❦
Неділя, 29 листопада 1874
Dimanche, 29 novembre 1874
У наших були кращі кавалери, ніж можна було подумати!! Пан граф де Барем, голова клубу, і пан Барбʼє, його заступник, пан і пані Говард, граф Мержевський і пан Чернишов, який прибув кілька днів тому. Справді боюся за тітку — про нього кажуть, що він небезпечний.
Les miens avaient de meilleurs cavaliers qu’on ne le penserait !! M. le comte de Barrême, président du cercle, et M. Barbier, vice-président, M. et Mme Howard, le comte Merjeewsky et M. Tchernichoff qui est arrivé il y a de cela quelques jours. Véritablement je crains pour ma tante, on le dit dangereux.
Я знову зволікала з церквою — наступної неділі сподіваюся піти до тієї, що в Парижі. Дощить, і мені здається, що за кожним рогом я бачу герцога Гамільтона. За цієї чудової вологої й холодної погоди мені щохвилини ввижається його свіже обличчя і королівська постать.
J’ai encore retardé pour l’église, dimanche prochain j’espère aller dans celle de Paris. Il pleut et il me semble à chaque coin de rue voir le duc de Hamilton. Par ce beau temps humide et froid je crois à chaque instant voir sa fraîche figure, et sa tournure royale.
Скандал у Жоржа закінчився вкрай жалюгідно: ця жінка звеліла звʼязати його й вигнала з дому — договір оренди на її імʼя; нещасний прийшов до нас із поліції, куди його відвели, у страшній нестямі. Попри всі ці жахи він любить цю жінку — попри всі муки, яких вона йому завдає, він її обожнює.
Le scandale chez Georges finit très misérablement, cette femme l’a fait garrotter et conduire hors de chez elle, le bail est à son nom; le malheureux est arrivé de la police où on l’a conduit chez nous dans un état d’exaspération terrible. Malgré toutes ses horreurs il aime cette femme, malgré toutes les misères qu’elle lui fait il l’adore.
Залишмо цю сумну тему й перенесімося до Румпельмаєра — не того, що на площі Сен-Етьєн, а того, що при Середземноморському клубі; я зайшла туди з мамою. Влаштовано дуже мило, не вистачає публіки — але коли про нього дізнаються, приходитимуть, я впевнена: надто гарно, щоб не стати модним.
Laissons ce triste sujet et transportons-nous chez Rumpelmayer, pas celui de la place Saint-Etienne, mais celui du cercle de la Méditerranée, j’y suis entrée avec maman. C’est très gentillement arrangé, manque le monde quand on le connaîtra on viendra j’en suis sûre, c’est trop joli pour ne pas devenir à la mode.
Повернувшись, я підготувала латину до понеділка.
Rentrée j’ai préparé mon latin pour lundi.
Увечері — в оперу. «І пуритані»1 — чую вперше. Опера чарівна, але виконання погане, крім тенора.
Le soir à l’opéra. « I puritani » que je vais entendre pour la première fois. L’opéra est charmant mais l’interprétation mauvaise excepté le ténor.
Недільна публіка — і жодного Одіффре. В ложі Саетоне й маркіз де Константен, другий ховається за першим.
Un public de dimanche et pas d’Audiffret. Dans une loge Saëtone et le marquis de Constantin, le dernier se cachant derrière le premier.
Морено завітав до нас надовго.
Moreno nous fit une longue visite.
На мені була біла муслінова сукня з валансьєнськими мереживами, зачіска — дуже гарно зроблена — і гарний колір обличчя. Не знаю, дурниця це чи правда, але як дуже змерзнути, а потім викурити дві-три цигарки — колір обличчя стає чудовий. Проте мені було нудно — нині ввечері розумію, що Одіффре мене розважав.
J’avais ma robe de mousseline blanche et valenciennes, ma coiffure mais très bien faite et un joli teint. Je ne sais si c’est bêtise ou vérité, mais avoir très froid et ensuite fumer deux ou trois cigarettes donne un teint merveilleux. Néanmoins je me suis ennuyée, je vois ce soir qu’Audiffret m’amusait.
