П'ятниця, 9 червня 1882

Мені здалося, що вчора я була холодна з Ґабріелем, надто після того, як ми жили в його батька... Тож сьогодні ввечері я кличу його, і ми йдемо до музею Ґревена; це був лише привід пофліртувати.
[На полях: Я кличу його запискою, написаною на клаптику паперу, перев'язаному ниткою з гумовим кільцем.]
А потім до Тортоні.
Енґельгардти й Серні провели нас аж до Ґревена. А втім, ми вийшли з дому о десятій. Ну а потім? Нічого... У Ґревена в підземеллі злочинів було трохи задушливо, і рука цього Ґабріеля була в мене за спиною, майже довкола мене... Він, певно, про це думав... Чоловіки думають про такі речі, навіть танцюючи.
Виявляється, коли я пішла на бал без корсета, усі тільки про це й говорили.
Ну ось, отже, я казала, що, — та це й усе.
Мама в захваті від того, що я кокетую з цим юнаком, вона була б щаслива, якби я за нього вийшла...
Це жахливо. Сьогодні ввечері я багато з нього кепкую, і то не надто дотепно... Тільки я весь час кажу собі... навіщо? Мене це майже не тішить.

Примітки

Музей Ґревена — уславлений паризький музей воскових фігур, відкритий 1882 року.
«Тортоні» — уславлене кафе на бульварі Італійців, славне своїм морозивом.
«Souterrain du crime» музею Ґревена — драматична експозиція в нижньому ярусі, що відтворювала славетні злочини.