Понеділок, 18 липня 1881

Ще один день у Сумах. Олександр домовляється з Діною про продаж її частки, ми даємо йому говорити, а коли він уже цілком переконаний, що закрутив наші недосвідчені голови, ми вертаємося до теми так, наче він нічого й не казав. Я не можу встежити за всіма його хитрощами, але головне — утримати ціну: тридцять п'ять тисяч карбованців. Він дає тільки тридцять. Але я тримаюся твердо.
Свавілля й розбій годі й уявити! Приховали копії актів та угод, складених Романовим [Викреслено: водночас із тим, як кажуть] у той самий час, коли намагаються довести, що він був божевільний. Усі ці акти — продажі, оренди, купівлі тощо тощо — укладені з безліччю осіб і визнані чинними. Жодна з осіб, які мали справу з Романовим, не зазнала переслідувань, окрім його дружини, мами та Олександра, бо вони брат і сестра. Копії цих актів — настільки потужний доказ, що зводять усе нанівець. Їх пред'являть завтра. Зрештою, мама, звинувачена в тому, що заволоділа довірою цього чоловіка і мало не силою одружила його зі своєю сестрою, мама, головна обвинувачена, вийде чистою після дванадцяти років страждань, принижень, погроз в'язницею.
Справа дістала назву: замах на шахрайство проти статку пана Романова. І це без жодного доказу, просто за скаргою, поданою спадкоємцями. Після дванадцяти років мук та наклепів усі постають невинними. Але як адміністрація може відшкодувати моральну шкоду, заподіяну цією жахливою справою? Довелося б порушити неможливий процес проти міністра, що тоді правив, тощо тощо тощо. Цьому не було б кінця. Тільки погляньте!
Учора Олександр приходить до Толкача й просить дозволити йому подати свої зауваги до слідства, яке завершено. Це його право. Толкач відповідає йому, що тому нема чого зауважувати, бо він уплутаний у процес лише випадково і перебуває там тільки «за компанію з іншими».
— Та стара каналіє, якщо так, то як же сталося, що я ось уже дванадцять років [під тягарем таких мерзенних звинувачень] уплутаний у процес із ганебним «заголовком»!
— Замовкніть, — відповідає той, — ви ж усього-на-всього хлопчисько!
Коли скасували останні Олександрові вибори, мій батько, який головував, лише з великими труднощами зміг заборонити прилюдне зачитування підстав... Хотіли зачитати й надрукувати, що такий-то не затверджений на посаді, бо звинувачений у шахрайстві та замаху на майно пана Романова. Питаєш себе, як усе це може отак діятися!