Старий Еміль був у ложі з дочками (старий Одіффре).
Le vieux Emile était dans la loge avec ses filles (le père Audiffret).
Коли ми сіли в екіпаж, мама сказала, що я когось підкорила, — шкода лише, казала вона, що це одружений чоловік.
Lorsque nous fûmes en voiture maman me dit que j’ai fait une conquête, c’est dommage seulement, disait-elle, que c’est un homme marié.
— Хто? — запитала я, бо справді й гадки не мала.
- Qui ? demandai-je car véritablement je n’avais aucune idée.
— Константен, — відповіла вона. — Він весь час не зводив з вас очей (мама каже «ви» — як пестливе слово, і тітка теж).
- Constantin, dit-elle. Tout le temps il n’a cessé de vous regarder (maman dit vous, comme mot de tendresse, ma tante aussi).
— Потім він підійшов до крісел — я не розуміла, що з ним, — перебила тітка.
- Puis il est venu aux fauteuils, je ne savais pas ce qu’il avait, interrompit ma tante.
— Так, і на виході він зупинився і весь час проводжав очима, не опускаючи погляду,2 — продовжувала мама.
- Oui, et à la sortie il s’est mis et il accompagne ainsi des yeux tout le temps sans baisser les yeux, continuait maman.
— А! Розумію, — вигукнула я, — ось чому ви казали мені «іди, іди3», коли, виходячи, я оберталася подивитися, чи ви йдете за мною! Ах! Так — ви боялися, що він мене зʼїсть! О мамо! Як ви за мене боїтеся!
- Ah ! je comprends, m’écriai-je, c’est pour cela que vous m’avez dit avance, avance, lorsqu’en sortant je me retournais pour voir si vous me suiviez ! Ah ! oui vous craigniez qu’il ne me mange ! Oh maman ! comme vous avez peur pour moi !
Що за дурниця, мамо, — це ваше материнське серце вірить таким речам:
Voilà une bêtise, ma mère, et c’est votre cœur maternel qui croit ces choses:
— Ні — коли я кажу, що знаю й кажу правду, я певна.
- Non, quand je dis je sais et je dis vrai, j’en suis sûre.
Щоправда, мама ще жодного разу не помилилася в цьому, але мені дуже важко повірити у свої завоювання. Особливо в це. Боже мій, цей чоловік справді завжди дивиться на мене, але я ніколи нічого не помічала — і сьогодні ввечері теж, — і думаю, що нічого з того, що ввижається мамі, насправді немає. І потім Чи сказала вона, що це серйозно? Ні — отже, немає нічого надприродного в тому, що він вважає мене гарною й дивиться на мене; це вона називає завоюванням, ось і все.
C’est vrai que maman ne s’est pas encore trompée sur cela, mais je crois très difficilement à mes conquêtes. Surtout à celle-là. Mon Dieu, cet homme me regarde toujours il est vrai mais je n’ai jamais rien remarqué, ni non plus ce soir, et je pense qu’il n’est rien de ce que croit voir maman. Et puis M’a-t-elle dit que c’est sérieux ? Non, ainsi il n’y aurait rien de surnaturel à ce qu’il me trouvât jolie et qu’il me regardât, ceci elle nomme une conquête, voilà tout.
Мене розсмішують щоразу, як говорять про Одіффре. Його називають просто Оді.
On me fait sourire chaque fois qu’on parle d’Audiffret. On le nomme d’Audi, tout court.
Мене спитали, чи вийду я за нього заміж, і я відповіла: якщо до двадцяти семи років не вийду заміж, зівʼяну і втрачу надію на щось краще — то вийду лише тоді. Це правда.
On m’a demandé si je l’épouserais et j’ai répondu que si je ne me marie pas jusqu’à vingt-sept ans, que je me fane et que je perde espoir de quelque chose de mieux, je l’épouserais alors seulement. C’est vrai.
Примітки
«І пуритані» (1835) — остання опера Вінченцо Белліні, один із шедеврів бельканто. Дія відбувається в Англії часів громадянської війни. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