Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Середа, 25 червня 1873

# Mercredi 25 juin 1873

О дев'ятій ми поїхали проводити пані де Музе, але, прибувши до неї, застали її в халаті, а дочку — в ліжку. Вона хворіла й поїде лише в суботу. Вдома я встигла лише випити чаю. Приходить Манотт. Я грала перед Полем, добре. Він досить хороший хлопчик, але без принципів. Він уміє лише красти й брехати — це погано, хоча в останньому я сумніваюся. Особливо якщо тато й Жорж його «виховують». Який жах. Вони проповідують такі огидні речі — саме щоб отруїти Поля. Головне — знищують повагу до мами.

A neuf heures nous allâmes reconduire Mme de Mouzay, mais arrivés chez elle nous la trouvâmes en robe de chambre et sa fille au lit. Elle a été malade et ne partira que samedi. A la maison je n'eus le temps que pour prendre du thé. Manotte arrive. J'ai joué devant Paul, bien. C'est un assez bon garçon, mais sans principes. Il ne sait que voler et mentir, c'est mal et ce dernier je doute. Surtout si papa et Georges *l'éduquent*. Quelle horreur. Ils prêchent des choses si affreuses, juste pour empoisonner Paul. Surtout ils anéantissent le respect pour maman.

[На полях: Як це правда.] [Почерк її матері?]

[Dans la marge: Comme c'est vrai.] [Ecriture de sa mère ?]

За обідом вона робила йому зауваження, тато перебив: «що це нічого, ти не маєш рації»... Справді, він ставиться до мами як до худоби. О! Боже мій, врятуйте його, цього бідного хлопця! Вона сказала кілька слів докору й швидко пішла. Я боролася як могла проти Жоржа і тата, але це не допомагає; головне — Жорж вважає своїм обов'язком зіпсувати Поля і зробити його таким, як він сам, відібрати в нього повагу до матері.

A dîner elle lui faisait une remarque, papa l'interrompit "que ça n'est rien, tu as tort"... Vraiment il traite maman comme une bête. Oh ! mon Dieu sauvez-le, ce pauvre garçon ! Elle a dit quelques mots de reproche et s'en alla vite. Je luttais comme je pouvais contre Georges et papa mais ça n'aide à rien, surtout Georges va se poser comme un devoir de pervertir Paul et d'en faire ce qu'il est lui-même, de lui ôter le respect pour sa mère, c'est le principal.

Він ще не дійшов до того, де я. Я вже щеплена від усіх прикладів на світі, я знаю, що мушу, що маю робити. Але він ще схильний підхопити все. Треба його відправити до школи; якби ми жили лише втрьох — я, він і мама, — було б добре, ніхто не заважав би мамі; але коли десять хазяїв!

Il n'est pas encore arrivé au point où je suis. Moi je suis vaccinée contre tous les exemples du monde, je sais ce que je dois, ce que j'ai à faire. Mais lui est encore sujet d'attraper tout. Il faut le renvoyer à l'école, si nous vivions moi, lui et maman seulement à trois, on serait bien, personne ne pourrait empêcher maman mais quand il y a dix maîtres !

Я молю доброго Бога направити його! І я сподіваюся! Сьогодні знову цілий день розставляла меблі, картини і т. д. і т. д. Після обіду вийшли тітка, Діна, Поль і я; я замовила й купила всілякі речі для своєї кімнати й навчальної зали. Анічкови з нами майже цілий день.

Je prie le bon Dieu de le guider ! Et j'espère ! Aujourd'hui encore toute la journée j'ai arrangé les meubles, les tableaux, etc. etc. Après dîner nous sortîmes tante, Dina, Paul et moi; j'ai commandé et acheté toutes sortes de choses pour ma chambre et la salle d'étude. Les Anitchkoff sont presque toute la journée avec nous.

У розставлянні цих меблів я знайшла урок терпіння й ще один доказ того, що нічого не треба лякатися, а братися за все. Ця вітальня, яку мені здавалося неможливо прибрати, тепер чиста й в порядку. За обідом — я не маю лякатися жодних труднощів, а йти прямо, вперед, крізь усі перешкоди, щоб досягти своєї мети. З терпінням і, головне, Божим благословенням я сподіваюся досягти цього. Жорж критикував Гамільтона, казав, що той червоний, із червоною краваткою, рожевою сорочкою, картатою курткою, що він не гарний. Мені здається навпаки, але я дала йому говорити. Я так люблю чути, як про нього говорять!

Dans l'arrangement de ces meubles j'ai trouvé une leçon de patience et encore une preuve que l'on ne doit s'effrayer de rien, mais entreprendre tout. Ce salon qui me semblait impossible à débarrasser est propre et en ordre maintenant. A dîner, je ne dois m'effrayer d'aucune difficulté mais marcher droit, en avant, à travers tous les obstacles pour atteindre mon but. Avec de la patience, et la bénédiction de Dieu surtout, j'espère y arriver. Georges a critiqué Hamilton, il disait qu'il est rouge, une cravate rouge, une chemise rose, une jaquette à carreaux, qu'il n'est pas bien. Il me semble le contraire, mais je l'ai laissé dire. J'aime tant entendre parler de lui !