❦
Четвер, 1 травня 1884
Ми були в Салоні з Ґавіні. Графиня де Реймон, мати пані Ґавіні, померла; вони повертаються з Ажена, де це сталося.Jeudi 1er mai 1884
Салон... Чи справді він стає дедалі гіршим, чи це я стаю дедалі вибагливішою.
Le Salon... Est-ce que vraiment ça devient de plus en plus mauvais ou est-ce moi qui deviens de plus en plus difficile.
Нема на що дивитися. Це громаддя живопису, без переконання, без думки, без віку, — жахливе. Це спритники, ремісники або йолопи.
Il n’y a rien à voir. Cet amas de peinture, sans conviction, sans pensée, sans âge, est horrible. Ce sont des malins, des fabricants ou des idiots.
Окрім великої декоративної махини Пюві де Шаванна. У малих картинах цей чоловік безглуздий, але його великі декоративні полотна прекрасні. Це переносить тебе в архаїчну, дивну, проте дуже поетичну атмосферу. Зрештою, тут ні рисунка, ні живопису, ні людяності, але... І все ж я тільки починаю його любити. Це навернення чи перекручення смаку. Є ще й маленьке полотно Беро. Анархістський клуб. Це чарівне й цілком дотепне.
Sauf la grande machine décorative de Puvis de Chavannes. Cet homme est insensé dans les petits tableaux mais ses grandes toiles décoratives sont belles. Cela vous transporte dans une atmosphère archaïque, étrange, mais très poétique. Enfin ce n’est ni dessiné, ni peint, ni humain mais... Et encore je ne fais que commencer de l’aimer. C’est une conversion ou une perversion de goût. Il y a aussi une petite toile de Béraud. Un club anarchiste. C’est charmant et spirituel tout à fait.
Є ще портрет красуні пані Готеро роботи Сарджента. Він викликає величезну цікавість, його вважають жахливим. Як на мене, це живопис довершений, майстерний, правдивий. Але він написав те, що бачив. Красуня пані Готеро при денному світлі огидна, бо страшенно мажеться, попри свої двадцять шість років. Ці гіпсові білила надають плечам трупних тонів. До того ж вона фарбує вуха в рожеве, а волосся — в колір червоного дерева. Брови наведено темним кольором червоного дерева, дві грубі лінії. Вона божевільна або сліпа.
Il y a encore le portrait de la belle Mme Gautereau par Sargent. C’est un grand succès de curiosité, on le trouve atroce. Pour moi c’est de la peinture parfaite, magistrale, vraie. Mais il a fait ce qu’il voyait. La belle Mme Gautereau est horrible en plein jour car elle se farde affreusement malgré ses vingt-six ans. Ce fard plâtreux donne aux épaules des tons de cadavre. En plus elle se peint les oreilles en rose et les cheveux en acajou. Les sourcils sont tracés en acajou foncé, deux lignes grossières. Elle est folle ou aveugle.
Чого не збагнути, то це чоловіка й матір, які це попускають.
Ce qu’on ne comprend pas, c’est le mari et la mère qui laissent faire.
Але ввечері вона справді дуже гарна.
Mais le soir elle est très belle vraiment.
А моя картина — живопис старий, принаймні так мені здається.
Mon tableau à moi est d’une peinture vieille, enfin ça me paraît.
А ще я більше не бачу ні в чому й ніде жодної потреби.
Et puis je ne vois plus la nécessité de rien nulle part.
Що нового я винайду в мистецтві? Якщо не задля того, щоб зʼявитися з блиском метеора, то навіщо?
Qu’est-ce que j’inventerai de neuf en Art ? Si ce n’est pas pour se produire avec l’éclat d’un météore, à quoi bon ?
Мати талант? І тільки? А що далі? Померти, бо все одно довелося б померти.
Avoir du talent ? Seulement ? Et puis après ? Mourir, car il faudrait toujours mourir.
А життя сумне, жахливе, чорне. Що зі мною станеться? Що робити? Куди йти? Навіщо? Як бути щасливою? Я знемоглася, ще нічого не зробивши. Я вичерпала всі насолоди в уяві. Я мріяла про такі величі, що все, що може зі мною статися, буде хіба що наближенням або й того менше. То що ж?? То що ж??? А ось що: завтра, післязавтра чи за тиждень станеться якась дурничка, що змінить плин моїх думок, а тоді все почнеться знову, а тоді — Смерть.
Et la vie est triste, affreuse, noire. Qu’est-ce que je vais devenir ? Quoi faire ? Ou aller ? Pourquoi ? Etre heureux comment ? Je suis lasse avant d’avoir rien fait. J’ai usé toutes les jouissances en imagination. J’ai rêvé de telles grandeurs que ce qui pourra m’arriver ne sera jamais qu’à peu près ou moins encore. Alors ?? Alors ??? alors demain, après-demain ou dans huit jours il arrivera quelque niaiserie qui changera le cours de mes idées et puis ça recommencera et puis la Mort.