П'ятниця, 14 жовтня 1881

CZ ENUKFR

Мені про нього стільки наговорили, що я уявила собі бозна-яке диво, всупереч здоровому глуздові вперто малюючи собі Ренесанс і Середньовіччя, дивовижні зразки архітектури, двері з потемнілою від часу різьбою, божественно викувані залізні балкони... тощо. Я добре знала, що це щось інше, та воно вкарбувалося, і це зіпсувало мені Толедо, коли я побачила це маврське місто з його неминучою вбогістю мурів і подовбаних — чи таких на вигляд — брам. Толедо все вгорі, мов цитадель, і коли дивишся з вершини на околиці й Тахо, це нагадує деякі неймовірні тла портретів Леонардо да Вінчі або й Веласкеса. Околиці майже з пташиного лету, синювато-зелені, [затерті слова: які видно] крізь вікно, біля якого сидить дама чи кавалер у чорному чи сливовому оксамиті з гарними тонкими руками. А щодо самого Толедо — то лабіринт вузеньких нерівних вуличок, куди не проникає сонце, де мешканці неначе табором стоять, до того всі... будинки ні на що не схожі; мумія, Помпеї, збережені [затерті слова: цілими], але наче готові розсипатися на порох від старості, спалена земля, високі мури, спалені сонцем, подвір'я дивовижної мальовничості, мечеті, перетворені на церкви й замазані вапном, — а проте їх потроху зчищають, і те, що відкривається, дуже цікаве: візерунки, арабески ще яскравих барв, стелі з почорнілого дерева, касетовані, з якимись балками, що цікаво сходяться вгорі. [закреслені слова: розкішні]. Собор, природно, чудовий, як і бургоський, та сама щедрість оздоб. Ах! двері — справжні дива, і монастирський дворик, повний олеандрів, [затерті слова: і трояндових кущів, що вросли в] галерею і [затерте слово: видираються] вгору, і вздовж стовпів зі [затерті слова: суворими] й сумними [затерті слова: статуями]. А коли пробивається промінь сонця — це незрівнянна поезія. Зрештою, іспанські церкви — щось, чого годі собі уявити. Провідники в лахмітті, паламарі в оксамиті, чужоземці, пси гуляють там, моляться, гавкають тощо. І в цьому дивний чар: хотілося б там, виходячи з каплиці, раптом зустріти за стовпом «кумира своєї душі».

Неймовірно, що країна, така сусідня з осердям європейського розтління, ще така свіжа, така незаймана, така дика.

У Толедо ти на краю світу, здається... Та я й не знаю, там надто багато всього, а я пробула там лише кілька годин. А проте я повернуся намалювати одну геть чорну вуличку... Одне слово... Це дуже химерно, і ці колонки, пілястри,

On m'en a tellement parle que je m'etais imaginee je ne sais quelle merveille que malgre le bon sens je m'obstinais a me figurer Renaissance et Moyen age, de merveilleuses pieces d'architectures, des portes a sculptures noircies par le temps, des balcons de fer divinement travailles... etc. Je savais bien que c'etait autre chose mais c'etait grave la et cela m'a gate Tolede lorsque j'apercus cette ville mauresque avec ses inevitables maigreurs de murailles et de portes ebrechees ou paraissant telles. Tolede est tout en haut comme une citadelle et lorsqu'on regarde du sommet la campagne et le Tage, cela ressemble a certains fonds invraisemblables de portraits de Leonard de Vinci ou meme de Velasquez. Les campagnes presque a vol d'oiseau d'un vert bleuatre [Mots noircis: qu'on voit] par la fenetre aupres de laquelle est la dame ou le cavalier en velours noir ou prune avec de belles mains fines. Quant a Tolede meme c'est un dedale de petites rues irregulieres etroites ou le soleil ne penetre pas, ou les habitants ont l'air de camper tellement toutes les... maisons ne ressemblent a rien; une momie, une Pompei conservee [Mots noircis: entiere] mais ayant l'air de tomber en poussiere de vieillesse, le soi brule, les hautes murailles brulees par le soleil, des cours etonnantes de pittoresque, des mosquees converties en eglises et barbouillees de chaux , pourtant on gratte petit a petit et ce qu'on decouvre est tres curieux, des dessins, arabesques a couleurs encore vives, les plafonds de bois noirci a caissons, a sorte de poutres se rencontrant curieusement tout en haut. [Mots cancelles : sont superbes]. La cathedrale, naturellement admirable comme celle de Burgos, la meme profusion d'ornements. Ah ! les portes sont des merveilles et le cloitre avec sa cour remplie de lauriers roses, [Mots noircis: et de rosiers entres dans] la galerie et [Mot noirci: grimpant] et le long des piliers a [Mots noircis: a statues graves] et tristes. Et lorsqu'il vient un rayon de soleil c'est une poesie incomparable. Du reste les eglises espagnoles sont quelque chose qu'on ne se peut figurer. Les guides en haillons, les sacristains en velours, les etrangers, les chiens s'y promenent, prient, aboient etc. Et c'est d'un charme etrange, on voudrait la, en sortir d'une chapelle rencontrer subitement derriere un pilier, "l'idole de son ame".

