❦
Вівторок, 22 травня 1883
Mardi 22 mai 1883
Маршальша й Клер заїжджають по мене, щоб поїхати подивитися Панораму Детайля — вечір битви під Ґравелоттом.
La maréchale et Claire viennent me prendre pour aller voir le Panorama de Détaillé, le soir de la bataille de Gravelotte.
Це ще не завершено, досить добре, є речі разюче правдиві, але ці військові панорами... Нас ними засипають...
Ce n’est pas encore fini, c’est assez bien, il y a des choses étonnantes de réalité, mais ces panoramas militaires... On nous en accable...
Маленька лишається малювати зі мною. А я в очікуванні. Сподіваюся, що мені... надішлють депешу... Я працюю до пів на восьму, але від кожного шуму, від кожного дзвінка, від кожного гавкоту Коко в мене душа тікає в пʼяти. Який же влучний цей вислів! Він є і російською. Девʼята вечора, і жодних новин. Ото хвилювання. Якщо я нічого не матиму, це буде дуже прикро. Про це стільки казали наперед у майстерні — і Жюліан, і Лефевр, і Тоні, усі разом між собою, — що неможливо, щоб я її не отримала. Отже, це справді негарно, могли б мені протелеграфувати, добру новину ніколи не дізнаєшся надто рано...
La petite reste à peindre avec moi. Et je suis dans l’attente. J’espère qu’on... m’enverra une dépêche... Je travaille jusqu’à sept heures et demie mais à chaque bruit, à chaque coup de sonnette, à chaque aboiement de Coco mon âme s’en va dans les talons. Ce que cette expression est juste ! Elle existe aussi en russe. Il est neuf heures du soir et pas de nouvelles. Voilà des émotions. Si je n’ai rien ce sera bien embêtant. On l’a tellement dit d’avance à l’atelier et Julian et Lefèvre, et Tony, entre eux tous ensemble que c’est impossible que je ne l’ai pas. Alors, ce n’est vraiment pas gentil, on aurait pu me le télégraphier, on n’apprend jamais assez tôt une bonne nouvelle...
Якби я щось отримала, я б уже знала. Отже?
Si j’avais quelque chose je le saurais déjà. Alors ?
У мене від цього трохи болить голова.
J’en ai un peu mal à la tête.
Не те щоб це було аж так важливо, але це оголосили, а крім того, невизначеність огидна в усьому.
Ce n’est pas que ce soit si important mais on l’a annoncé et puis l’incertitude est odieuse en toutes choses.
А серце бʼється, бʼється...
Et le cœur qui bat, qui bat...
Жалюгідне життя. Усе, і решта, і ніщо... А навіщо? Щоб дійти до смерті!
Misérable vie. Tout et le reste et rien... Et pourquoi ? Pour aboutir à la mort !
Пані X тихо відійшла після тяжких страждань в оточенні заплаканої родини. Пан Z раптово помер у своєму замку в... Ніщо не віщувало такої передчасної кончини... Або ще: пані Y смерть забрала з обіймів люблячих рідних, їй було девʼяносто девʼять років...
Madame X s’est éteinte après de cruelles souffrances, au milieu de sa famille en larmes. Monsieur Z est décédé subitement en son château de... Rien ne faisait prévoir une fin aussi prématurée... Ou encore Madame Y a été enlevée à la tendresse des siens, elle était âgée de quatre-vingt dix neuf ans...
І ніхто цього не уникне! І кожен так закінчує.
Et nul n’y échappe ! Et chacun finit ainsi.
Кінець. Скінчитися — більше не бути, ось де жах. Мати досить генія, щоб жити вічно... Або писати дурниці гарячковою рукою, бо звістки про якусь жалюгідну відзнаку доводиться чекати...
Finit. Finir ne plus être, voilà l’horreur. Avoir assez de génie pour vivre toujours... Ou écrire des bêtises avec une main fiévreuse parce que l’annonce d’une misérable mention se fait attendre...
Офелія. Я його зневажаю!
Ophélie. Je le méprise !
Приносять листа, серце в мене завмирає. Він від Дусе, щодо ліфа...
On vient apporter une lettre, mon cœur s’arrête. Elle est de Doucet au sujet d’un corsage...
