Субота, 29 травня 1880

Кікі, Антуан, пані Гавіні, Сент-Аман, Фроман, Мораес, Байєль, Соутцо.
Він устиг побувати в Одіффре (зранку прислав мені винограду й персиків), пробув ледве півгодини, та й то ні, і поїхав о пів на сьому екіпажем із лівреєю.
Я ним невдоволена. Та це стає докучливою піснею.
Сьогодні ввечері грандіознющий костюмований бал у княгині де Саган; одне з тих монументальних свят, про які говорять за два місяці наперед; костюм пані де Буа коштує 7000 франків, а костюм княгині де Шиме (у дівоцтві Лежен) — 34 000 франків.
Я стомлена, сумна, неспокійна, не піду сьогодні ввечері до цирку, там не буде нікого пристойного.
Соутцо повернувся о пів на дев'яту, ми лишаємося вдома, і він проповідує проти митців, ательє тощо, тощо, обурюється, що я ходжу до Музе братися до низького товариства з малярами. Він дивується зміні обличчя, голосу, усього, що настає, коли я опиняюся в цьому середовищі. Тітка не відступає від нас, мов моя тінь, до того ж я більше не подаю руки для цілунку. Він іде до пані де Саган.
Лас-Каз одружується з панною Мерсьє де Ластенд; вони влаштували цей шлюб удвох, і це дуже мило. Панна Валері виходить за графа де Беарна.
До речі, щодо моєї подорожі до Єрусалима — Соутцо каже, що хотів би одружитися в Єрусалимі. Він їде з нами, Антуан теж, ми наймемо омнібус, щоб туди дістатися.