Понеділок, 20 березня 1882

Я сподівалася закінчити картину до 23-го й виставити її. Уже нема як: ця голова, так добре розпочата й перервана, більше не виходить.
Барнола часто приходить, він успадкував від тітки, я хотіла б, щоб він одружився з Діною.
Ось лист, який я пишу Жюліанові; він написав мені тиждень тому, надіславши карикатуру на Кассаньяка.
Панові Жюліанові, привіт-із грудей.
Наша жалюгідна родина, вся віддана картярській пасії, поки-нула-латаття нас на майже пустельному й певною мірою безлюдно-руському місці. Рибалки хотіли нас підібрати, але невдовзі визнали, що ми ще більші за них з-риби, і відпустили-курку. Навпроти вілли є аптека на пилку (pharmacie для читачів «Pays»), і щовечора ми п'ємо там молоко-плавання, виконавши перед тим величезні роботи на салаті. А втім, ось чернетка, [бракує]
А Жюліан відповідає, що пішов забронювати три кімнати в пані Маньян (Сент-Анн) і що там є: душі, гамівні сорочки тощо. Не турбуйтеся.