❦
Понеділок, 21 червня 1875
Я отримала ящик від Ворта. Це чарівна сукня з жовтувато-білого вовняного мусліну, задрапірована спереду, як шати статуї; з довгим шлейфом і де-не-де — ніжно-рожеві банти вишуканої форми.Lundi 21 juin 1875
Мені не терпиться вийти. Я відпускаю Брюне на півгодини раніше.
Je suis impatiente de sortir. Je renvoie Brunet une demi-heure plus tôt.
Нарешті ми виходимо, я й тітка; Одіффре стоїть біля купальні.
Enfin nous sortons, moi et ma tante, Audiffret est devant le bain.
Тітка велить їхати до порту, і ми приходимо на купання лише після півгодинної прогулянки. Він заходить туди слідом за нами. Він блідий і сумний.
Ma tante fait aller au port et nous ne venons au bain qu’après une demi-heure de promenade. Il y entre derrière nous. Il est pâle et triste.
До нас приєднуються Марі та Ольга. Манери в них жалюгідні. Ольга розповідала вже й не памʼятаю що — з такою силою жестів і такими грубуватими словами, що ми з Одіффером перезирнулися, усміхаючись. Саетоне тут. Він їде сьогодні ввечері й усе заговорює до мене. Думаєш, ти мене розважаєш, старий собако!
Marie et Olga nous viennent rejoindre. Elles ont des manières déplorables. Olga racontait je ne sais plus quelle chose avec tant de gestes et en des termes si peu choisis que nous nous sommes regardés en souriant, moi et Audiffer. Saëtone est là. Il part ce soir, il me parle toujours. Si tu crois que tu m’amuses, vieux chien !
Джирофла дуже блідий — не жовтий, жовтим він не буде ніколи, бо має гарну шкіру й міцне здоровʼя, але проти колишнього румʼянцю він блідий. Вигляд у нього нещасний, і мені його так шкода, що я повертаюся додому вся в задумі — в душі. Кажу «в душі», бо сама сміюся й голосно розмовляю. До обіду я зачісуюся й одягаюся з певною старанністю, а ввечері всі приходять до мене на мою терасу.
Girofla est bien pâle, pas jaune, il ne le sera jamais parce qu’il a un joli teint et qu’il se porte bien, mais, en comparaison de ses couleurs d’autrefois, il est pâle. Il a l’air malheureux et il me fait tant de peine que je rentre toute pensive intérieurement. Je dis intérieurement parce que je ris et parle haut. Je me coiffe et m’habille avec un certain soin pour le dîner et le soir tout le monde vient me voir sur ma terrasse.
Ця бідна тераса скидається на омнібус. Вона годиться хіба що для двох-трьох людей, а сьогодні ввечері на ній умістилися всі ми й Сапоженікови.
Cette pauvre terrasse a l’air d’un omnibus. Elle n’est bonne que pour deux ou trois personnes, et ce soir elle contient nous tous et les Sapogenikoff.
Той гидкий росіянин Смирнов тут, він влаштовує в саду феєрверк, але я йду до себе й ледве визираю у вікно. Розкішний Саетоне проїхав повз нас, повз терасу, о девʼятій вечора в диліжансі, що щовечора вирушає до Пюже-Теньє. Він пробуде там кілька днів.
Ce vilain Russe Smirnoff est ici, il fait un feu d’artifice au jardin mais je rentre chez moi et regarde à peine par la fenêtre. Le superbe Saëtone a passé devant nous, devant la terrasse à neuf heures du soir dans la diligence qui sort tous les soirs pour Puget-Théniers. Il y restera quelques jours.
Я мрійлива; зранку, замість того щоб учитися, я склала цілий роман про герцога, сидячи у своєму кріслі в кабінеті для занять.
Je suis rêveuse, le matin au lieu d’étudier je composai tout un roman sur le duc, assise dans mon fauteuil dans le cabinet d’étude.
Мені не терпиться заснути, щоб завтра встати, перескочити через увесь день і поїхати на музику, щоб побачити Одіффера. Він казав, що поїде до Мілана на вісім днів.
Je suis impatiente de dormir, pour me lever demain, sauter par-dessus la journée, et aller à la musique pour voir Audiffer. Il a parlé d’aller à Milan pour huit jours.
З ним поводилися холодно — не я, тітка. Я така, як завжди, — ні, я теж.
On a été froid avec lui, pas moi, ma tante. Je suis comme toujours, non, moi aussi.
Він мене цікавить, він дуже милий.
Il m’intéresse, il est très gentil.