П'ятниця, 20 січня 1882

Дуже гарний вечір учора в графині де Кесслер — посол Німеччини, Туреччини, німецький елемент, звісно, переважав; тож коли я поскаржилася на свою нежить одному зі своїх кавалерів, він із дуже тонким виглядом сказав мені, що танцюють не носом, а ногами. І це супроводжувалося найлюб'язнішою усмішкою. Була там і Етенсель, а також маркіза де Ламбертьє, колишня будівельна підрядниця, незмірно багата, яка, вийшовши заміж за маркіза де Ламбертьє, дуже добре приймає.
Вона була на нашому вечорі з пані де Кесслер, нас запрошено на її середи. Потім баронеса де Патлінген з австрійського посольства... [замазано] і вчащає до пані Турро, словом, світська пройда. І ще інші, що були з нами дуже люб'язні. А втім, наш вечір справив велике враження. Мене дуже запрошують танцювати, але я з обережності [замазано] танцюю лише чотири чи п'ять разів і відмовляю одинадцятьом кавалерам, з-поміж них маленькому Флері, синові генерала, з яким ми розмовляємо і який дуже милий; а втім, ми часто зустрічалися в Дальма з Гавіні, а потім і на нашому вечорі. Знайомимося також із прекрасною пані Готро, яка має найгарніше тіло у світі й голову німфи Жана Гужона. Вона фарбує собі брови й обличчя так, що жахливо скидається на крамничний манекен, але байдуже — вона така вродлива, така вродлива, така вродлива, така велична, піднесена зі своїм високим спокійним чолом... Дивовижна. Я вихваляла пані Бернардакі — що ж, ця набагато її перевершує, годі й мріяти про гарніші плечі, про чудовіше посаджену шию, про вродливіші груди. Вона дуже відкривається, але без непристойності; а втім, декольте непристойне лише в жінок негарної статури, де тіло випинається стиснуте чи зміщене корсетом.
Сидячи поруч із нею, я зазирнула в ліф і побачила, що форма справді божественна. Стопи короткі й товсті, як мені здалося, — а це було б шкода.
Я така змучена, нічого тут не роблю, мені хочеться поїхати, і все ж я хотіла б закінчити цей портрет, а [замазано] такі густі тумани, що майже нічого не видно.