мій паж біля мене співає мені, наскільки сміє співати його мізерний голосок.
Je bouge peu et reste presque tout le temps sur un canapé et mon page près de moi me chantant autant que sa chétive voix ose chanter.
Даніс запевняє, що ніхто не вміє сидіти в ложі так, як я.
Danis assure que personne ne sait s’asseoir dans sa loge comme moi.
— Ви приходите, весь час сидите нерухомо, але так гарно, і девʼяносто лорнетів наводяться на вас, а ви ні на кого не дивитеся й бачите всю залу, не подаючи виду.
Vous arrivez, vous restez immobile tout le temps, mais cela si bien, et quatre-vingt-dix lorgnettes se braquent sur vous tandis que vous ne regardez personne et voyez toute la salle sans avoir l’air.
— Ах! невже.
Ah ! vraiment.
— Так, але справді, це чудово, ви сидите, як ніхто.
Oui, mais vraiment c’est magnifique, vous vous asseyez comme personne.
Я задоволена: я прагнула нерухомості й спокою.
Je suis contente, je visais à l’immobilité et au calme.
Саетоне каже, що я під підозрою, бо зараз Париж мене дуже вабить.
Saëtone dit que je suis sur la sellette parce que en ce moment Paris, a une grand attraction pour moi.
Ідучи, він знову питає, коли я поїду, — точно.
En partant il me demande encore quand je partirai, pour sûr.
— Бо, — поспішає він додати, — ми хотіли б мати честь засвідчити вам свою шану перед вашим відʼїздом, і пан граф Лоренті також.
Car, s’empresse-t-il d’ajouter, nous désirerions avoir l’honneur de vous présenter nos hommages avant votre départ, M. le comte Laurenti aussi.
У середу чи в четвер я поїду. Справді, тут сумно. Ґодар, склавши іспити, став чарівним — і їде. Джирофли тут немає. Нема кому мене підштовхнути, розворушити. Те, що лишається, було б непогано з кимось цікавим, але самій нудно.
Mercredi ou jeudi je partirai. Vraiment il fait triste ici. Godard après avoir fini ses examens est devenu charmant, il s’en va. Girofla n’est pas ici. Il n’y a personne pour me pousser, me faire bouger. Ce qui reste serait bien avec quelqu’un d’intéressant, mais seul est ennuyeux.
Справді, здається, я нуджуся.
Vrai, je crois que je m’ennuie.
Мені дають дві кімнати, які мені потрібні. Щодо цього я заспокоїлася. Меблі привезуть. Тітка залишається наглядати.
On me donne les deux chambres qu’il me faut. Je suis tranquillisée sur ce point. Les meubles vont venir. Ma tante reste pour surveiller.