стелі, старі двері з великими іспанськими й маврськими цвяхами — самоцвіти, дива, як то кажуть. Та було спекотно, я погано роздивилася, чи радше я знала це наперед... Маври й іспанці... це пихате, оздоблене, сухе, сумне. Я це знала ще до того, як ступила на іспанську землю. Це мальовниче, [затерте слово: усе] — картина, навіть не треба... вибирати, усе дивне й цікаве, але це не лежить до мого серця... як придивитися краще, може... Та це ця суміш готів, арабів та іспанців, зрештою, не моє це діло. Хор у соборі — справді диво, наприклад: лави з історичними барельєфами, різьбленими по дереву з такою кількістю деталей і такою тонкістю, що [затерті слова: тебе охоплює] захват. Ах! я ж вам казала: собор дивовижний елегантністю, багатством, а надто легкістю; здається, ці колонки, і це різьблення, і ці склепіння не встоять перед часом, боїшся, щоб такі скарби не обернулися на руїни — це так гарно, що це наче особиста тривога; та ось уже чотири чи п'ять століть це диво терпіння [затерте слово: стоїть] непохитне й чудове. Кажу вам, думка, яку звідти виносиш, така: аби лиш тривало! І страх, щоб воно не зіпсувалося, не зруйнувалося, не зносилося; я хотіла б, щоб ніхто не мав права торкнутися пальцем цього творіння, і люди, що по ньому ходять, уже винні, бо мені здається, ніби вони сприяють дуже повільному, але неминучому руйнуванню чудової будівлі, — я добре знаю, що вона стоятиме ще століття, але... А виходячи звідти — великі зубчасті мури з арабськими вікнами, висушені на сонці, мечеті з їхніми величними рядами стовпів з [затерте слово: арабесковими] оздобами.

Поїдьте-но до Рима подивитися, як сонце сідає за купол, і всі ці дивовижні оздоби, уся ця елегантність різьбленого каменю готичних і арабських брам, усі ці тендітні й крихкі дива [затерте слово: пихатого] й тривожного характеру — усе це спаде, мов луска, і видасться вам дитячими прикрасами, що відкривають якийсь прекрасний мармуровий храм.

Я дивлюся на фотографії Толедо, і мені здається, що я помилилася, погано роздивилася...

Є щось скуте в Поллакові; він нічого не робить, повсякчас тут стовбичачи, і його родина, гадаю, невдоволена.

plafonds, vieilles portes a gros clous espagnols et mauresques; des bijoux, des merveilles comme on dit. Mais il faisait chaud, j'ai mal vu, ou plutot je le savais d'avance... Les Maures et les Espagnols... c'est hautain, historie, sec, triste. Je le savais avant de mettre les pieds en Espagne. C'est pittoresque, [Mot noirci: tout] est tableau, on n'a meme pas a... choisir, tout est etrange et interessant, mais ca n'a pas les sympathies de mon coeur... en voyant mieux peut-etre... Mais c'est ce melange des Goths, des Arabes et des Espagnols, enfin ca ne me regarde pas. Le Coro de la cathedrale est vraiment une merveille par exemple, les stalles avec des bas-reliefs historiques en bois sculpte avec tant de details et une telle finesse qu'on [Mots noircis:est saisi] d'admiration. Ah ! je vous l'ai dit la cathedrale est prodigieuse d'elegance, de richesse et surtout de legerete, il semble que ces colonnettes et ces ciselures et ces voutes ne puissent resister au temps, on craint que de tels tresors ne tombent en ruines, c'est si beau que c'est comme une apprehension personnelle mais voila quatre ou cinq siecles que ce prodige de patience est [Mot noirci: debout] inebranlable et admirable. Je vous dis, la pensee qu'on emporte de la c'est: pourvu que ca dure ! Et une frayeur que ce ne soit abime, deteriore, use, je voudrais qu'on n'est pas le droit de toucher du doigt cette creation et les gens qui y marchent sont deja coupables car il me semble qu'ils contribuent a la tres lente mais inevitable destruction du merveilleux edifice, je sais bien que pendant des siecles encore, mais... Et au sortir de la les grands murs creneles a fenetres arabes, desseches au soleil, les mosquees avec leurs grandioses suites de piliers a ornements [Mot noirci : arabesques].