Вівторок, 20 вересня 1881

Уранці я гуляю... з мамою і вважаю Біарріц менш гарним, ніж пополудні; ми їдемо на перегони, дорога чарівна, і я бачу аж надто багато всього, що можна було б намалювати.
Мої матінки в чорному, я в білій сукні, капелюшок, підбитий чорним оксамитом і вкритий білим пірʼям, рукавички й черевички чорні. Бо ми ще носимо жалобу за Імператором. Усі порядні росіяни її носять, а багато хто носить її, щоб видаватися порядними. І подумати тільки, що я мусила сваритися вдома, аби переконати їх, що кольорові сукні справили б жахливе враження. Шкодую, що ношу біле, бо тут є дві-три позерки, що всі в чорному, хоч відтоді минуло вже мало не сім місяців.
Так, Біарріц гарний, дуже елегантний, веселий — словом, це найшикарніше курортне містечко, яке я бачила, та я надто нудьгую.

Примітки

Цар Олександр II був убитий 1 березня 1881 року (13 березня за західним календарем); родина ще носить за ним жалобу. ↩