❦
Четвер, 13 січня 1881 — (1 січня)
Російський Новий рік. Леоні Чумакова надсилає мені подушку, яку вишила сама, а я їй — хустку та штучні квіти, які беру зі своїх.Jeudi 13 janvier 1881 - (1er janvier)
Мені нічого з цього не потрібно, а мала, яка багато виходить у світ і не має посагу, дуже цінує всі ці дрібнички, що коштують дорого й які дівчата вважають необхідними для своєї краси.
Je n’ai besoin de rien de tout cela et la petite qui sort beaucoup et qui n’a pas de dot fait le plus grand cas de tous ces petits objets qui coûtent cher et que les jeunes filles croient nécessaire à leur beauté.
Приходив Алексіс, потім візитівки від Божидара й Ґавіні.
Alexis est venu, puis les cartes de Bojidar et Gavini.
Сумний Новий рік, як і всі інші дні зрештою.
Triste jour de l’an, comme tous les autres jours du reste.
Щоб розважитися, я замовила пеньюар із жовтого плюшу.
Pour me distraire j’ai commandé un peignoir en peluche jaune.
Я все ще трохи кашляю й важко дихаю, але жодних помітних змін, ні схуднення, ні блідості. Потен більше не приходить, моя хвороба, здається, потребує лише повітря й сонця, він чесний, цей Потен, і не хоче напихати мене непотрібними ліками. Але я пʼю ослине молоко й приймаю елатин. Знаю, що зима на сонці вилікувала б мене, але... я краще за будь-кого знаю, що в мене гортань завжди була схильна хворіти, а безперервні хвилювання сильно цьому сприяли, а ще те, що підтримує цей плід природної схильності, чудово вирощений люттю, яку викликало в мене моє життя, — це те, що я не заміжня. Є натури, яких ця обставина, а точніше відсутність... цієї обставини, кидає в безліч нездужань.
Je tousse toujours un peu et respire péniblement mais aucun changement notable, ni amaigrissement ni pâleur. Potain ne vient plus, ma maladie n’a paraît-il besoin que d’air et de soleil, il est honnête le Potain et ne veut pas me bourrer de médecines inutiles. Mais je prends du lait d’ânesse, et de l’élatine. Je sais qu’un hiver au soleil m’aurait guérie, mais... je sais mieux que personne que j’ai toujours eu le larynx sujet à être malade et les agitations continuelles y ont aidé beaucoup et puis ce qui contribue à entretenir ce produit d’une disposition naturelle admirablement cultivée par les rages que m’a causé ma vie, c’est que je ne suis pas mariée. Il y a des natures que cette circonstance ou plutôt l’absence de... cette circonstance plonge dans une quantité de malaises.
Зрештою, у мене нічого, окрім цього кашлю та вух. Це нічого, як бачите.
En somme je n’ai rien que cette toux et les oreilles. C’est rien, comme vous voyez.
Вечори я проводжу, граючи на гітарі біля каміна й читаючи.
Je passe mes soirées à jouer de la guitare devant la cheminée et à lire.
Невже я справді митець і поет «за своєю природою»? Може, саме тому буржуазні ідеї в домі мене шокують. Як цей вислів мами в її останньому листі: «Діна, — пише вона, — зовсім обшарпана1 (російське слово неможливо перекласти, воно має значення жалюгідніше й украй принизливе), надішліть їй сукні, яких Марі не хоче, і черевики Марі, ті, яких вона не носить».
Est-ce que je serais vraiment artiste et poète “de ma nature”. C’est peut-être pour cela que les idées bourgeoises de la maison me choquent. Comme cette expression de maman dans sa dernière lettre - “Dina dit-elle est toute tapée, (le mot russe est intraduisible et a un sens plus misérable et extrêmement humiliant), envoyez-lui des robes dont Marie ne veut pas et des bottines de Marie aussi, de celles qu’elle ne porte pas”.
Огидно сказано, правда ж? Завжди були уперті й безглуздо дратівливі зусилля змусити її носити мої старі сукні; вона й сама часто їх брала й переробляла для себе, уявіть собі, що з того виходило.
C’est d’une forme odieuse, ne trouvez-vous pas ? Il y a toujours eu des efforts entêtés et bêtement agaçants pour faire porter mes vieilles robes, elle en prenait souvent aussi et se les faisait refaire pour elle, jugez de l’effet.
Але це можна робити, нехай; тільки в її манері було щось таке принизливе, що мені було соромно й боляче. А коли Діна казала, що їй потрібні сукні, вона не відповідала, а говорила речі, які означали: удома купа суконь, знайдеш там щось. Я добре знаю, що Діна була тут така, як була б і я, якби не була тим, чим є, але однаково; охоче вірю, що це несвідомо, але однаково.
Mais on peut le faire, passe encore; seulement dans sa manière de le faire il y a avait je ne sais quoi d’avilissant qui me faisait honte et peine. Et quand Dina disait qu’elle a besoin de robes elle ne répondait pas mais disait des choses qui voulaient dire; il y a une foule de robes à la maison, tu y trouveras quelque chose. Je sais bien que Dina était ici comme j’aurais été aussi si je n’étais ce que je suis, mais c’est égal; je veux bien croire que c’est inconscient, mais c’est égal.
Але навіть зі мною — ось, у готелях, у подорожах — завжди було таке прагнення економити, що вона мала вигляд і часто дорікала мені, що я замовляю забагато страв на обід, а сама не замовляла нічого, доїдаючи залишки й ховаючи їх у спальні, щоб зʼїсти на сніданок наступного дня.
Mais même pour moi, tenez dans les hôtels, en voyageant il y avait toujours un désir d’économie tel qu’elle avait l’air et me reprochait souvent de commander trop de choses pour dîner, et ne commandait rien pour elle, mangeant les restes et les cachant dans sa chambre à coucher pour en déjeuner le lendemain.
Я бачу це відколи живу на світі, а проте неможливо не вважати це принизливим, дурним і... дратівливим.
Je vois cela depuis que je suis au monde, et pourtant impossible de ne pas le trouver avilissant, bête et... agaçant.
Примітки
У Марі французькою: tapée («потріпана», «пошарпана») — її передача маминого російського слова, якого вона не наводить. ↩