Випʼю ще трохи опійного сиропу, щоб заспокоїтися. Глянувши на це збудження, можна подумати, що мені щойно марилися мої «Святі жінки». Картину накидано; коли я над нею працюю чи думаю про неї, я в такому стані, як сьогодні ввечері.
Je vais reprendre un peu de sirop d’opium, être calme. On dirait à voir cette agitation que je viens de rêver à mes Saintes femmes. Il est ébauché le tableau; quand j’y travaille ou y pense, je suis dans un état pareil à celui de ce soir.
Неможливо зайнятися бодай чимось...
Impossible de s’occuper à quoique ce soit...
Читати роман Дюма й курити, і до того ще сироп.
Lire un roman de Dumas et fumer, et le sirop avec cela.
За чверть десята.
Neuf heures trois quarts.
Неможливо, щоб обачний Жюліан так далеко зайшов, а воно не справдилося. А з другого боку — ця тиша.
Impossible que le prudent Julian se soit avancé à ce point et que ça n’arrive pas. Et d’un autre côté ce silence.
Результат мали знати о пʼятій. Депеша вже прийшла б.
Le résultat devait être connu à cinq heures. Une dépêche serait arrivée déjà.
Це хапає за ноги, як полумʼя, що охоплює все тіло й палить щоки... Мені снилися погані сни...
Cela vous prend aux jambes comme une flamme qui enveloppe tout le corps et brûle les joues... J’ai fait de mauvais rêves...
Лише двадцять пʼять хвилин на десяту.
Il n’est que neuf heures vingt cinq.
Жюліан мав би прийти, він прийшов би, він дізнався близько шостої, він прийшов би на обід. Отже, нічого?
Julian aurait dû venir, il serait venu, il l’a su vers six heures, il serait venu dîner. Alors, rien ?
Мені здалося, що мене відхилили, хоч це було й неможливо. А от тут — цілком можливо...
Je me suis crue refusée et ce n’était pas admissible pourtant. Mais ici, c’est très admissible...
Я щойно виглядала екіпажі, вони проїжджають... О! тепер уже надто пізно.
Je viens de guetter les voitures, elles passent... Oh ! c’est trop tard à présent.
Якби мені написати портрет тієї Картрайт. У неї очі... непристойні. Кажуть, що часом соромно на неї дивитися, такі в неї очі... Це блакитні очі брюнетки, з дуже чорною і маленькою зіницею, чорні вії й чорне волосся. Очі вакханки, очі... доведені до квінтесенції, це правда, що часом соромно в них дивитися. У Діни є щось від цього, але Діна не гарна. Дивно, як я намагаюся говорити про байдужі речі...
Si je faisais le portrait de la Cartwright. Elle a des yeux... indécents. On dit que par moments on a honte de la regarder tellement ses yeux sont... Ce sont des yeux bleus, de brune, à la prunelle très noire et petite, des cils noirs et des cheveux noirs. Des yeux de bacchante, des yeux... quintescenciés, c’est vrai qu’on a honte de les regarder parfois. Dina a de ça, mais Dina n’est pas belle. C’est étonnant ce que je cherche à parler de choses indifférentes...
Почесної медалі за живопис немає. А за скульптуру її отримав Даллон. Що мені до того.
Il n’y a pas de médaille d’honneur pour la peinture. Et pour la sculpture c’est Dallon qui l’a. Qu’est-ce que ça me fait.
Чи дала б я її Бастьєнові? Почесну медаль. Ні.
L’aurai-je donnée à Bastien ? La médaille d’honneur. Non.
Він може дати більше, ніж це «Кохання в селі», отже, він її не заслуговує. Її могли б дати йому за його величну «Жанну дʼАрк», пейзаж якої мені не подобався три роки тому. Я хотіла б побачити її знову.
Il peut donner plus que cet Amour au village, par conséquent il ne la mérite pas. On aurait pu la lui donner pour sa sublime Jeanne d’Arc, dont le paysage me déplaisait il y a trois ans. Je voudrais la revoir.
До Розалі дійшли новини від Марі Дюбуа, служниці з майстерні. Та сказала, що нічого не знає, бо ці панове ще не повернулися, коли вона йшла з майстерні. Дізнаємося завтра...
Rosalie a des nouvelles de Marie Dubois, la bonne de l’atelier. Elle a dit qu’elle ne savait rien, ces messieurs n’étant pas rentrés lorsqu’elle a quitté l’atelier. On le saura demain...