❦
Неділя, 10 червня 1883
Оскільки в неділю навряд чи когось зустрінеш, я йду до Салону зранку.Dimanche 10 juin 1883 Comme le dimanche on ne risque de rencontrer personne je vais au Salon le matin.
Там справді трапляються огидно несправедливі нагороди. Картина Бастьєна засмучує мене дедалі більше. Ким же мені захоплюватися, Боже мій?
Il y a vraiment des récompenses abominablement injustes. Le tableau de Bastien me fait de plus en plus de la peine. Qui vais-je admirer Bon Dieu ?
Я хотіла б знову побачити його «Жанну дʼАрк»...
Je voudrais revoir sa Jeanne d’Arc...
Перед молодою картиною молодого Рошґроса завжди юрба. Це дуже потужно, це незаперечно, але мене це лишає байдужою. Та що ж не лишає мене байдужою?
Il y a toujours foule devant le jeune tableau du jeune Rochegrosse. C’est très puissant, c’est incontestable mais ça me laisse froide. Mais qu’est-ce qui ne me laisse pas froide ?
Щоб зворушитися, мені доводиться силувати себе, і тоді, працюючи з усієї сили, я доходжу до великого піднесення... удаваного... А проте «Жанна дʼАрк»... Так, це правда, а потім? І ще кілька речей. У Луврі? Портрети, бо великі давні полотна... Але портрети, а потім чарівні речі французької школи. І на останній виставці портретів століття — портрети Лоуренса і два чи три Бастьєнові: його брат, Терʼє, Сара. А потім... А потім — хто вам сказав, що я взагалі художниця... Якби мене скерували іншим шляхом, я й там дійшла б до того самого розумом і волею, окрім хіба математики. Але музика мене захоплює, і я легко писала б музику. То чому ж малярство? І що замість нього? Жалюгідні це думки.
Il faut pour être émue que je me batte les flancs, et alors à force de travail j’arrive à une grande exaltation... factice... Pourtant Jeanne d’Arc... Oui c’est vrai, et puis ? Et quelques autres choses aussi. Au Louvre ? Des portraits, car les grandes machines anciennes... Mais les portraits, et puis de délicieuses choses de l’Ecole française. Et à la dernière Exposition des portraits du siècle, ceux de Lawrence et deux ou trois de Bastien, son frère, Theuriet, Sarah. Et puis... Et puis qui vous dit que je sois artiste peintre... Poussée dans une autre voie j’y serais arrivée au même point à force d’intelligence et de volonté, sauf les mathématiques. Mais la musique me passionne et je composerais facilement. Alors pourquoi la peinture ? Et quoi à la place ? C’est misérable, de pareilles pensées.
Я хочу написати велику картину, велику за розмірами...
Je veux faire un grand tableau, grand de dimensions...
І шукаю сюжет... Маю один античний... Улісс, що оповідає свої пригоди цареві феаків Алкіноєві; Алкіной і цариця Арета на своїх тронах, оточені князями, юнаками й своїм двором; усе це відбувається в галереї з колонами рожевого мармуру; Навсікая, прихилившись до однієї з цих колон трохи позаду батьків, слухає героя. Початок бенкету й спів поета Демодоніса, який сидить геть у глибині й дивиться надвір, із лютнею на коліні, байдужий, мов співець, якого вже ніхто не слухає. У всьому цьому є пози, групи, словом, композиція.
Et je cherche un sujet... J’en ai un antique... Ulysse racontant ses aventurs au roi des Phaeciens Alcinous, Alcinous et la reine Arête sont sur leurs trônes, entourés des princes, des jeunes gens et de leur maison, cela se passe dans une galerie à colonnes de marbre rose, Nausicaa appuyée à une de ces colonnes un peu en arrière de ses parents écoute le héros. L’attaque de festin et le chant du poète Demodonis qui est tout au fond et regarde dehors avec son luth appuyé sur le genou indifférent comme un chanteur qu’on n’écoute plus. Dans tout cela il y a les attitudes, les groupes, la compostion enfin.
Не це мене бентежить — і це вийде добре, — а от виконати. Ось де жах...
Ce n’est pas ça qui m’embarrasse et ça sera bien, mais l’exécuter. Voilà le terrible...
Я не знаю нічого, нічого, нічого. Меблі, костюми, реквізит, а потім, щоб зробити отаке велике полотно, потрібні дослідження... І треба знати те, що Тоні зве якостями, або... Що?
Je ne sais rien, rien, rien. Meubles, costumes accéssoires et puis pour fabriquer une grande machine comme cela il faut des recherches... Et il faut savoir ce que Tony appelle les qualités ou le... Quoi ?
Зрештою... Дивись, це здається таким важким, що, певно, воно не таке вже й важке...
Enfin... Tiens ça paraît si difficile que ça ne doit pas l’être tant que cela...
Жінка з таким полотном зчинила б величезний галас. Та в мене стільки задумів, що на них піде все моє життя. Велика картина була б на 1885 рік!! Де ми тоді будемо?
Une femme avec un pareil tableau ferait un tapage énorme. Mais j’ai tant de projets que ma vie y passera. Le grand tableau serait pour 1885 !! Où serons-nous ?