❦
Пʼятниця, 7 січня 1881
Розповідаю про підлості, жертвою яких я стала, усім цим дамам, і оскільки всі на моєму боці, то це ще один доказ, що я права. Кілька з них кажуть мені, що вважали мене сильнішою і що я дала себе ошукати. Я погоджуюся, але так гарно лишати іншим спеціальність дволичності й інтриг! я сказала лишати, це не точно, я лишаю її їм тому, що остаточно визнаю себе нездатною на інтриги й плітки. Це так втомлює, так нудно, одне слово, я не знаю, як це робиться. А ще є й задоволення знати, що ти краща за інших. Бути ошуканою й щоб це знали — але це чудове відчуття! Це майже свідоцтво чесності, щирості. А сумління! Мати чисте сумління й бачити підлість інших, бачити себе чистою, а інших брудними, навіть на шкоду своїм інтересам, але шкода майже зникає за таких умов, і чим більше ти жертва, тим більша втіха!Vendredi 7 janvier 1881
Звісно, при перших же сутичках мені слід було б сказати: якщо так, то я не буду робити вашу картину... Але це страшенно втішило б Амелі, яка побачила б свої зусилля увінчаними успіхом. Якщо я не відступаю, то лише з цієї причини. Це означало б грати на руку цим бридким створінням. Я кажу все це вголос і додаю, що дозволю справам іти своїм ходом, переконана, що Амелі не погодиться заважати мені так жахливо. Вдаю, ніби вважаю, що це неможливо, і ласкаво всміхаюся Жюліанові, якому дуже ніяково, що він вчинив цю підлість, та Амелі, яка дуже задоволена. У неділю розбирають перегородку, у понеділок я розташовуюся, і якщо побачу, що вона продовжує свій дорогий задум, вдам здивовану, а якщо наполягатиме, спокійно піду. Неможливо, щоб вона наполягала за таких умов, а якщо вона вчинить жахливу нечесність і залишиться попри все, за мене помститься сама лише ница підлість її вчинку, її та Жюліана, який дозволить таку мерзоту. Тоді в мене буде прекрасна роль жертви!
Evidemment aux premiers tiraillements je devrais dire: si c’est ainsi je ne le fais pas votre tableau... Mais ce serait combler de joie Amélie qui aurait vu ses efforts couronnés de succès. Si je ne me retire pas c’est uniquement pour cette raison. Ce serait faire le jeu de ces sales créatures. Je dis tout cela tout haut et ajoute que je vais laisser aller les choses convaincue qu’Amélie n’acceptera pas de me gêner si horriblement. Je fais semblant de croire que c’est impossible et fais bon visage à Julian qui est très embêté d’avoir commis cette vilenie et à Amélie qui est très contente. Dimanche on démolit la cloison, lundi je m’installe et si je vois qu’elle donne suite à son cher projet je fais l’étonnée et si elle persiste je me retire avec calme. Il est impossible qu’elle y tienne dans ces conditions-là et si elle commet l’atroce indélicatesse de rester quand même je serai vengée rien que par la basse vilenie de son action et d’elle et de Julian qui aura permis une telle horreur. C’est alors que j’aurai un beau rôle de victime !
Іду до Ґавіні.
Je vais chez les Gavini.