Вівторок, 5 вересня 1882

Божидар учора приїхав із села і... Обід у нас, а також священник. Дощить щодня; щойно я щось почну — намокаю до нитки, а щойно знову беруся писати в майстерні — визирає сонце, тож... А ще... Бо ж зрештою... Завжди те саме.
З одного боку особняк виходить на вулицю Ампер, і двері під № 30 по вулиці Ампер, там лише гарні особняки, здебільшого з майстернями; але з іншого боку ми виходимо на вулицю Бремонтьє, повну маленьких особнячків і кокоток. Ось у чому жах: особняк збудований на кутовій ділянці, вулиці Ампер, Бремонтьє і проспект Ваграм перетинаються, а зрізаний ріг особняка дивиться просто на це. Отже, з балкона видно маленькі особнячки вулиці Бремонтьє; це налякало мене, коли ми приїхали, і саме тоді зайшла мова про те, щоб віддати особняк у піднайм. Бо ці жінки викликають у мене жах, наче я через них уже страждала або мала б тяжко через них страждати... Пам'ятаєте ту замітку в «Фігаро» про ніццькі перегони 1876 року. Відтоді... А потім у Неаполі це стало справжньою хворобою, мені весь час здавалося, що мене мають за кокотку... А у великому готелі з тіткою, оскільки в мене був чудовий голос і я співала в себе в кімнаті всілякі оперні арії, мене мали за співачку, а люди обізнані додавали: з театру Святого Михайла в Петербурзі.
А тепер це сусідство... А ще я малюю, часто, дуже часто не дивлюся, як я вбрана, здебільшого це якась спідниця й абияка кофтина... Робітники, помічники архітектора, обклеювачі шпалер — усі ці ходять туди-сюди, ходять і ходять, їм це, мабуть, видається кумедним... Зрештою, бувало, я курила, і мене могли побачити... А ще в мене завжди дуже погано прибране волосся, словом, у мене жалюгідний вигляд... Це бідолашний Еміль Бастьєн змушує мене все це казати; [замазано: і це часто] з тіткою, обоє куримо, тож я докорила йому зі сміхом, що він курить у мене вдома, а він відповів, що я й сама курю. Це ж як. Та отак, ви ще й курите надзвичайно добрий тютюн.
— А хто вам це сказав?
— Та... ось, і це навіть досить дивно: я був у ресторані й чую трьох чоловіків, один з яких каже, що був на вулиці Ампер. Під яким номером? 30. Тоді я прислухався й почув, як вимовляють ваше ім'я...
— Марі?
— Так, і він сказав, що. Він говорив про дівчину... чарівну, яка курить дуже добрий тютюн, а потім про ваше вбрання... Але я погано розчув.
Він не міг сказати... Але я приголомшена... І це моя провина, і одного дня воно зробить мене дуже нещасною, бо такі речі вражають мене, як ото коли влучають у саме яблучко...
У мене від цього болить голова... І я повелася по-дурному з цим бідолашним архітектором: я допитувала його, хто були ті чоловіки, і він гадає, що то були помічники від Певрьє, архітектора особняка.
Мені уявлялося, що цей Бастьєнів брат уже не такий шанобливий, як раніше, і дивиться на мене інакше, і це мене бентежило, і я повелася по-дурному, надто сміялася, і врешті він, певно... Ах! я вже й сама нічого не знаю. Дощить щодня, і це доводить мене до розпачу, бо я хочу працювати надворі... Я закінчила дівчинку з парасолькою, вийшло погано, та й у малої була осоружна голова, одна з тих дев'ятирічних дівчаток, гарненьких і антипатичних до краю. Тоді я пішла до притулку, але не наважуюся братися за двох хлопчиків одразу; мене змусять погано закінчити, бо на кожну голову треба рахувати по вісім днів через дощі та прикрощі...
А якби зробити чоловіків у кав'ярні... Я вже не знаю, речі мене вражають, а потім... Натура неврівноважена, голова догори дриґом, та ще й... Словом, божевільна, що це усвідомлює...
Дюма-батько сказав, що коли вагаєшся між двома речами, то ні одна, ні друга не годяться... І додає, що ніколи в житті не вагався більше п'яти хвилин. Він або дуже щасливий, або великий брехун —
Я не поїду до Росії... Тобто--- Бо ж, зрештою, немає причини і--- Я певна, що, хоч би що я вибрала, опинюся on the wrong. Перепрошую, що говорю англійською, це через роман, який я читала, а так співвітчизники герцога Гамільтона викликають у мене саму лише відразу — як утілення розрахунку, егоїзму та інших гидот. Ця єгипетська справа й Суецький канал!
Вони говорили про те, щоб прибрати пана де Лессепса, який заважав їм у їхніх беззаконнях... Я, якій до цього зовсім байдуже, аж підскочила від такої образи славі, заслузі, честі. І вони зробили б це, якби їм це конче було потрібно!... Така холодна й цинічна підлота обеззброює... Мені здається, що від неї годі захиститися...

Примітки

Англ. «не на тому боці», тобто зроблю хибний вибір. У Марі по-англійськи.