Понеділок, 7 січня 1884

Портрет Діни. О третій маршальша заїжджає по нас із Клер, щоб поїхати до Буланже. Цей старошкільник обурений непристойною виставкою Мане. І це ж у Школі!!
Це обурливо! До чого ми котимося!! Я погоджуюся з ним аж так, що Клер іде нишпорити по кутках майстерні, щоб не пирхнути сміхом, — вона ж знає, що я думаю.
Цей [Замазано: славний Буланже] наговорив мені дуже втішних речей, він знає, що я виставляла. (Він один із викладачів Жюліана в чоловіків.)
Мені здається, що все скінчено, що ніхто більше мене не покохає... таку, яка я є... та й зрештою я скоро помру.
Веселі думки!

Примітки

Гюстав Буланже (1824–1888): лауреат Римської премії, професор Школи красних мистецтв та Академії Жюліана (чоловіче відділення). Відомий історичними й орієнталістськими сюжетами. Його ворожість до посмертної ретроспективи Мане відбиває незмінну підозріливість академічного середовища до імпресіонізму.