Клер знову заважає мені працювати цілий пообідній час... Це жахливо, але я намагаюся бути привітною, бо, зрештою, це масний вівторок, вона прийшла провести тут кілька годин, спонукана почуттям дружби... І це все ж осоружно.
Вона сповіщає мене, що завтра до майстерні завітає баронеса де Латапі, їхня стара родичка.
Я ніколи ще не мала такої нагоди вжити слово черепиця1. І влучність цього вислову вражає мене вперше. Якби я його не знала, я б його винайшла.
Завтра я збиралася добре попрацювати, усілякі мистецькі комбінації.
Ах! От лихо.
Примітки
«Tuile» (буквально: дахівка) — розмовний вислів на позначення несподіваного лиха, наче на голову впала черепиця.↩