Вівторок, 22 червня 1880

CZ ENUKFR

Як же я нічого не знала про вчорашнє грандіозне засідання — ось яку штуку утнув мені мій живопис. Зрештою, я знала, що обговорюватимуть амністію, але хто міг передбачити, що промовлятиме Ґамбетта; жодна газета не давала цього передбачити. Я гасала крамницями, поки ця незвичайна людина промовляла. Що ж! після нього вже нікого немає. Поль де Кассаньяк видається кволим, миршавим, хлопчиськом. Якби я кохала Поля де Кассаньяка, він не провалився б отак безглуздо крізь землю в моїх очах. Якби я не була республіканкою з переконання, ця дивовижна людина зробила б мене такою. Чи пам'ятаєте ви — понад два роки тому, коли я вихваляла Кассаньяка й писала у своєму щоденнику, що він або хтось інший могли б зробити мене бонапартисткою чи будь-ким за почуттям, але що в душі я республіканка. Це мене тішить, це доводить, що я маю якесь переконання, і це мене дивує. І хіба ж я не зійшлася, тобто хіба ж я на два роки не випередила вчорашню промову Ґамбетти, коли одного вечора, замислившись над цим, сказала: теперішня Республіка — справжня, довгоочікувана, остаточна, благословення небес, що нарешті прийшло.

Comment n'ai-je rien su de la formidable séance d’hier, ça c'est un tour que m’a jouée ma peinture. Du reste, je savais qu'on discuterait l’amnistie mais qui pouvait prévoir que Gambetta parlerait; aucun journal ne le laissait prévoir. Je courais les boutiques pendant que cet homme extraordinaire parlait. Eh bien ! après lui il n'y a plus personne. Paul de Cassagnac apparaît faible, chétif, un gamin. Si j'aimais Paul de Cassagnac, il ne rentrerait si bêtement sous terre à mes yeux. Si je n'étais républicaine par conviction, cet homme prodigieux me le ferait devenir. Vous rappelez-vous, il y a plus de deux ans lorsque j'acclamais Cassagnac et que je disais dans mon journal que lui ou un autre pouvaient me rendre bonapartiste ou n'importe quoi par sentiment mais que j'étais républicaine dans l’âme. Cela me fait plaisir, cela prouve que j'ai quelque conviction et cela m'étonne. Et ne me suis-je pas rencontrée c'est-à-dire n'ai-je pas devancé de deux ans le discours d’hier de Gambetta lorsque je disais un soir que je me mis à songer à cela, n’ai-je pas dit: la République de maintenant est la vraie, la longtemps attendue, la définitive, bénédiction du ciel, enfin venue.