П'ятниця, 24 березня 1882

Картину не буде виставлено.
Отже, я лишаюся тут ще на кілька днів з безлічі дрібних причин: по-перше, бажання знову зробити етюд на пленері, потім Сара дасть дві вистави 4-го, а потім — і все. Ми поїхали по Барнолу до нього додому, а після сніданку всі їдуть до Ніцци: мама, тітка, тато, Божидар, Діна, Савін, Барнола, княгиня, пані Елен.
Хохма з Помаром скінчилася, кажуть, що він одружується з малою Трубецькою, донькою незрівнянної Лізи. Над цим працюють уже три місяці. Іде дощ, я кашляю, дуже сумно, що нічого не маю на Салоні.
Саме сьогодні я мала б бути в Парижі, цієї години Жюліан уже побачив би картину.
Мені бракує терпцю розповідати докладно, як же моя родина дратує мене своєю манією говорити про людей, яких вони не знають. Це справляє враження кухонного базікання про графів і княгинь.