Уранці ми бачили Ґавіні, потім Сент-Амана, Божидара тощо. Завтра я йду до Палати з Аделіною, яка страшенно рада мене бачити і яка доручає мені розвіяти смуток старих Ґавіні й Жері. Підготовлена розмовою з Жюліаном і сьогоднішньою новиною, я думаю про переможний вигляд, який матиму завтра в сукні Луї XV, фетровому капелюшку трохи на манір Анрі III, але все цілком паризьке, з букетиком бенгальських троянд аж угорі ліфа. Я воліла б фіалки, та в них криється натяк. Велике засідання. Туніська справа, падіння міністерства, можливо, промова Ґамбетти. Кілька разів я ловила себе на тому, що усміхаюся сама до себе, думаючи про завтра, про засідання, про сіре вбрання, про букет троянд і про мій щасливий вигляд.
Nous avons vu les Gavini le matin puis Saint Amand, Bojidar etc. Demain je vais à la Chambre avec Adeline qui est ravie de me voir et qui me charge de secouer les tristesses des pères Gavini et Géry. Préparée par la conversation avec Julian et avec la nouvelle de ce soir je pense à l’air triomphant que j’aurai demain en robe Louis XV, feutre qui a une forme un peu Henri III mais le tout bien parisien avec un bouquet de roses du Bengale tout en haut du corsage. J’aurais préféré les violettes mais elles contiennent des allusions. Grande séance. Affaires tunisiennes, chute du ministère, discours de Gambetta peut-être. Plusieurs fois je me suis prise à sourire toute seule en pensant à demain, à la séance, à la toilette grise et au bouquet de roses et à mon air heureux.