Четвер, 25 січня 1883

Ах! Краще про це й не казати! Це жахливо! Мої вуха! Мої вуха! Мої вуха! Відколи це так, у мене сила сивого волосся... Життя — це майже невпинна туга, а ще той славнозвісний жах перед майбутнім, ще!... страшнішим... Ах! То, виходить, при всьому, що [Викреслено: мене вразило,] ще й цього бракувало! Та ж ні з ким такого не буває! Та чому ж я! Хіба ж усіх цих злигоднів було не досить.
Ще й цього нещастя бракувало, цього розпачу! Цієї смерті!...