❦
Понеділок, 30 листопада 1874
Lundi, 30 novembre 1874
Дощ! Сапрелот, я дрижу від холоду1 — здається, застуджуся! — як співає Малезьє.
Il pleut ! Saprelotte je grelotte, je crois que je vais m’enrhumer ! comme chante Malézieux.
Я вчилася, грала і гуляла.
J’ai étudié, joué et me suis promenée.
On ne voit personne, mais j’aime beaucoup ce weather gris et humide, je ne sais pourquoi il me rappelle Hamilton. Cet animal quitte, d’ailleurs, c’est dit dans le bout de journal qui è attaccato qui.
Російська імператриця завтра проїжджає через Ніццу до Сан-Ремо, де пробуде до Великодня.
L’Impératrice de Russie, passe demain par Nice se rendant à San Remo où elle restera jusqu’à Pâques.
Спадкоємець престолу й Олексій у Парижі, Вітґенштайн обідав з ними в Єлисейському палаці — див. клаптик газети з «Фігаро», ось він. Вітґенштайн у генеральському мундирі! А якби його побачили в жовтому жакеті та з Розалі Леон під руку! Ах, от було б смішно! Цей молодець дуже добре влаштований — саме так, як мені підходило б, і, гадаю, зараз мені нічого кращого не лишається, як бажати його, тим паче що мені було б важче не кохати його, ніж кохати.
L’héritier et Alexis sont à Paris, Wittgenstein a dîné à l’Elysée avec eux, voir le bout de journal du Figaro que voici. Wittgenstein en tenue de général ! Et si on le voyait en jaquette jaune et Rosalie Léon au bras ! Ah ! voilà qui serait drôle. Ce gaillard est très bien placé, juste comme il me conviendrait et je crois qu’en ce moment je n’ai rien de mieux à faire que de le désirer, d’autant plus que j’aurais plutôt de la peine à ne pas l’aimer qu’à l’aimer.
Я завжди пишу перед дзеркалом, і сьогодні ввечері я закохана у власну особу. Я відкрила, що в мене гарний ніс і що шия в мене подовшала; що я не просто біла й рожева, як писала, описуючи себе, а сліпучо-біла; що мої руки, якщо я сама їх доглядаю, більш ніж пристойні; що ноги в мене гарні; що на скронях, біля коренів, волосся в мене таке світло-золоте, що здається срібним, — надто ті кілька волосинок, що переходять у пушок; що щоки й скроні в мене чудового ніжно-рожевого кольору. Одне слово, я вважаю себе зовсім гарненькою.
J’écris toujours devant mon miroir et ce soir je suis amoureuse de ma personne. J’ai découvert que j’ai un joli nez et que mon cou s’est allongé, que non seulement je suis blanche et rose comme j’ai dit en me décrivant, mais que je suis d’une blancheur éclatante, que mes mains, si je les soigne, sont plus que passables, que mes pieds sont jolis et que sur les tempes mes cheveux à leur naissance sont dorés si clair qu’on dirait de l’argent, surtout les quelques cheveux qui précèdent le duvet, que mes joues et mes tempes sont d’un rose tendre admirable, en un mot je me trouve tout à fait jolie.
Усі кажуть, що важко бути білішою за мене, а багато хто — що це неможливо; я й сама такої думки, хіба що хтось румʼяниться.
Tout le monde dit qu’il est difficile d’être plus blanche que moi, et beaucoup que c’est impossible, moi je suis de cet avis à moins qu’on se farde.
Слово Марі! Манчестерова дочка не є не може бути такою гарною, як я.
Foi de Marie ! La fille de Manchester n’estl ne peut pas être aussi bien que moi.
Примітки
«Saprelotte, je grelotte» — жартівлива рима (легка лайка + «дрижу від холоду»); Малезьє — пісня з цим куплетом. ↩
В оригіналі англійською: «weather». ↩
В оригіналі італійською: «è attaccato qui». ↩