Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Четвер, 19 січня 1882

Розалі повернулася вчора; вона підхопила в Іспанії те саме, що й я, тільки сильніше, і шість тижнів я була без покоївки, нова мене дратувала, і саме ця янгольська Діна доглядала мене, мов дитину.
А я ж мала вчора вечеряти в Картрайт із Мункачі та іншими художниками, а мама й тато поїхали туди самі. Я лютувала, але гарячку в 41 градус нелегко витримати. Це знову те місце, де я пишу портрет, уявіть собі: я сиджу між двома дверима й перед вікном, тож праворуч мене проймає крижаний холод, а ліворуч камін, та ще й двоє дверей спереду й ззаду; я навмисне знову туди сіла, щоб перевірити, чи справді це мене застуджує, — і ось я вже двічі переконалася.
А щодо славнозвісного хронічного перибронхіту, то мої лікарі-вбивці кажуть, що значно покращало і що я не заслуговую на таке везіння.
Горбата княгиня й Горпінченко! приїхали сьогодні вранці до нас. Тато сяє: він неодмінно хотів, щоб вони приїхали в гості на кілька днів, і ці бідолашні жінки навмисне дісталися з Ніцци.
Є стаття в «Le Sport» та в інших.
Багато гостей сьогодні: Бай'єль із кузиною, княгиня Караджорджевич, Алексіс, Гітрі [замазано: інші].
Мама отримала багато карток і зробила кілька візитів; сподіваймося, що це до чогось приведе.